Додаток б

Приклади оформлення змісту (плану) курсових робіт

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………….3

РОЗДІЛ 1. РОМАН ПАНАСА МИРНОГО "ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?" І СУЧАСНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДОСЛІДЖЕННЯ……..............................................................................……6

1.1. Творчість Панаса Мирного в контексті української літератури........................................................................................................6

1.2. Образна система роману…………..……………………………12

РОЗДІЛ 2. ПРИЧИНИ МОРАЛЬНОГО ПАДІННЯ ЧІПКИ……….16

1. Дитинство головного героя. Родинне оточення…..………...…16

2. Моральна деградація Чіпки. Вплив соціальних чинників…….19

3. Внутрішні психологічні протиріччя героя……..………………22

ВИСНОВКИ……..…………………………………………………...25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….28

ДОДАТКИ………………...…………………………………………..30

ЗМІСТ

ВСТУП.....................................................................................................3

РОЗДІЛ 1. ОНОМАСІОЛОГІЧНА КАТЕГОРІЯ “КОЛІР” НА ФОНІ ПРИКМЕТНИКА…....…………………………………………………….....6

1.1. Номінація кольору у відображенні “картини світу”..................10

1.2. Структура назв кольорів в українській мові...............................13

РОЗДІЛ 2. СЛОВОТВІРНО-СЕМАНТИЧНА ПАРАДИГМА ПРИКМЕТНИКІВ – НОМІНАЦІЙ КОЛЬОРУ...........................................16

2.1. Кольороназви на фоні внутрішньокатегоріальних змін………19

2.2. Номінації кольору на фоні міжчастиномовних змін..................24

2.3. Композитні номінації кольору.....................................................27

ВИСНОВКИ..........................................................................................29

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................32

ДОДАТКИ..........................................................................................35

Додаток в Зразок написання вступу до курсової роботи з сучасної української літературної мови Прикметники сучасної української мови на позначення кольору в ономасіологічному аспекті

Сучасна українська літературна мова як різновимірне лінгвістичне явище об’єктивної дійсності сьогодні потребує ґрунтовного і всебічного дослідження усіх її категоріальних аспектів.

Однією з форм збереження і багатосферного використання мови як засобу комунікації всіма носіями є наукове вивчення її функціональних можливостей, зокрема таких із них, як лексико-семантичні поля та їх граматичні характеристики.

Вивчення словникового складу української мови неможливе без належної уваги до особливостей внутрісистемної організації як самої лексики, так і мови в цілому. Необхідність такого підходу до лексичного матеріалу зумовлена не тільки ще явно недостатнім рівнем вивчення системної організації лексики сучасної української літературної мови, а й зростаючою роллю системних чинників у процесі мовного розвитку і вдосконалення, їх врахування відбивається і на строго науковому описі і характеристиці лексичної системи, і на етапі вивчення лексичного рівня у вищій та загальноосвітній школі.

При ономасіологічному підході до мовних явищ нас цікавить, як відбувається із використанням цих явищ найменування, називання і яких саме “шматочків” дійсності воно стосується.

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на сучасному етапі розвитку лінгвістичного вчення зростає потреба у вивченні усіх основних рівнів мовної системи, зокрема лексичного та граматичного, їх перетинів (частини мови і словотвір) та опису мовних процесів через призму таких підходів, які поширюються у світовому та вітчизняному мовознавстві останнім часом (ономасіологічні дослідження).

Об’єктом дослідження виступають семантична та граматична підсистеми в українській літературній мові на сучасному етапі розвитку.

Предметом дослідження обрано лексико-морфологічний клас мовних одиниць з семантикою кольору та процеси творення кольоропозначень з трансляцією колористичного значення у прикметники.

Мета роботи – виявити і узагальнити основні семантико-структурні особливості прикметників української мови на позначення кольору та з’ясувати базові закономірності ономасіологічного творення назв цього класу й ознаки мовної категорії кольору як відображення вторинного фрагменту концептуальної картини світу.

З метою досягнення кінцевої мети поставлено такі завдання:

- вивчити теоретико-методологічну спадщину вітчизняного і зарубіжного мовознавства щодо функціонування та розвитку кольороназви, їх ролі і місця у мові народу;

- відібрати необхідний для наукового аналізу мовний матеріал за Словником української мови (в 11 томах) – прикметники, іменники, дієслова, прислівники;

- визначити особливості ономасіологічної категорії ”колір” на фоні прикметника у структурі мовної картини світу в сучасній українській мові;

- виділити словотвірно-семантичні типи прикметників-номінацій кольору, описати процеси ускладнення морфемної будови за рахунок поповнення значення денотативними та конотативними семами;

- дати характеристику функціонально-семантичних типів номінацій кольору та їх стилістичних ознак, а також модифікацій значення таких прикметників чи їх “замінників”.

Методологічною основою дослідження є теоретичні положення вітчизняного та світового мовознавства про безперервний розвиток мови як суспільного явища.

У роботі були використані такі методи наукового дослідження мови, як описовий, структурний методи, елементи зіставного методу та методика безпосередніх складників.

Фактичним матеріалом служать зразки художнього мовлення із творів української літератури, публіцистики, почерпнуті із 11 томів Словника української мови (1970-1980 рр.).

Новизна дослідження полягає в тому, що в ньому подано системний опис прикметників-кольороназв сучасної української літературної мови з урахуванням їх ономасіологічних особливостей.

Теоретичне значення дослідження зводиться до того, що отримані результати можуть бути застосовані для розробки питань часткового синхронічного мовознавства.

Практичне значення полягає в тому, що отримані дані можуть бути застосовані в спецкурсах та спецсемінарах для студентів філологічних факультетів.

Наукова робота складається зі вступу, 2 розділів, висновків, списку використаних джерел (28 найменувань) та 4 додатків. Загальний обсяг роботи – 30 с.