- •))Держава: поняття, ознаки та форми
- •Поняття джерела права та їх система
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •11. Систематизація законодавства: поняття,значення,форми
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •17. Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття, ознаки і структура правовідносин
- •20. Правомірна поведінка та її види
- •21.Правопорушення. Поняття. Ознаки. Види.
- •22. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •23. Юридична відповідальність. Мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •Припинення та розірвання шлюбу
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •28. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •29. Майнові обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття,предмет і метод цивільного права
- •32. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •33. Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою. Порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •40. Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •44. Поняття, форми, строк довіреності
- •45. Зобов’язання: поняття та структура
- •46. Процес укладення договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. . Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •52. Види цив.-правової від-ті
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •58. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •60. Поняття і види робочого часу
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62. Поняття та види часу відпочинку
- •63. Відпустки: поняття та види
- •64. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •65. . Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •67. Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •71. Поняття і структура кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •73. . Складу злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
77. Поняття та види співучасті у злочині
Злочин - суспільнонебезпечне, винне, протиправне та кримінально каране діяння (дія чи бездіяльність), вчинене суб'єктом злочину.
Співучастю у злочині визнається умисна спільна участь кількох суб'єктів злочину у вчиненні умисного злочину. При співучасті об'єднуються кілька осіб і вчиняють злочин спільно і навмисно.
Об'єктивні ознаки співучасті - злочин, вчинений кількома (двома або більше) суб'єктами злочину спільно.
Злочин при цьому вчиняється загальними зусиллями всіх співучасників, злочин — це результат їх спільної діяльності.
Співвиконавцем - особа, яка безпосередньо або шляхом використання інших осіб, що не є суб'єктами злочину, вчинила конкретний злочин.
Організатором - особа, яка організувала вчинення злочину або керувала його вчиненням чи підготовкою; особа, що створила організовану групу чи злочинну організацію або керувала ними.
Підбурювач - особа, яка схилила іншого співучасника до вчинення злочину.
Пособником - особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками; особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, або іншим чином сприяти приховуванню злочину.
Умисна спільна злочинна діяльність двох або більше осіб може діставати вияв у формі простої аюо складної співучасті.
Проста форма співучасті полягає у вчиненні кожної з осіб, що діють спільно, дій, які утворюють об’єктивну сторону складу конкретного злочину. У таких випадках кожен із співучасників виступає як виконавець злочину. При співвиконавстві всі учасники можуть вчиняти дії одночасно або послідовно.
Проста форма співучасті передбачає:
співвиконавство без попереднього порозуміння передбачає відсутність між учасниками злочину попереднього зговору;
співвиконавство з попереднім порозумінням буде мати місце в тих випадках, коли між усіма учасниками злочину був зговір про спільне вчинення злочину до його початку.
Складна форма співучасті включає:
співучасть у вузькому розумінні цього слова (кожен із співучасників виконує певну роль у вчиненні злочину);
злочинне угрупування (банда, організована група, незконне воєнізоване формування чи група).
Складна форма співучасті передбачає наявність поряд із виконавцем організатора, пособника або підмовника (співучасть у вузькому розумінні). Їх дії можуть бути як обувомлені попереднім зговором, так і необумовлені ним. Для наявності цієї форми співучасті необхідно усвідомлення кожним учасником того, що він бере участь у спільній злочинній діяльності.
Злочинне угрупування створюється за взаємною згодою його учасників і об’єднує на основі спільного плану їх діяльність, спрямовану на вчинення, як правило, ряду злочинів.
Кожен із співучасників злочинного угрупування усвідомлює, що він разом з іншими особами бере участь у здійсненні злочинної мети, для досягнення якої воно створене, і бажає зробити свій внесок у цю діяльність.