Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УКр_мов_за_прф_спрям_КЛ_11.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)

1. У будь-якій позиції відокремлюються дієприслівникові звороти (дієприслівники з залежними від них словами), якщо вони виступають у ролі другорядних присудків або обставин часу, умови, причини, допустовості: а) Пливе місяць молоденький, розігнувши роги (Л.Боровиковський); б) Вискочивши з гуртожитку, Микола побіг до шахти, звідки, як йому здалося, линув людський гомін (Д.Ткач).

У першому реченні дієприслівниковий зворот виконує функцію другорядного присудка, а в другому – обставини часу. Відокремлюються також однорідні обставини способу дії, виражені дієприслівниковими зворотами: Всю ніч наша піхота, плутаючись у лісових хащах, бовтаючись у крижаній воді, пробиралась по п'ятах ворога (О.Гончар); Настя йшла одна, нікого не доганяючи і ні до кого не пристаючи в компанію (І.Рябокляч).

У реченні Дід зіскочив з своїх саней, довіряючи коней на їх власну волю, і, підтримуючи поли шуби, перебіг до товариша (І.Рябокляч) дієприслівникові звороти відносяться до різних дієслів-присудків – зіскочив, перебіг. Дієприслівникові звороти в цьому реченні неоднорідні.

Завжди відокремлюються препозитивний і постпозитивний дієприслівникові звороти, які відносяться до одного дієслова-присудка: Там, очі примруживши, слухали діти, вмостившись на килимі трав, про те, як вітчизну належить любити, як шведів Петро покарав (М.Нагнибіда).

2. Якщо одиничні дієприслівники в основному зберігають своє дієслівне значення, часто супроводжене додатковим обставинним значенням (часу, причини, умови, допустовості), то вони відокремлюються:

а) з відтінком обставини часу: Поснідавши, господар і Сахно рушили в путь (Ю.Смолич); б) з відтінком обставини причини: Дерево гойднулося сильно, лягло під тиском невидимих вітрових рамен і, не витримавши, різко тріснуло (Г.Епік);

в) з відтінком обставини умови: Не піймавши, не кажи, що злодій (Н. пр.);

г) з відтінком обставини допустовості: Ласка – не коляска, – сівши, не поїдеш (Н. пр.),

  1. Одиничний дієприслівник, від якого залежить підрядне речення, як правило, відокремлюється: Побачивши, що мати нездужає, Настя перейшла на Явдошину ниву (М.Коцюбинський); Не знаючи, хто це буде – слуга, чи може, й сам хазяїн цього чудернацького маєтку – Сахно не пішла йому назустріч (Ю.Смолич).

  2. Дієприслівники і дієприслівникові звороти, що приєднуються до основної частини речення сполучниками мов, немов, наче, ніби, нібито, теж відокремлюються: Тоді враз, наче змовившись, всі п'ятнадцятеро висмикнули з-за шнурків беретів свої червоні гвоздики (Ю.Смолич); Над дахом, ніби підтверджуючи Оверкові слова, зойкнув неприємно, пролітаючи кудись далі, гарматний набій (Г. Епік); Вона стояла закам'яніло, мовби не дихаючи, нічого не чуючи і не бажаючи знати (П.Загребельний).

Не відокремлюються ні в препозиції, ні в постпозиції дієприслівникові звороти, які становлять смисловий центр повідомлення (виконувати вправу витягнувши руки вперед).

Одиничні й однорідні постпозитивні (зрідка препозитивні) дієприслівники, близькі своєю функцією до прислівників, не відокремлюються: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи (М.Трублаїні); Вечеряли, як кому пощастить: хто за столом, хто на канапі, хто на стільцях, а декому довелось стоячи їсти.

Дієприслівники і дієприслівникові звороти, які виступають разом з прислівниками способу дії в ролі однорідних членів речення, не відокремлюються: Вони (сільські комсомольці), звичайно, будуть працювати сумлінно, але ж цілком ясно, що йдеться тепер не про те, щоб працювати, а якраз, про те, щоб працювати уміючи, розумно (Г.Епік).

Очевидно, і в реченні Давав накази він тихо, не вигукуючи, не поспішаючи, виразно, як старий досвідчений у ділі козак (О. Довженко) обставини способу дії, виражені дієприслівниками із заперечною часткою не (не вигукуючи, не поспішаючи), немає підстав вважати відокремленими. У цьому можна переконатися, змінивши порядок слів: Давав накази він не вигукуючи, не поспішаючи, тихо, виразно, як старий досвідчений у ділі козак.

Вимовляються такі обставини з перелічувальною інтонацією як один ряд однорідних членів.