- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Узгодження присудка з підметом
Діловий стиль вимагає особливої чіткості в погодженні головних членів речення – підмета й присудка. Підмет у діловому тексті часто виражається цілісним за значенням сполученням слів, тому виникають варіанти погодження присудка з підметом. В одному випадку переважає погодження за змістом, в іншому – за формою. „Зміст і форма... – розмірковує щодо цього В. Кононенко. – Головним...у цьому „союзі" є, звичайно, зміст. Мовна форма підпорядкована його вираженню. Правильно передані граматичні відношення допомагають якнайповніше розкрити, що саме хотів повідомити мовець.". Розгляньмо особливості координації присудка з підметом докладніше.
1. Якщо підмет має у своєму складі числівник, який закінчується на одиницю (21, 71,161 тощо), то присудок ставиться у формі однини:21 студент склав залік; 161 делегат зареєструвався на конференції;
Якщо перед підметом стоять займенники-означення у формі множини (усі, ці, ті, ваші), дієслово узгоджується із займенником у множині: Усі 31 учень вибігли в коридор.
2. Якщо числівник у складі підмета закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у формі множини. Однина можлива тоді, коли повідомлення фіксує певний факт як підсумок або коли повідомленню надається безособового характеру, напр.: Було звільнено три працівники.
3. При підметах із числівниками від п'яти і більше (сто двадцять робітників, дев 'ятнадцять депутатів, п 'ять підприємств тощо) присудок може стояти і в однині, і в множині:
а) однина свідчить про цілісність, внутрішню не розчленованість предмета, наголошує на кількості виконавців, а не дії (Сімдесят шість студентів взяло участь у конкурсі „Найкращий студент року "); присудок в однині стосується підмета-назви неістоти (П'ять яблунь цього року добре уродило); форму однини зумовлює присудок у препозиції (Прибуло ще десять делегатів); присудок в однині буде тоді, коли складений підмет означає часовий відрізок – вік людини, кількість років, годин (Минуло двадцять років);
б) множина свідчить про активність дії (Кілька бійців стійко тримали оборону); самостійність дії (Шість аспірантів склали іспит достроково); присудок стоїть у постпозиції (Шість учасників пленуму дали прес-конференцію). Якщо до складу підмета входять збірні числівники (двоє, троє, четверо, п 'ятеро та ін.), то можливі обидві форми присудка (Двоє студентів припиши /Двоє студентів прийшло).
Підмети зі словами низка, частина, більшість, меншість, багато, чимало, кілька, декілька, трохи (кількісними іменниками та неозначено-кількісними числівниками) вимагають від присудка форми однини (Більшість студентів нашої групи гарно вчиться; Декілька учасників конференції виступило на пленарному засіданні). Множина вживається тоді, коли підмет чи присудок – однорідні члени (Чимало приватних засновників і потенційних інвесторів чекають на сприятливіший інвестиційний клімат) або коли підмет і присудок відділені підрядним реченням (Частина осіб, які мають початковий рівень підготовки, розпочинають навчання; Багато фірм, які володіють достатніми інвестиційними ресурсами, досягли комерційного успіху).
При складеному підметі, вираженому прийменниковим сполученням іменника у називному відмінку з іменником в орудному відмінку, присудок ставиться у множині, якщо вказує на рівність двох осіб (Студенти з викладачами добре підготувалися до зустрічі відомого науковця). Однак, якщо іменник в орудному відмінку супроводить називний, є додатком, тоді присудок узгоджується лише з простим підметом в однині (Він із сестрою пішов до тітки).
При підметі, вираженому займенником хто, присудок ставиться в однині (Усі, хто прибув на конференцію, мають зареєструватися).
Коли підметом є словосполучення із займенниками дехто, дещо, ніхто та ін., присудок вживається в однині (Дехто з присутніх участі у голосуванні не брав).
Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не прикладкою (означенням, яке дає предметові іншу назву). Прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом – ширше, родове (Музей-садиба письменника відкрився торік; Виставка-продаж була влаштована у Палаці мистецтв).
Коли підмет виражений родовою та власною (умовною) назвою, присудок узгоджують із загальною, родовою назвою (Банк ,,Надра" /Банк „Мрія" /Банк „Інтелект" оголосив про збільшення видів послуг). У разі відсутності родового поняття, якщо умовна назва відмінювана, присудок узгоджується з нею граматично – за родом, числом („Аваль" надав кредити), якщо вона невідмінювана, то присудок узгоджується з відсутнім родовим поняттям, напр.: „ІНКО" запропонував нові послуги.
Якщо підмет виражений абревіатурою, присудок орієнтується на граматичний рід ключового слова (УНІАН (агентство) оголосило про прес-конференцію; ЛНУ (університет) був заснований 1661 року). Якщо абревіатури морфологізувалися як іменники, присудок узгоджується з їхніми граматичними ознаками роду, числа (ВАК (Вища атестаційна комісія) прийняв ухвалу).