7. Територіальну громаду як соціально-економічну систему необхідно розглядати з юридичної, економічної й ринкової, соціальної, інформаційної сторони. Охарактеризувати інформаційну сторону.

Інформаційно-комунікативна діяльність в територіальній громаді включає основні види: одержання, використання, поширення та зберігання інформації. При чому методи її одержання, використання, поширення та зберігання можуть бути різними в залежності від управлінських цілей та завдань органу місцевого самоврядування.

Інформаційно-комунікативні технології це не просто технологічні новації, вони породжують новий потенціал демократичної мобілізації, тому міста мають працювати над створенням міцної місцевої електронної демократії. Для забезпечення максимальної ефективності міста в повній мірі мають використовувати нові інформаційні технології для забезпечення консультацій з громадянами, зокрема, відносно містобудівельних проектів.

Впровадження сучасних інформаційно-комунікативних технологій допомагатиме в обробці значних обсягів інформації, дозволить збільшити кількість замовлень, підвищити продуктивність праці, покращити обслуговування клієнтів та імідж муніципального утворення, підвищити конкурентоспроможність різних галузей та продукції міста, знизити окремі категорії витрат, посилити економічну безпеку і стабільність органу місцевого самоврядування, а також забезпечить довіру та партнерство з боку місцевої спільноти.

8. Управлiнська стратегiя I сценарiї регiонального розвитку

Управлінська стратегія — це система концептуальних положень про найефективніші напрями роз­витку регіональних систем, розв’язання великих територіаль­них проблем і розміщення продуктивних сил країни.

Управлінська стратегія орієнтує на найефективніші напрямі розвитку регіональних систем і розв’язання об’єктивних супереч­ностей відтворення. Територіальний аспект розширеного відтво­рення виражається у двох взаємозв’язаних формах, кожна з яких має певне значення для планового розвитку суспільного господарства. Перша форма виражає відносини між суспільним господарством та його регіональними системами, друга — по­в’язана із забезпеченням комплексного розвитку територіаль­но-адміністративних утворень.

До найважливіших характеристик управлінської стратегії на­лежать такі:

історичний підхід до її опрацювання і реалізації; системність у визначенні перспектив розвитку та взаємодії елементів продуктивних сил і компонентів природного середо­вища;

єдність і суперечливість відтворювального та проблемного аспектів управлінської стратегії;

поєднання централізованих і децентралізованих форм стратегії; поєднання якісних характеристик генеральних напрямів з їх імовірними кількісними параметрами;

.наявність об’єктивних суперечностей у просторовому ас­пекті розширеного відтворення.

Управлінська стратегія регіонального розвитку має бути розра­хована лише на певний етап, оскільки з часом під впливом численних чинників загальнонаціонального і регіонального роз­витку вона може значно змінитись. Управлінська стратегія регіонального розвитку повинна будува­тися з урахуванням закономірностей соціально-економічного розвитку регіональних систем і країни в цілому.

Серед можливих шляхів реалізації управлінської стратегії важливим є сценарний підхід, тобто системний підхід у визначенні перспектив соціально-економічного розвитку регіо­нів. Порядок і методи реалізації сценарного підходу по суті є синтезом існуючих методів комплексного дослідження, прогнозування і розробки нових оригінальних підходів. Стри­жень сценарного підходу — аналіз різних інтересів, що існують у процесі функціонування регіональної господарської системи, та її потенційних резервів.

Головними завданнями аналізу при сценарному підході є виявлення проблем, що виникають у процесі розвитку госпо­дарської системи, та оцінка резервів інтенсифікації господарства, на підставі якої розробляються концепції розвитку регіону і сценарії її реалізації.. Сценарій розвитку регіональної господарської системи повинен містити кількісні і якісні характеристики та визначати можливі шляхи їх отримання.