
- •Конспект лекцій з дисципліни “Українська мова (за професійним спрямуванням)” / Укладач: о.М. Турчак . – Дніпропетровськ: дуеп, 2011. –с.
- •Поняття літературної мови та її норми. Літературна мова як основа ділового та професійного спілкування
- •Норма Калька
- •Українські відповідники Російські конструкції
- •Норма Порушення норми
- •Час виникнення та основні етапи розвитку української мови
- •Особливості усного та писемного професійного мовлення
- •Стилістична диференціація української мови. Поняття про стиль мови та мовний стиль
- •Основні логіко-лексичні риси офіційно-ділового та наукового стилів сучасної української літературної мови, сфери їх застосування Офіційно-діловий стиль
- •Науковий стиль
- •Тема 2. Особливості української орфографії у професійному мовленні та її значення для правильного оформлення ділових паперів Вживання великої літери у назвах, характерних для професійного мовлення
- •З великої літери пишуться
- •Прикметники, утворені від індивідуальних назв
- •Правила вживання апострофа і м’якого знака у текстах документів
- •Подвоєння та подовження приголосних звуків
- •Спрощення у групах приголосних
- •Правопис прізвищ. Утворення, правопис та відмінювання імен по батькові
- •Правопис складних слів-термінів та географічних назв Правопис складних іменників
- •Правопис складних прикметників
- •Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
- •Правопис е, є
- •Вживання апострофа
- •Вживання м’якого знака
- •Подвоєння приголосних
- •Документ як основний вид офіційно-ділового стилю. Вимоги до документа. Реквізит як елемент документа. Поділ документів за структурними ознаками. Критерії класифікації документів
- •Документи, що обслуговують наукову та професійну діяльність особи Документи щодо особового складу
- •Заява про дострокове розірвання контракту
- •Мовні особливості заяви
- •Автобіографія
- •Зразок Резюме
- •Наталія Іванівна Марченко
- •Характеристика
- •Довідково-інформаційні документи
- •Мова довідки
- •Мовні особливості офіційних листів
- •Оголошення
- •Оголошення
- •Службова записка
- •Пояснювальна записка
- •Пояснювальна записка
- •Витяг з протоколу № 5
- •Про педагогічну практику з 10.02.09 по 22.03.09 студентки філологічного факультету Доцент і. П.
- •Шановнийдобродію!
- •Миколи луківа
- •Обліково-фінансові документи
- •Розписка
- •Оцінки наявності оборотних коштів
- •Передання матеріальних цінностей однією матеріально відповідальною особою іншій
- •Мовні особливості акта
- •Документи з господарсько-договірної діяльності
- •Різниця між трудовим договором і контрактом
- •Контракт на управляння підприємством
- •Особливості ділової мови договору (контракту)
- •Трудова угода
- •Т р удова угода
- •Організаційні документи
- •Структура тексту
- •Розпорядчі документи
- •Про прийняття на роботу за контрактом
- •Постанова
- •Текст постанови
- •Розпорядження
- •Про підвищення ... Структура тексту
- •Мова розпорядчих документів Мова наказу відзначається значним ступенем стандартизації.
- •Тема 3. Особливості лексичного складу української літературної мови у професійному мовленні Поняття про терміни і професіоналізми як невід’ємну складову частину професійного мовлення
- •Правопис, вживання та утворення графічних скорочень, абревіатур і складноскорочених слів Абревіатури фахових термінів у певній професійно-орієнтованій галузі
- •Правила скорочування слів
- •Книжні та іншомовні слова у документах
- •Особливості використання синонімів у професійному мовленні
- •Поняття про пароніми, труднощі їх засвоєння у професійному спілкуванні
- •Тема 4. Українська фразеологія та її місце у професійному мовленні. Українська лексикографія. Словотвір у діловій мові
- •Типи фразеологічних одиниць в українській мові
- •Джерела української фразеології
- •Наукова та професійна фразеологія, її місце у діловій документації
- •Українська лексикографія Типи словників Роль словників у складанні ділових паперів
- •Особливості словотвору у професійному мовленні Правопис префіксів та суфіксів Зміни голосних та приголосних при словозміні та словотворенні
- •Чергування приголосних звуків
- •2. Збіг і чергування груп приголосних -цьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- при словотворенні.
- •Чергування голосних звуків
- •Тема 5. Українська морфологія. Роль морфологічних засобів у ділових паперах Особливості вживання іменників у професійному мовленні
- •Особливості давального та кличного відмінків іменників в офіційно-діловому стилі
- •Кличний відмінок. У кличному відмінку іменники чоловічого роду іі відміни мають закінчення -у, -ю, -е. Наприклад: пане, товаришу, добродію.
- •Вживання іменників-термінів чоловічого роду іі відміни у формі родового відмінка однини у професійному мовленні
- •Закінчення -а (-я) мають такі групи іменників:
- •Особливості запису цифрової інформації
- •Правопис та відмінювання числівників
- •Узгодження числівників з іменниками
- •Особливості використання в ділових паперах прикметників, займенників та дієслів Особливості використання в діловому мовленні прикметників
- •Особливості вживання займенників в офіційно-діловому стилі
- •Особливості вживання дієслів у діловому мовленні
- •Тема 6. Синтаксичні особливості професійного мовлення Особливості синтаксичного складу ділових паперів
- •Узгодження присудка з підметом
- •Складні випадки керування у словосполучення професійного мовлення
- •Особливості використання прийменникових конструкцій
- •Дієприкметникові та дієприслівникові звороти, особливості їх вживання у документа
- •Вставні і вставлені слова, словосполучення та речення в діловому мовленні
- •Тема 7. Особливості української пунктуації у ділових паперах Особливості пунктуації у професійних текстах (всередині речень та між елементами текстів)
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Звертання у формі речення
- •Розділові знаки при звертаннях
- •Розділові знаки при відокремлених та уточнювальних членах речення
- •Відокремлені узгоджені і неузгоджень означення
- •Відокремлені прикладки
- •Відокремлені обставини (дієприслівники і дієприслівникові звороти)
- •Відокремлені обставини, виражені іменниками
- •Відокремлені додатки
- •Уточнюючі члени речення
- •Однорідні члени речення та розділові знаки при них
- •Узагальнююче слово при однорідних членах речення
- •Складне речення. Розділові знаки у складних реченнях
- •Розділові знаки в складносурядному і складнопідрядному реченні
- •Безсполучникове складне речення. Розділові знаки у ньому
- •Розділові знаки при прямій мові. Діалог
- •Оформлення списків літератури
- •Тема 8. Особливості усного професійного спілкування Загальні ознаки усного мовлення
- •Характеристика видів усного професійного спілкування
- •Усне публічне мовлення. Жанри та види публічних виступів
- •Орфоепічні та акцентологічні норми в усному спілкуванні
- •Основні правила наголошування слів у сучасній українській мові
- •Наголошування прізвищ
- •Наголошування прикметників
- •Наголошування числівників
- •Наголошування займенників
- •Наголошування дієслів
- •Фразовий наголос
- •Наголошення слів може бути:
- •Основні випадки фразового наголошування:
- •Засоби милозвучності української мови
- •Волноваха – волноваський;
- •Проїзд – проїзний;
- •У з в не чергуються:
- •Поняття про мовний етикет та різноманітність його засобів
- •Конспект лекцій
- •“Українська мова (за професійним спямуванням)”
- •49000, М. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 18
Правопис складних прикметників
Складні прикметники пишуться разом і через дефіс.
Разом пишуться:
1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться разом: залізобетонний, радіофізичний.
2. Складні прикметники, утворені від сполучення слів, підпорядкованих одне одному, а саме:
а) від сполучення прикметника з іменником: західнослов'янський, зовнішньополітичний, чорноволосий;
б) від сполучення числівника з іменником: дев'ятнадцятирічний, десятиповерховий, кількагодинний;
в) від сполучення дієслова з іменником: землечерпальний, овочепереробний, сталеплавильний;
г) від сполучення прислівника з прикметником чи дієприкметником: вельмишановний, вищеназваний, малопідготовлений, вищезазначений.
Примітка: Такі прикметники слід відрізняти від словосполучень, які складаються з прислівника та прикметника або дієприкметника: абсолютно чистий, різко окреслений, суспільно корисний, суспільно необхідний. Прислівники у таких сполуках пишуться окремо від прикметників і дієприкметників тому, що вони логічно наголошуються і виступають самостійними членами речення.
3.Складні прикметники-терміни: складносурядний староболгарский, геологорозвідувальний, дрібнокаліберний, новогрецький, ранньорабовла-сницький.
Через дефіс пишуться:
1. Складні прикметники, утворені від складних іменників, які пишуться через дефіс: соціал-демократичний, унтер-офіцерський, віце-президентський.
2. Складні прикметники із сурядним зв'язком між частинами (між ними можна поставити сполучник і ): південно-східний, народно-визвольний, серцево-судинний.
3. Складні прикметники, що означають відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: темно-коричневий, сизувато-зелений, синьо-біло-червоний (але: жовтогарячий, білосніжний, червоногарячий) - один колір, а також ті, що виражають якість з додатковим відтінком: гіркувато-солоний, кисло-солодкий, терпкувато-солодкий.
4. Складні прикметники з першою частиною на –ико(-іко): діалектико-матеріалістичний, механіко-математичний.
5. Складні прикметники з першою частиною військово-, воєнно-: військово-революційний, військово-судовий, воєнно-політичний (але: військовозобов'язаний, військовополонений).
6. Складні прикметники, в яких перша складова частина не має прикметникового суфікса, але за змістом, однорідна з другою частиною й приєднується до неї за допомогою сполучного звука о або е: м'ясо-шерстний, м'ясо-молочний, крохмале-патоковий.
Примітка: Складні прикметники цього типу, що виступають як наукові терміни, пишуться разом: головоногі, зернобобові.
7. Складні прикметники, в яких повторюються ті самі або споріднені слова для підсилення значення: білий-білий, давній-прадавній.
8. Власні географічні назви, у яких є слова західно-, східно-, північно-, південно-: Західно-Австралійська течія, Східно-Сахалінські гори, Північно-Сибірська низовина, Південно-Східна Азія; (але: західноукраїнські землі, південноукраїнські степи).
Правопис термінів іншомовного походження Правопис и, і, ї
І. Буква и пишеться:
1. У загальних назвах іншомовного походження після д, т, з, с, ц, ж, ч, ш, р перед літерами, що позначають приголосні звуки (правило дев’ятки): титан, фізика, система, цистерна, трикотаж, директор.
2. У власних назвах:
а) у географічних назвах, що закінчуються на -ика, -ида: Америка, Африка, Арктика, Антарктида, Флорида;
б) у географічних назвах після шиплячих приголосних: Алжир, Вашингтон, Чикаго, Чилі;
в) у географічних назвах із звукосполученням -ри: Париж, Рига, рим, Мадрид, Великобританія, Крит;
г) в окремих словах, узвичаєних з и: Єгипет, Єрусалим, Палестина, Сицилія, Сирія, Братислава, Бразилія, Аргентина, Скандинавія, Тибет.
ІІ. Буква і пишеться:
1. На початку слова як у загальних, так і у власних назвах: інститут, ідея, Іспанія, інтернаціональний, Індія.
2. У середині слів після букв, що позначають приголосні звуки, перед літерами на позначення голосних та перед є, й: діалектика, матеріал, радіус, радій, аудієнція.
3. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів: таксі, журі, пенальті, поні, мерсі.
4. Після приголосних в особових іменах і в географічних назвах перед наступним приголосним і в кінці слова: Капрі, Лісабон, Сочі, Міллер.
5. Після букв, що не входять до правила дев’ятки, перед наступним приголосним: бізнес, вібрація, хімія, література, академія.
ІІІ. Буква ї пишеться після букв, що позначають голосні звуки: мозаїка, наївний, атеїст.