
- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
1. У будь-якій позиції відокремлюються дієприслівникові звороти (дієприслівники з залежними від них словами), якщо вони виступають у ролі другорядних присудків або обставин часу, умови, причини, допустовості: а) Пливе місяць молоденький, розігнувши роги (Л.Боровиковський); б) Вискочивши з гуртожитку, Микола побіг до шахти, звідки, як йому здалося, линув людський гомін (Д.Ткач).
У першому реченні дієприслівниковий зворот виконує функцію другорядного присудка, а в другому – обставини часу. Відокремлюються також однорідні обставини способу дії, виражені дієприслівниковими зворотами: Всю ніч наша піхота, плутаючись у лісових хащах, бовтаючись у крижаній воді, пробиралась по п'ятах ворога (О.Гончар); Настя йшла одна, нікого не доганяючи і ні до кого не пристаючи в компанію (І.Рябокляч).
У реченні Дід зіскочив з своїх саней, довіряючи коней на їх власну волю, і, підтримуючи поли шуби, перебіг до товариша (І.Рябокляч) дієприслівникові звороти відносяться до різних дієслів-присудків – зіскочив, перебіг. Дієприслівникові звороти в цьому реченні неоднорідні.
Завжди відокремлюються препозитивний і постпозитивний дієприслівникові звороти, які відносяться до одного дієслова-присудка: Там, очі примруживши, слухали діти, вмостившись на килимі трав, про те, як вітчизну належить любити, як шведів Петро покарав (М.Нагнибіда).
2. Якщо одиничні дієприслівники в основному зберігають своє дієслівне значення, часто супроводжене додатковим обставинним значенням (часу, причини, умови, допустовості), то вони відокремлюються:
а) з відтінком обставини часу: Поснідавши, господар і Сахно рушили в путь (Ю.Смолич); б) з відтінком обставини причини: Дерево гойднулося сильно, лягло під тиском невидимих вітрових рамен і, не витримавши, різко тріснуло (Г.Епік);
в) з відтінком обставини умови: Не піймавши, не кажи, що злодій (Н. пр.);
г) з відтінком обставини допустовості: Ласка – не коляска, – сівши, не поїдеш (Н. пр.),
Одиничний дієприслівник, від якого залежить підрядне речення, як правило, відокремлюється: Побачивши, що мати нездужає, Настя перейшла на Явдошину ниву (М.Коцюбинський); Не знаючи, хто це буде – слуга, чи може, й сам хазяїн цього чудернацького маєтку – Сахно не пішла йому назустріч (Ю.Смолич).
Дієприслівники і дієприслівникові звороти, що приєднуються до основної частини речення сполучниками мов, немов, наче, ніби, нібито, теж відокремлюються: Тоді враз, наче змовившись, всі п'ятнадцятеро висмикнули з-за шнурків беретів свої червоні гвоздики (Ю.Смолич); Над дахом, ніби підтверджуючи Оверкові слова, зойкнув неприємно, пролітаючи кудись далі, гарматний набій (Г. Епік); Вона стояла закам'яніло, мовби не дихаючи, нічого не чуючи і не бажаючи знати (П.Загребельний).
Не відокремлюються ні в препозиції, ні в постпозиції дієприслівникові звороти, які становлять смисловий центр повідомлення (виконувати вправу витягнувши руки вперед).
Одиничні й однорідні постпозитивні (зрідка препозитивні) дієприслівники, близькі своєю функцією до прислівників, не відокремлюються: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи (М.Трублаїні); Вечеряли, як кому пощастить: хто за столом, хто на канапі, хто на стільцях, а декому довелось стоячи їсти.
Дієприслівники і дієприслівникові звороти, які виступають разом з прислівниками способу дії в ролі однорідних членів речення, не відокремлюються: Вони (сільські комсомольці), звичайно, будуть працювати сумлінно, але ж цілком ясно, що йдеться тепер не про те, щоб працювати, а якраз, про те, щоб працювати уміючи, розумно (Г.Епік).
Очевидно, і в реченні Давав накази він тихо, не вигукуючи, не поспішаючи, виразно, як старий досвідчений у ділі козак (О. Довженко) обставини способу дії, виражені дієприслівниками із заперечною часткою не (не вигукуючи, не поспішаючи), немає підстав вважати відокремленими. У цьому можна переконатися, змінивши порядок слів: Давав накази він не вигукуючи, не поспішаючи, тихо, виразно, як старий досвідчений у ділі козак.
Вимовляються такі обставини з перелічувальною інтонацією як один ряд однорідних членів.