8. Поясніть сутність маркетингового аналізу.

Маркетинговий аналіз є одним з найбільш складних видів маркетингової діяльності. Зміст, форми та методологія аналізу залежить від структури підприємства, зовнішніх і внутрішніх умов, у яких вона розвивалася, і можуть суттєво розрізнятися. Проаналізувавши зовнішні і внутрішні умови ринку, товар, споживачів, конкурентів і ін., виробник зможе поліпшити положення підприємства і його товару на ринку, зміцнитися на ринку, налагодити зв'язки зі споживачами і досягти визначених цілей: збільшити дохід, ріст обсягу збуту і відповідно виробництво. 

Мета маркетингового аналізу – обґрунтування комерційної спроможності проекту, оцінка можливості реалізації певного продукту на обраному ринку та отримання рівня доходу, що дав би можливість покрити витрати за проектом і задовольнити інтереси інвесторів.

Завдання маркетингового аналізу – збір і аналіз ринкової інформації з метою розробки стратегії проекту, формування програми продажу майбутнього продукту і маркетингової діяльності за проектом

Таким чином, маркетинговий аналіз складається з наступних складових: аналіз ринку, вивчення товарів, аналіз споживачів, аналіз конкурентів, аналіз цінової політики, аналіз процесу товароруху, аналіз сервісного обслуговування продукції, аналіз системи формування попиту і стимулювання збуту; аналіз реклами.

Найбільш відповідальними етапами маркетингового аналізу є аналіз ринку й споживачів.

7. Охарактеризувати соціальний блок окремих критеріїв, що характеризують розвиток локальної системи.

До соціального блоку, що характеризує розвиток локальної системи можна віднести: - Показник соціальних відрахувань – - відрахуваня на соціальні потреби (обов’язкові відрахування до Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування, Фонду зайнятості, Фонду обов’язкового медичного страхування тощо). - Показник податкових відрахувань 

• Показники фонлів оплати праці

• Демографічна ситуація

• Зайнятість населення та ринок праці

•  Грошові доходи населення та заробітна плата

•  Соціальне забезпечення

•  Житлово-комунальне господарство

• .Містобудування

Якщо всі ці показники, або хоча б частина них буде з кожним роком зростати, тоді регіон почне розвиватися.

8. Принципи управлiння регiональним розвитком.

Розробка принципів управління регіональним розвитком грун­тується на науковому пізнанні об’єктивних закономірностей управління в цілому.

1. Принцип історизму. дає змогу об’єктивно оцінити відносну цілісність, завершеніеть того чи іншого етапу економічного і соціального розвитку регіонів країни.

2. Принцип єдності регіональної політики суспільства та господарського будівництва. Орієнтує на комплексний підхід до врахування природно-господарських особливостей кожного регіону, завдань його економічного та соціального розвитку; передбачає поєднання економічних методів управління та місцевої ініціативи.

3. Принцип комплексності. Відображує об’єктивні процеси суспільного поділу праці та регіональної інтеграції виробництва, орієнтує на забезпечення комплексно-пропорційного розвитку господарства регіонів.

4. Принцип природно-господарської збалансованості та оптимальності. Означає дотримання обгрунтованої економічної відпо­відності між нарощуванням виробничого потенціалу галузей господарства країни та розробкою і реалізацією заходів щодо охорони природного середовища.

5. Принцип пріоритетності. Сприяє ранжуванню цілей і завдань соціально-економічного розвитку регіону відповідно до просторової стратегії його комплексного розвитку та реаль­них виробничо-економічних і ресурсних можливостей,

6. Принцип варіантності. Передбачає необхідність вибору шляхів досягнення цілей і розв’язання завдань управління регіональним розвитком, певні зрушення у галузевій і територі­альній структурах господарства регіону, використання його природних та економічних ресурсів.

7. Принцип узгодження інтересів місцевих органів управ­ління з комплексним розвитком регіону з госпрозрахунковими інтересами підприємств на основі єдиної відомчо-терито­ріальної системи стимулювання і відповідальності. Перед­бачає взаємну економічну відповідальність і взаємні зобов’я­зання щодо комплексного розвитку та функціонування адмі­ністративно-територіальної одиниці.

8. Принцип пропорційності забезпечення фінансовими ресур­сами за рівнями адміністративно-територіальної ієрархії та розширення фінансово-економічної самостійності тери­торіальних одиниць нижнього рівня. Грунтується на поєднанні територіального бюджету з позабюджетними фондами комп­лексного розвитку, що формуються за рахунок діяльності підприємств і коштів населення.