
- •))Держава: поняття, ознаки та форми
- •Поняття джерела права та їх система
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі, у часі та за колом осіб
- •11. Систематизація законодавства: поняття,значення,форми
- •12. Поняття галузі права та правового інституту
- •13. Система права та система законодавства, їх співвідношення
- •15. Застосування права як особлива форма його реалізації
- •17. Поняття, види та способи тлумачення правових норм
- •18. Поняття, ознаки і структура правовідносин
- •20. Правомірна поведінка та її види
- •21.Правопорушення. Поняття. Ознаки. Види.
- •22. Склад правопорушення, зміст його елементів
- •23. Юридична відповідальність. Мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •Припинення та розірвання шлюбу
- •За сумісною заявою подружжя, що не має дітей;
- •28. Майно, що є особистою приватною власністю дружини, чоловіка
- •29. Майнові обовязки батьків і дітей.
- •30. Поняття,предмет і метод цивільного права
- •32. Об'єкти цивільно-правових відносин
- •33. Суб΄єкти цивільного права, їх загальна характеристика
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою. Порядок та наслідки.
- •36. Поняття та ознаки юридичної особи
- •37. Порядок та способи виникнення юр.Осіб
- •38. Підстави, порядок та способи припинення діяльності юридичних осіб.
- •39. Поняття та ознаки правочину. Види правочинів
- •40. Умови дійсності цивільно-правових правочинів.
- •41. Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсних правочинів.
- •42. Види недійсних правочинів
- •43. Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва.Види представництва
- •44. Поняття, форми, строк довіреності
- •45. Зобов’язання: поняття та структура
- •46. Процес укладення договору
- •47. Загальні умови виконання цивільних зобов’язань
- •48. Способи забезпечення виконання зобов’язань
- •49. . Поняття та способи припинення цив. Зобов’язань
- •50. Поняття, підстави та умови цив.-правової від-ті
- •52. Види цив.-правової від-ті
- •53. Поняття, предмет та метод трудового права України
- •54. Поняття, умови та види трудового договору
- •55. Порядок укладення трудового договору. Документи, необхідні при прийнятті на роботу
- •56. Види змін умов труд.Договору
- •57. Загальні підстави припинення труд.Договору
- •58. Розірвання труд.Договору з ініціативи працівника
- •59. Розірвання труд.Договору з ініціативи власника
- •60. Поняття і види робочого часу
- •61. Режим та облік робочого часу.
- •62. Поняття та види часу відпочинку
- •63. Відпустки: поняття та види
- •64. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
- •65. . Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
- •66. Поняття, умови та види мат. Від-ті прац-ків ща шкоду, заподіяну під-ву, орг.-ції, установі
- •Розрізняють такі види матеріальної відповідальності
- •67. Поняття трудових спорів та порядок їх розгляду
- •68. Поняття і підстави адміністративної відповідальності.
- •69. Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •71. Поняття і структура кримінального права України
- •72. Підстави кримінальної відповідальності.Поняття злочину та його ознаки
- •73. . Складу злочину та зміст його елементів
- •74. Покарання та його мета. Види покарань у кримінальному праві
- •75. Обставини, що виключають суспільну небезпечність чи протиправні діяння
- •76. Стадії вчннення умисного злочину
- •77. Поняття та види співучасті у злочині
64. Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисц. Стягнень
Трудова дисципліна - це встановлений нормами права порядок взаємовідносин учасників труд.процесу, що визначає точне і неухильне виконання ними своїх труд.функцій.
Трудова дисципліна - багатоаспектне явище, а тому в галузевій літературі дїї розглядають як: правовий принцип галузі права; правовий інститут труд.права; елемент труд.правовідносин; фактичну поведінку учасників таких правовідносин.
Об'єктивно-правовий зміст категорії «трудова дисципліна» співпадає з визначенням її як інституту труд.права. Це сукупність норм, які встановлюють обов'язки сторін труд. договору, режим їх виконання, внутрішній труд.розпорядок, засоби заохочення та відповідальності, що складають механізм забезпечення виконання цих зобов'язань.
Труд.дисципліна як елемент труд.правовідносин відображає суб'єктивно-правову сутність цього поняття. Вона полягає у зобов'язанні працівника як суб'єкта конкретних труд.правовідносин виконувати обов'язки, що складають зміст цих правовідносин.
Рівень дотримання суб'єктами труд.правовідносин нормативно-правових актів та обов'язків, передбачених труд.договором, визначають поняття труд.дисципліни як фактичної поведінки учасників труд.процесу.
Дисциплінарна відповідальність - це один із видів юр. відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність за труд.правом полягає у обов' язку працівника відповісти за вчинене ним порушення труд.дисципліни перед роботодавцем і понести дисциплінарні стягнення, передбачені нормами труд.права.
Труд.правопорушення як підстава дисциплінарної відповідальності - це винне, протиправне невиконання чи неналежне виконання працівником труд.обов'язків і полягає в застосуванні до порушників дисциплінарних стягнень.
За порушення труд.дисципліни, згідно ст. 147 КЗпП, до працівника може бути застосовано тільки один з таких видів стягнень:
догана;
звільнення;
стягнення, які передбачені статутами або положеннями про дисципліну.
Догана – це офіційно виражена негативна оцінка ставлення до роботи, результатів праці окремих осіб. Догана тягне за собою негативні наслідки для працівника: моральні (втрата довіри з боку адміністрації, труд.престижу, авторитету) та матеріальні (позбавлення премії або її зниження, зняття надбавки по оплаті праці)
Звільнення – це припинення дії труд.договору за ініціативою працівника, власника або уповноваженого ним органу, або за ініціативи третіх осіб, які не є учасниками труд.правовідносин.
Дисциплінарну від-ть за статутами про дсципліну несуть працівники залізн.мор.річ.транспорту, цив.авіації, органів внутрішніх справ. За одне порушення труд.дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
65. . Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни
Одним із засобів стимулювання праці, що забезпечує належну труд.дисципліну, є заохочення працівників. Заохочення - це своєрідна форма позитивної оцінки результатів праці працівника у процесі виконання ним своєї труд. функції.
Заохочення за видами поділяються на моральні й матеріальні (за формою), на індивідуальні і колективні (за суб’єктом).
До моральних належать такі заохочення, які не пов'язані з виплатою грошей, наданням послуг, продукції, подарунків. Це - оголошення подяки, нагородження почесною грамотою, занесення прізвища працівника до книги пошани тощо.
Заохочення застосовуються роботодавцем разом або за погодженням з профспілками. Потрібно зауважити, що відсутність профспілкового комітету не позбавляє права роботодавця самостійно застосувати до працівника будь-який вид заохочення. Критерієм належного виконання працівником трудових обов'язків є результат його праці. Саме роботодавець є зацікавленим, щоб працівники підвищували свою кваліфікацію та продуктивність праці. Стимулювання праці є правом, а не обов'язком роботодавця, а відтак він вправі на власний розсуд вирішувати доцільність застосування заходів заохочення. При застосуванні заохочення роботодавець може врахувати думку трудового колективу.
У законодавстві немає обмежень щодо кількості заохочень, які одночасно можна застосовувати до працівника.
Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) роботодавця, доводяться до відома всього трудового колективу та заносяться у трудову книжку працівника.
За неналежне виконання трудових обов'язків роботодавець може застосувати заходи дисциплінарного стягнення. Протягом дії дисциплінарного стягнення до працівника не застосовуються засоби заохочення. Своєрідним засобом заохочення може бути дострокове зняття з працівника дисциплінарного стягнення.
За особливі труд.заслуги працівники представляються у вищі органи для заохочення, до нагородження орденами, медалями, почесними грамотами, нагрудними значками і до присвоєння почесних звань і звань кращого працівника за даною професією.
Встановлення державних нагород може здійснюватись лише законами України. Відповідно до п. 25 ст. 106 Конституції УкраЇни нагородження державними нагородами віднесено до компетенції Президента України. Сьогодні в Україні встановлені такі відзнаки: «Герой України», що передбачає вручення ордена «Золота Зірка» та ордена Держави; Орден князя Ярослава Мудрого І, ІІ, ІІІ, ІУ, V ступенів; Орден «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів.