Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
УКр_мов_за_прф_спрям_КЛ_11.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.26 Mб
Скачать

Шановнийдобродію!

Запрошуємо Вас на авторський вечір-бенефіс поета-академіка, лауреата премій ім. Г. Сковороди, В. Вернадського, М. Островського, міжнародної премії "Дружба"

Миколи луківа

Вечір відбудеться у Палаці "Україна "14 березня 2010 року

Початок о 18 год.

Ваш ряд 32

Місце 58

Обліково-фінансові документи

Доручення – це документ, який засвідчує факт правової передачі часткових повноважень підприємства, установи, організації чи окремої особи іншому підприємству, установі чи організації або окремій особі.

За ступенем складності доручення бувають простими, якщо мова йде про виконання однієї дії чи ідентичних дій (напр., разове доручення), і складними, якщо доручення орієнтується на здійснення різнорідних дій (напр., доручення-зобов'язання).

Розрізняють внутрішні і зовнішні доручення. До перших належать документи, які видаються для виконання доручень у межах підприємства. До другої групи належать доручення, які дають повноваження на представництво в інших організаціях, установах і на інших підприємствах.

Доручення має визначений термін дії – три роки. Якщо ж термін дії не зазначено, документ зберігає юридичну чинність протягом року з дня видачі.

Доручення можуть бути разовими, коли надається право на виконання однієї дії (наприклад, доручення на одержання товарно-матеріальних цінностей), і багаторазовими, коли отримані повноваження надають право виконувати однотипні дії (транспортні, господарські, банківські операції, а також операції, пов'язані з управлінням майном). У залежності від того, хто виступає довірителем – юридична чи фізична особа, розрізняють службові та офіційно-особові доручення. Особові доручення, як правило, оформляються з майнових питань, з питань одержання зарплати, грошей, поштових переказів, посилок тощо, при передачі прав на представництво в юридичних органах.

Реквізити службового доручення та відтворювані інформаційні елементи тексту: назва організації-довірителя (правий верхній кут бланка чи штамп у лівому верхньому куті); назва документа; номер доручення і дата видачі; посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, якій видається доручення, та її адреса; об'єкт, на який направляється дія довіреної особи; назва підприємства, організації, установи, на взаємодію з якою одержала право довірена особа; номер і дата видачі супровідного документа (наряд, рознарядка і т.ін.); перелік товарно-матеріальних цінностей з вказівкою на їх кількість і суму; термін дії доручення; зразок підпису особи, якій видано доручення; назва документа, що засвідчує особу, якій видано доручення (паспорт); підписи службових осіб, які видали доручення; печатка організації, що видала доручення.

Підписи службових осіб можуть бути завірені керівником організації, де працює довірена особа, військовою частиною, міськими, районними, селищними радами, а також нотаріальними конторами.

Нотаріально доручення засвідчується у випадках здійснення операцій із продажу житлового будинку, передачі спадщини, управління автомобілем, володіння майном, одержання посвідчення про право на спадщину.

Особове доручення складається в довільній формі. У той же час воно в обов'язковому порядку включає наступні реквізити та інформаційні елементи тексту: найменування документа; прізвище, ім'я і по батькові довірителя; прізвище, ім'я і по батькові довіреної особи; точна вказівка доручених функцій; назва підприємства, організації, установи, де повинні бути виконані доручені дії; підпис довірителя; дата видачі; посада і підпис особи, яка засвідчила підпис довірителя; дата посвідчення підпису довірителя; печатка.

Формуляр-зразок

_____________________________________

Підприємство-одержувач і його адреса Бланк строгої таємності

_____________________________________

ідентифікаційний код ЄДРПОУ

_____________________________________

підприємство-платник і його адреса

_____________________________________

рахунок _____________МВФ_____________

Доручення дійсне до___________________

_____________________________________

(найменування банку)

ДОРУЧЕННЯ

Дата видачі___________ 200___ р.

Видано____________________________________________________________

(посада, ім’я, по батькові)

__________________________________________________________________

(документ, що засвідчує особу)

серія ________№____________ від _________ 200___р.,

на держання від _________________________________________________________________

(найменування організації постачальника)

цінностей за __________________________________________________________________

(№ і дата наряду)

Керівник підприємства_______________________________________________________

(підпис та його розшифрування)

Гол. бухгалтер__________________________________________________________

(підпис та його розшифрування)

МП

Мовні особливості доручення

Мова доручення має особливості, які відповідають влас­тивостям цього документа.

Лексика представлена значною кількістю власних імен, що зумовлено необхідністю відзначити всіх задіяних учасників. Проте основу словникового складу утворюють загальні іменники з конкретним значенням, об'єднані в лексико-тематичні групи з домінантами: місце проживання, родинні зв'язки, виробничі відносини.

Синтаксис тексту характеризується наявністю відокремлених уточнюючих членів, конструкцій з однорідними членами, які відбивають логічну послідовність дій довіреної особи відповідно до виданого документа, складнопідрядних речень нерозчленованого типу.

Тексту доручення не властиві означено-особові односкладні речення, вживання яких може привести до неоднозначності тлумачень.

Розписка – це документ, яким зацікавлена особа підтверджує факт здійснення нею чи стосовно неї якої-небудь дії, як правило, одержання грошей, матеріальних цінностей, документів і т.ін.

Переважне вживання мають прості розписки, які фіксують увагу на акті передачі (одержанні) одного виду цінностей. Однак не виключається можливість складання розписок, що відбивають акт передачі (одержання) декількох видів ціннос­тей. Такі розписки називаються складними.

Розписки бувають внутрішніми, якщо сфера їх дії поширюється на одну організацію, і зовнішніми, якщо в коло грошових і матеріальних відносин, відбитих у розписці, залучено декілька організацій.

Текст розписки може містити вказівку на термін відповідної дії. Такі розписки називаються терміновими.

У зв'язку з тим, що в розписці мова йде про матеріальні цінності, документ складається в одному примірнику, а в його тексті не допускається яких-небудь виправлень. Це прирівнює розписку до цінних паперів.

Реквізити розписки та відтворювані інформаційні елементи тексту: назва документа; посада, прізвище, ім'я, по батькові того, хто дає розписку; посада, прізвище, ім'я, по батькові того, кому видається розписка; найменування грошових чи матеріальних цінностей, які служать об'єктом передачі; посилання на документ, який став підставою для здійснення угоди (якщо такий має місце); дата; підпис того, хто одержує цінності; підпис свідків (якщо останні були запрошені).

Формуляр-зразок