
- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
1. До відокремлених означень належать дієприкметникові звороти, якщо вони стоять після означуваного слова:
Хліба, змиті дощем, яскраво зеленіли. (О.Гончар).
2. Відокремлюються означення, якщо вони стосуються особового займенника, який може стояти в будь-якому відмінку, а інколи може бути і пропущений:
Розтривожений, він до самого ранку не склепив очей. (П. Панч).
Невідомий нікому, сідаю на лавку, слухаю і дивлюся. (М.Стельмах).
Хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, в цім світі. (М.Стельмах).
3. Два або більше непоширених означення після означуваного іменника обов'язково відокремлюються лише тоді, коли перед цим словом уже є узгоджене означення. В іншому випадку відокремлення не обов'язкове:
Досвітні огні, переможні, урочі, прорізали темряву ночі. (Леся Українка).
Відокремлені прикладки
Відокремлюватись можуть препозитивні і постпозитивні непоширені й поширені прикладки (групи прикладок), виражені іменником, субстантивованою частиною мови або словосполученням. Основне (атрибутивне) значення відокремленої прикладки часто ускладнюється додатковим обставинним значенням.
Відокремлені прикладки можуть відноситись до підмета, іменної частини складеного присудка, додатка і обставини.
Відокремлюється постпозитивна (рідше препозитивна) прикладка, виражена словосполученням, що відноситься до загальної назви: Взяв різьбяр на тому дубі вирізав бійця, молодого партизана, гожого з лиця (А.Малишко); Два хижаки, два шуліки, кружляють над селом, над гаєм, степом (М.Трублаїні).
Прикладка, що відноситься до власного імені, відокремлюється, якщо вона стоїть у постпозиції. Препозитивна прикладка відокремлюється лише тоді, коли її основне (атрибутивне) значення ускладнюється додатковим обставинним значенням: Бригадир лісорубів від усього району Григорій Синиця, фронтовик, як і Микита, вніс пропозицію працювати вночі, при місяці (І.Рябокляч); Попереду Байди поспішав кудись Василь Маренко, коногон, молодий ще хлопець (П. Панч); Колишній машиніст на паровозі, Мотора – один на всю Петрівку міг давати лад колгоспному паровикові (І.Кириленко).
У ролі відокремлених прикладок при загальних назвах можуть виступати назви власні, якщо вони пояснюють, уточнюють загальні назви: Голова студкоми, Павло Сірченко, вже три дні метушиться по установах (І.Кириленко.); Коли професор увійшов до приймальні, там уже були його колеги-лікарі Куриленко і Кость Назарович (Ч. Б.); Гастролі розпочиналися в тодішньому центрі Донбасу – Артемівську (Ю.Смолич).
Завжди відокремлюються в будь-якій позиції непоширені й поширені прикладки, які відносяться до особових займенників: Солідна віком і творчою практикою людина, він був у розпачі (І.Ле); А він, орел, шумить, клекоче, мов людям розказати хоче про поєдинок у яру (В.Швець); Ми, працівники відділу, з великою радістю стежимо за успіхами нашої футбольної команди (з газ.); Він стоїть, великий будівничий і стратег нечуваних боїв, він щоденно учить нас і кличе. (М.Рильський).
Зрідка при особовому займеннику можуть бути відокремлені прикладки, виражені теж особовими займенниками: На лижах ми підем – ти, сину, і я (Д. Усенко).
Завжди відокремлюються прикладки, які відносяться до нульового займенника-підмета в неозначено-особовому реченні: Ранець візьму на плечі, в кишеню паперу лист. Піду, невідомий предтеча, у вітряний дикий свист (О.Гончар).
Постпозитивні відокремлені прикладки можуть приєднуватись до означуваного слова за допомогою сполучників (або, чи, тобто, теж, як), часток (навіть), прислівників (особливо, зокрема, переважно) та різноманітних прийменниково-іменникових конструкцій {на імення, на прізвище та ін.): Довге життя випало старій Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають її (О.Гончар); Стиснуте повітря, потрапляючи в циліндр перфоратора, викликає рух свердла і «віддачу», тобто рух корпусу машини в протилежному напрямі (О. Гуреїв); Ідея дружби братніх народів – зокрема дружби українського з великим народом російським – лежала в основі всієї діяльності Миколи Щорса (П.Тичина).
Уточнюючі або роз'яснювальні слова (сполучники, частки, прислівники) не тільки приєднують прикладки до означуваного слова, а й служать синтаксичним засобом вираження самого відокремлення.
Завжди відокремлюються прикладки, виражені сполученням вказівного слова чоловік, чолов'яга, людина, дівчина, хлопець, дід та інших з означенням: Тимчасом надійшов голова, привітний червонощокий чоловік з іскристими невловимими очима (0.Гончар); Шофер – літній чолов'яга – мав атлетичну будову тіла, засмагле, аж брунатне обличчя, міцні жилаві руки (О. Дмитерко).
Постпозитивні відокремлені прикладки можуть відноситись до різних означуваних слів, наприклад: Петро знав тільки завод та інститут – металургію на практиці, металургію в теорії (П.Загребельний). Перша прикладка (металургію на практиці) відноситься до пояснюваного слова завод, а друга (металургію в теорії) – до слова інститут.
В усній мові відокремлена прикладка виділяється інтонацією і паузами, а на письмі – комами або тире.