8. Чинники управлiння регiональним розвитком

Пріоритетні чинники регіонального розвитку визначаються такими чинниками:

зростаючою обмеженістю природних і виробничих ресурсів; виникненням нових суспільних потреб і способів їх задоволення; соціальними обмеженнями негативних наслідків впливу нау­ково-технічного прогресу на природу і суспільство.

В умовах ринкових відносин необхідно більш глибоко врахову­вати територіальні чинники соціально-економічного розвитку регіону. їх можна поділити на три групи — джерела, умови, обмеження

Чинники джерел економічного зростання є основними. До них належать насамперед різні види трудової діяльності людей.

Чинники умов трудової діяльності є багатоаспектними. Це основні та оборотні фонди, організація виробництва, прискорен­ня науково-технічного прогресу, структурні зрушення, стан природ­ного середовища тощо.

Чинники обмежень зумовлюють поступове підвищення чи зниження економічного зростання виробництва.

Територіальні чинники можна поділити на міжрайонні, міжгалу­зеві та внутрішньопоселенські. До міжрайонних чинників нале­жать: спеціалізація міст і регіонів на виробництві продукції та наданні послуг для суспільного господарства; удосконалення міжрайонних транспортних потоків через усунення зустрічних га економічно невиправданих перевезень; розвиток міжрегіональ­ного кооперування тощо.

Міжгалузевими є чинники інтенсифікації, що формуються внаслідок поглиблення на певній території міжвідомчої спеціалі­зації, концентрації, централізації та кооперування виробництва.

Внутрішньопоселенські чинники утворюють комплекс дже­рел, умов і обмежень залежно від можливостей більш раціо­нального використання місцевих ресурсів: трудових ресурсів, корисних копалин, природного середовища тощо.

В управлінні регіональним розвитком посилюється значення якісних чинників, серед яких можна виділити такі:

1. економного використання матеріальних ресурсів, перед­усім сировини, палива та енергії, за рахунок більш глибокої переробки вихідної сировини, широкого впровадження мало- відходних і безвідходних технологій;

2. науково-технічного прогресу, завдяки якому посилюють­ся інноваційні процеси, що охоплюють також асортимент про­дукції, технології її виготовлення, технічні засоби виробництва;

3. організації та управління господарством, що забезпечують ефективнішу взаємодію чинників виробництва.

Дедалі більшого значення набувають організаційні чинники регіональних виробничих відносин.

Кардинальні зміни в господарському механізмі сприяють повному використанню резервів інтенсифікації регіональної еко­номіки, насамперед за рахунок структурних чинників.

З поглибленням галузевого і територіального поділу праці зростає роль територіальних чинників інтенсифікації.

Дедалі вагомішими стають економічні чинники інтенсифі­кації регіонального розвитку..

7. Охарактеризувати екологічний блок окремих критеріїв, що характеризують розвиток локальної системи.

Для оцінки екологічного стану міста аналізують та досліджують ряд показників, які визначають рівень навантаження на навколишнє природне середовище та ступінь його використання. Виходячи з цього, інтегрований показник екологічного розвитку буде включати наступні агреговані показники: показник стану ґрунтового покриву, показник якісного стану атмосферного повітря, показник забруднення поверхневих вод, показник якості питної води та показник поводження з відходами.

Показник стану атмосферного повітря

1. сумарна кількість викидів забруднюючих речовин, тис.т.

2. к-сть викидів забр. реч. від стаціонарних джерел забруднення, тис.т.

3. к-сть викидів забр. реч. від пересувних джерел забруднення, тис.т.

4. щільність викидів на 1 км2 , т/км2

5. кількість викидів на душу населення, кг

6. перевищення ГДК основних забруднюючих речовин

Показник стану ґрунтового покриву

1.% територій під будівлями та твердим покриттям

2. % зайнята природними стійкими ландшафтами

3.% озеленення міста

4. % території із забрудненням ґрунтового покриву важкими металами

Показник забруднення поверхневих вод

1. обсяги забору води з поверхневих джерел , м. куб.

2. % скиду неочищених та недоочищених стічних вод у водойми

3. кількість скиду основних забруднюючих речовин

4. клас якості водойм рекреації

Показник якісного стану питної води

1. обсяги забору води з підземних джерел, м. куб

2. забезпеченість населення питною водою, л/добу

3. невідповідність проб питної води нормативам якості, %

Показник поводження з відходами

1. утворення твердих побутових відходів за рік, м. куб

2. утворення ТПВ на душу населення, м. куб

3. наявність токсичних відходів, т

4. ступінь вторинного використання відходів як сировини, %