
- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Норма Калька
постачальник поставщик
навчальний учбовий
численний багаточисельний
нечисленний малочисельний
захід міроприємство
збігатися співпадати
зіставляти співставляти
наступний слідуючий
ставитися відноситися
Функціонування переважної більшості кальок в українській мові теоретично обумовлене відповідними словотворчими моделями: підприємство, співіснувати, багатогалузевий тощо.
Граматичні норми передбачають правильне вживання граматичних форм слів, усталену побудову словосполучень, речень. Наприклад, у сучасній українській мові обмежено вживаються активні дієприкметники теперішнього часу, які під час перекладу з інших мов, зокрема з російської, замінюються прикметниками або іменниками:
Українські відповідники
вирішальний
наступний
попередній
бездіяльний
вступник
завідувач
службовець
решающий
последующий
предшествующий
бездействующий
поступающий
заведующий
служащий
На особливу увагу заслуговують прийменникові конструкції, насамперед поширені у діловому мовленні. Порушенням норми вважається вживання прийменника по, оскільки в українській мові є чимало прийменників, які є вдалими замінниками, порівняйте:
Українські відповідники Російські конструкції
на ваш погляд по вашему усмотрению
у службових справах по делам служби
зі службового обов'язку по долгу службы
за наказом по приказу
після закінчення терміну по истечении срока
через недбалість по небрежности
за законом по закону
Стилістичні норми визначають вживання мовних засобів відповідно до стилю мовлення. Наприклад, для офіційно-ділового стилю характерні сталі словосполучення – мовні штампи, що зазнають суржикового викривлення внаслідок впливу російської мови.
Норма Порушення норми
Укладати угоду заключати угоду
Брати участь приймати участь
Впроваджувати у виробництво внедряти у виробництво
Відшкодувати збитки возмістити убитки
Витяг з протоколу виписка із протоколу
Чинне законодавство діюче законодавство
Обіймати посаду займати посаду
Орфографічні норми охоплюють правила написання слів та їх частин. Слова в українській мові пишуться за такими принципами:
фонетичним (пишуться так, як і вимовляються): випробувати, підрозділ, дата, бланк;
морфологічним (позначення на письмі складових частин слова незалежно від їхньої вимови): підписуєшся, укладається, безстроковий, зчитувати;
історичним (традиційним) (букви, морфеми, слова пишуться за традицією, а не відповідно до норм): дзвінок, рівень, меншості, зосереджений, черговий;
4) смисловим (диференціюючим) (різне написання однозвучних слів, що мають неоднакове значення): напам'ять – на пам'ять, вишневе – Вишневе, проте – про те.
Пунктуаційні норми регулюють вживання розділових знаків: крапки, знака питання, знака оклику, трьох крапок, коми, крапки з комою, двокрапки, тире, дужок, лапок, абзацу; вони полегшують сприймання тексту і виклад думок на папері.
Сучасна українська пунктуація ґрунтується на граматичному, смисловому та інтонаційному принципах.
Розділові знаки, вживані за граматичним принципом, є обов'язковими, бо зумовлені граматичною структурою речення. Вони ставляться: в кінці речення (крапка, знак оклику, знак питання, три крапки); між частинами складного речення (кома, крапка з комою, тире, двокрапка); у простому реченні на місці пропущеного члена речення та між підметом і присудком відповідно до правил (тире); при вставних і вставлених конструкціях, звертаннях, вигуках (кома, тире, дужки, знак оклику); між однорідними членами речення (кома) і при узагальнювальних словах (двокрапка, тире); при відокремлених членах речення (кома, тире). Наприклад: Особисті офіційні документи – це документи, за допомогою яких громадяни висловлюють свої пропозиції, прохання, скарги, передають повноваження іншій особі щодо отримання документів, грошей, товарів тощо, закріплюють свої права перед державою, установами, іншими особами.
За смисловим принципом розділові знаки ставляться з урахуванням семантики речення та його структури. Проте досить часто, особливо в рекламних оголошеннях, можна прочитати: Фірма оптом і в роздріб продає дитячий, жіночий, чоловічий, вовняний одяг. Або: Фірма реалізує срібні ложки, ножі, виделки, меблі та сантехніку. Це типовий приклад порушення смислового принципу вживання розділових знаків та пунктуаційної норми у використанні однорідних членів речення. Правильно було б так: Фірма оптом і в роздріб продає дитячий, жіночий, чоловічий вовняний одяг. Фірма реалізує меблі, сантехніку та срібні столові набори: ножі, ложки, виделки.
На основі інтонації ставиться крапка, знак питання, знак оклику, три крапки, а іноді й тире. Скажімо, у реченні: У документах відображено найрізноманітніші прояви життя народу, його нелегку історію – можна поставити й тире: У документах відображено найрізноманітніші прояви життя народу — його нелегку історію. Цей принцип є допоміжним до граматичного і смислового.
Норми характеризуються системністю, історичною і соціальною обумовленістю, стабільністю. Але разом з тим літературні норми можуть змінюватися з часом. Ці зміни виникають відповідно до потреб суспільства.
Мовні норми найповніше і у певній системі фіксуються у правописі, словниках, довідниках, підручниках і посібниках з української мови.