Курсова робота з перукарської справи «Сучасні моделі зачісок і сучасні технології в перукарській справі»

Зміст

І. Вступ.

ІІ. Творча частина.

2.1. Характеристика сучасного і перспективного напрямку моди в зачісках.

2.2. Характеристика історичної епохи. Обґрунтування вибору базової моделі зачіски.

2.3. Розробка моделі зачіски відповідно до історичної епохи, типу обличчя і сучасних напрямків моди.

2.4. Розробка моделі макіяжу відповідно до історико-етнічного стилю і напрямку моди.

ІІІ. Технологічна частина.

3.1.Технологічна послідовність виконання макіяжу.

3.2. Технологічна послідовність виготовлення постижного виробу.

3.3. Визначення початкових даних для виконання розробленої моделі зачіски. Розробка технологічної послідовності виконання зачіски.

3.4. Обґрунтування вибору і парфумерно-косметичних засобів, приспосіблень, інструментів та обладнання, необхідних для виконання моделі.

V. Додатки.

VI. Література.

ІV. Висновок.

“карвінг” – варіант слайсінгу, утворює зоровий ефект поділу прядок волосся. Ножиці ставимо під прядку, рухаючи частково і акуратно закривають відкривають лезо ножиць.

3. Пунктирна стрижка – обробка кінців волосся звичайними ножицями.

4. Метод надріз – обробка кінців прядки, тримаючи ножиці перпендикулярно їх різко відкривають і закривають.

5. Вільна виїмка – кінці ножиць “вихоплюють” вихоплюють з прядки.

6. Метод скользіння – процес проріджування волосся для досягнення послідовної зміни довжини.

У сьогоденному моделюванні велика увага приділяється зачіскам. Мистецтво виконання зачісок широко розвивається, і зачіски, що нагадують силует зачісок стилю Рококо видозмінились зі зміною сучасних напрямків моди. Якщо по формі зачіска висока і на вигляд важка і громіздка, то насправді вона легша за вагою. Проте зачіски стилю Рококо не є побутовими і навіть вечірніми, це образні зачіски, які виконуються на конкурсах у фантазійному вирішенні. Щоб надати зачісці сучасності в ній використовують сучасні елементи сучасні декоративні прикраси, сучасні вирішення колерування. Вони не потребують великої кількості шпильок і не припудрюються бо існують засоби різної фіксації і фарбуючи матеріали.

2.2. Характеристика історичної епохи. Обґрунтування вибору базової моделі зачіски.

У ХVIII ст. В мистецтві на зміну стилю Бароко приходить більш витончений, декоративний стиль Рококо.

Центрами Європейської культури стає Англія та Франція у ХVIII ст. Економічно зміцнівши стають сильними державами, і мають великий вплив на всі сфери суспільного і культурного життя сусідніх держав.

Назва Рококо походить від французького слова “рокайль”, що означає “прикраси”, “елемент декору і форми роковини”. Стиль отримав розвиток в живописі, скульптурі, архітектурі. Стиль Рококо показав великий вплив на костюм і зачіску.

Під впливом нового стилю змінився естетичний ідеал. Якщо стиль Барокко був громіздким і важким, як у костюмах, так і у зачісках, то стиль Рококо навпаки приніс делікатність, повітряність і легкість, витонченість, ніжність. Зникають риси сили і мужності в чоловічих портретах. І чоловіки і жінки нагадують ляльок вивбираних в шовк, без віку та індивідуальності. Світла парики, білила і рум’яна приховували вік.

У часи правління короля Людовика XV чоловіки продовжують носити перуки з великими локонами. Та з 1710 р. зачіски змінюються, стають більш витонченими, завивка виконана малими кільцями, пізніше їх зав’язували у хвіст на потилиці. Найпопулярнішими були зачіски “ке” і “бурс”.

З 1730 р. популярною стає зачіска “аля – ка - тоган” (вузол). Вона витіснила всі інші види. Це була зачіска із завитого волосся стягнутих на потилиці довгих прядок, зав’язаних в товсті вузли, нагадуючи кінський хвіст. Скроневі прядки закручували і вкладали по-різному. Пізніше волосся заплітають у косу (“свинний” чи “мишачий хвіст”), прикрашають стрічкою. Інколи зачіску притрушували пудрою.

Жіночі зачіски в Франції в І пол. XVIII ст. Залишаються громіздкими і важкими. Здебільшого силуети повторюються. Високі зачіски прикрашали масою мережив, стрічок та іншими дорогоцінностями.

З 30 рр. XVIII ст. була створена зачіска Марії – Антуанетти, прикрашена хвилями шифону, пір’ям, дорогоцінностями. Для того щоб її виконати, потрібно використати каркас. На такі високі зачіски використовували до десяти шиньйонів. Ці зачіски прикрашалися не тільки стрічками та пір’ям, а й бутафорськими виробами. На верх зачіски прикріпляли фігурки людей, чучала тварин, квіти і плоди. Назва зачісок мінялась так швидко , як і сам силует. Так, в честь морської битви з’явилась зачіска “фрагет”. Зачіска була високою і потребувала великої кількості шпильок, пудри, тому зберегти її старалися як можна довше і не розбирали декілька днів, інколи тижнями. Під час сну користувалися спеціальними підголівниками, які давали змогу тримати зачіску в повітрі.

В кінці століття зі зміною костюма, видозмінюється і зачіска. Вона стає більш нижчою, типу зачіски “принцеси Ламбаль”.

Мода на буклі відходить, волосся розкручують і розчісують, прикрас стало менше. Виходить з моди пудра. Рум’яни зникають на обличчі з’являються білила. Білі перуки змінилися на руді, золотисті, каштанові. В цей час в моду входять невеликі перуки, завиті крупними локонами з плоским шиньйоном на потилиці

У Англії, у чоловічих зачісках розповсюдженням стилю Рококо з’явилися маленькі пудрені перуки з зачіскою типу “щітка”, “їжак”, “крила голуба”. Часто ці зачіски із власного волосся обтрушеного пудрою. Поширюються різні варіанти зачісок з косою чи хвостом ззаді, з боковими тугими буклями над вухами, - їх прикрашали переважно чорною стрічкою.

Зачіски Англійських жінок, так як і чоловіків, були витончені і прості. Популярною залишилась зачіска “Фонтаж коммод”. Закручене волосся невимушено укладалося на невисокий півкруглий каркас.

Хоч зачіски були скромніші французьких, та виконувалися кілька годин і цінились дорого. Тому, що волосся не тільки закручувалося і укладалося, але й прикрашалося дорогоцінностями й пір’ям. Зачіски “споруджувались” раз на декілька тижнів, волосся на ніч не розпускали. Деякі англійчанки носили перуки, шиньйони і були вони значно скромніші французьких.

Герцогиня Девонширська ввела моду прикрашати волосся пір’ям (особливо страусиним). А пізніше міс Ебингтон була другою законодавицею моди. Хороший смак, устремління до меншої чепурності, романтичність її зачісок.

У Німеччині жінки також носили зачіску типу “фонтаж”, але вони не були такими легкими і витонченими, чим і відрізнялись. Пізніше носили зачіску “яйцевидної” форми. Зачіски тяжкими і міцними, сильно пудрились.

Перуки також відрізнялись від попередніх. Тут волосся укладалося на самому верху перуки, прикрашалися чепчиками та квітами але не пір’ям.

Німецькі чоловіки в зачісках наслідували короля Фрідріха І. Спочатку перуки зменшилися а потім зовсім зникли.

Власне волосся зачісували назад і зав’язували чорною стрічкою на шиї, при цьому волосся на висках припудрювали. Одним словом, зачіски були скромними і строгими.

Характерність зачісок стилю Рококо – це висока громіздкість. Вони становлять волосяні споруди на пів метра висотою.

Щоб виконати таку зачіску, треба було застосувати каркаси. Зверху на зачісці прикріпляли різноманітні фігури.

Важко назвати інший стиль, який прикрашав би зачіску більше, ніж стиль Рококо – золоті шпильки, нитки перлів, банти з дорогоцінними підвісками, пір’я різних величин, гребені з опала, онікса. Шпильки використовували десятками, а то й сотнями.

Було модно прикрашати зачіску живими квітами, і щоб вони не в’янули, в середину вставляли флакон з водою. Декорували зачіски гірляндами дрібних шовкових квітів, довгими страусиними перами, перами марабу.

Під час стилю рококо чоловічі і жіночі костюми шили із простого сукна, тонкої шерсті бархату, багато декорувались. З часом одяг змінювався стаючи вишуканішим і дорогоціннішим. Мода стилю диктувала плавність ліній, прикрас, видів квітів, розеток, вишивок, роблячи костюм більш нарядним. Знамениті паризькі перукарі та модельєри створюють чудові моделі, зразки для покорення європейських дворів. Багато уваги приділяли доповненню костюма та зачіски. Знамениті художники робили ескізи, модні ювеліри придумували вишукані прикраси. Найбільш поширеними були бархатні сітки, стрічки, брошки...

З головних уборів чоловіки носили трикутні капелюхи з високо піднятими полями, відпрацьовані пухом, чи коротким страусиним пір’ям. Нижні верстви населення носили суконні і жерстяні ковпаки, м’які фуражки, круглі широкополі капелюхи з стрічкою.

Жіночі головні убори стали частиною зачіски, являючись її прикрасою. Велика кількість моделей шляп. На зачісках носять кружевні чепчики, заколки, муфточки. Чепчики дістали різні назви: “Тереза”, “летючка”, “капуста”, “ріпа”, візок. Носили шляпи з круглими полями – “квакерські”, а також низькі фетрові шляпи-трикутники. Для збереження зачіски носили нічні головні убори у виді сітки із тонких ниток, кружевних чепчиків, відпрацьовані рюшками.

Придворні кавалери і дами прагнули під ділилами і пудрою приховати вік.

Користувалися духами, помадами, ароматичними маслами, сильно фарбували губи. Носили при собі коробочки ароматними.

Стиль рококо вразив мене витонченістю форм, своїми силуетами, складністю виконання моделей, їх оформлення. А особливо використанням великої кількості декоративних прикрас, накладних елементів. Вражає пишність і водночас легкість витвору. І саме зачіски цього стилю вказують, що таке справжнє мистецтво.

Дана модель фантазійної зачіски виконується на основі базової моделі зачіски створеної в 1780 р. (стиль Рококо) куафером Леонардом для королеви Марії-Антуанетти.

Для того, щоб виконати таку зачіску, потрібно використати каркас (в даному випадку з картону). Необхідна велика кількість шпильок.

Виконана зачіска вимагає вміння, терпіння, фантазії, а також займає багато часу. Фасони цієї зачіски можуть бути найрізноманітніших силуетів, фасонів, з різним сюжетом. Прикрашається зачіска стрічками, пір’ям, та іншими декоративними прикрасами. Не верху зачіска може прикрашатися різними фігурками, в даному випадку це пташки.

Щоб надати цій зачісці сучасності, передбачені сучасні методи колорування. Також сучасні декоративні прикраси (стрічки, бісер, квіти)