8. Спецiальнi (вiльнi) економiчнi зони як напрям регiонального розвитку.

Одним з напрямів стимулювання економічної активності на регіональному рівні є створення територіально-господарських формувань — спеціальних (вільних) економічних зон (СВЕЗ).

СВЕЗ — це специфічне регіональне утворення, яке формується на основі детального вивчення умов країни, де його впровадже­но, і повинне забезпечити більш повну реалізацію її потенціаль­ної конкурентоспроможності та переваги перед іншими країна­ми. Для регіону СВЕЗ є особливим варіантом інтенсифікації прориву до відкритої економіки, залучення іноземних інвес­тицій і прискорення входження до міжнародного поділу праці. На створення СВЕЗ впливають внутрішній і зовнішній ринки зі всіма їх характеристиками, обмеженнями, тенденціями розвитку, закономірностями, а також суспільні та прикордонні чинники.

Основними типами СВЕЗ є: зовнішньоторговельні (екс­портні, імпортні, транзитні, порто-франко, вільні митні зони, митні складіигощо), комплексно-виробничі (експортні або імпортні орієнтовані), науково-технічні зони (у формі регіональних інноваційних центрів, науково-виробничих парків та локально- інноваційних центрів), туристично-рекреаційні, офшорні (бан­ківсько-страхові) та зони прикордонної торгівлі.

Як правило, СВЕЗ створюються на території з вигідним географічним положенням. Національні законодавства регулю­ють порядок їх створення і функціонування на своїх територіях, а уряд визначає оптимальну страгетію кожної з них.

Створення і функціонування СВЕЗ передбачає виділення їй національними банками кредитів і позик для розвитку виробничої та соціальної інфраструктури.

Валютний режим СВЕЗ має стимулювати надходження інозем­ного капіталу, взаємодію його з національною економікою та сві­товим ринком. Тому валютний механізм визначається, як прави­ло, для кожної зони з урахуванням її цілей, функціонального призначення та відповідних економічних умов.

12