Мовні особливості заяви

Прийменник “від” у реквізиті “адресант”, як правило, не вживається. При цьому позначення прізвища і посади адресанта має форму родового відмінка.

Допускаються три варіанти початку додатка: До заяви додаю..., До заяви додаються такі документи..., Додаток.

Відмінок найменувань у списку документів залежить від характеру синтаксичних відношень; при пояснювальних відношеннях назва документа ставиться в знахідному відмінку, при означальних – у називному, пор.:

Додаються документи:

1. Копія диплома про середню фахову освіту на одній сторінці в 1 прим. (Н.).

2. Трудова книжка (Н.).

1. Особовий листок (Н.) з обліку кадрів на трьох сторінках в 1 прим.

Сполучення “До заяви додаю” вимагає знахідного відмінка; пор.:

1. Копію (3.) диплома про середню фахову освіту на одній сторінці в 1 прим.

2. Трудову книжку (3.).

3. Особовий листок (3.) з обліку кадрів на трьох сторінках в 1 прим.

Використовується значна кількість означено-особових речень: Прошу включити..., Вважаю неможливим подальше використання застарілого устаткування..., До заяви додаю... і т.ін.

Автобіографія – це такий документ, у якому людина викладає основні етапи своєї життєдіяльності.

Обмеження до тексту автобіографії, обумовлені об'єктивними причинами, визначили порядок опису основних віх життя людини: дата народження; місце народження; освіта; відомості про трудову діяльність; участь у громадському житті; нагородження і заохочення; родинний стан; останнє місце роботи; посада; підпис автора; дата.

Формуляр-зразок

Автобіографія

Я, _________________________ народився (народилася) __________________________.

(прізвище, ім’я, по батькові) (дата та місце народження)

Відомості про навчання.

Відомості про трудову діяльність.

Участь у громадській роботі.

Склад сім’ї:

Дружина (чоловік) – ___________________________________________________________;

(прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, назва посади та місця роботи)

син (донька) – __________________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по батькові, рік народження ...)

Дата Підпис

Особливості мови автобіографії визначаються, з одного боку, вимогами стандартизації, з іншого, – довільною формою написання.

Лексична наповнюваність автобіографічного тексту диктується цільовим призначенням даного документа – описати основні сторони життя людини. Тому в автобіографії вживаються слова (усталені сполучення), які належать до семантичних груп із семантичними інваріантами: номінативна характеристика (прізвище, ім'я, по батькові), дата народження (рік, місяць, число), місце народження (село, селище, район / область, місто / область), навчальний заклад (назва, місто), соціальний статус батьків (службовці, робітники, селяни), працевлаштування (дата укладання трудової угоди; місце роботи – установа, підприємство, організація; населений пункт; посада), громадська робота (профспілкова, культурно-масова і т. ін.), родинний стан (чоловік / дружина, діти).

У зв'язку з тим, що в автобіографії важливе місце посідає опис діяльності людини, закономірним при складанні тексту документа є звертання до форм дієслів. Відображення подій, які мають місце не тільки в момент складання автобіографії, але і до моменту її написання, обумовило вживання дієслів у формі дійсного і минулого часу, пор: народився, учився, закінчив, працював, виконував, нагороджений, відзначений, маю, проживаю і т.ін. Форми дієслів майбутнього часу не вживаються, що узгоджується з відсутністю об'єктивних причин їхнього застосування: в автобіографії відбиваються тільки ті факти, що мали чи мають місце в житті людини.

Резюме – це документ, у якому коротко викладаються особисті, освітні та професійні відомості про особу.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст, що містить таку інформацію:

• домашня адреса, телефон (факс);

• прізвище, ім’я, по батькові;

• мета написання документа;

• особисті дані (дата народження, сімейний стан, національність (якщо потрібно));

• відомості про освіту (повне найменування всіх навчальних закладів, у яких довелося вчитися, ступінь володіння іноземними мовами (при потребі));

• відомості про професійний досвід (яку посаду обіймає зараз, попередні посади, із зазначенням стажу роботи);

• відомості про публікації (якщо потрібно);

• інша інформація на вимогу роботодавця.

3. Дата.

4. Підпис.

Резюме повинно бути детальним, точним, але лаконічним. Кожне нове повідомлення пишеться з абзацу. Як правило, цей документ надсилається до установи, яка оголосила вакансії. Після ознайомлення дирекції із документом претенденти запрошуються на співбесіду. Якщо особа відповідає вимогам установи, то їй пропонують заповнити резюме у вигляді анкети безпосередньо на місці.