7.Охарактеризувати доцільність застосування стратегічного управління на рівні локальних систем.

Управління, в широкому значенні цього слова, це організація практичних заходів, видання наказів, просто адміністрування, тобто реалізація передбачених законодавством процедур, які є в межах повноважень даної адміністрації.

Самоврядування виконує свої функції в межах обов’язків, регламентованих чиним законодавством.

Основною функцією самоврядування є розробка і реалізація загальноприйнятного бачення з однієї сторони, поточної діяльності а з іншої – розвитку згідно відповідно сформульованого стратегічного плану. Діяльність влади спрямовується, передусім, на досягнення встановлених і виражених в конкретних цифрах цілей з ретельним аналізом витрат.

Переваги стратегічного управління на рівні локальних систем:

-З метою раціонального використання бюджетних ресурсів для реалізації пріоритетних цілей розвитку регіону;

- обєднати цілі, прагнення думки і дії всіх громадян які є в цій громаді і ведуть активне життя;

- закон синергії;

- стратегічний план для міста – це те саме, що бізнес-план для підприємства.

8. Регулювання розвитку виробничої iнфраструктури в регiонi.

Під виробничою інфраструктурою слід розуміти сукупність галузей, тобто організаційно відокремлених об’єктів, які забезпе­чують нормальний хід суспільного виробництва через надання послуг з обміну результатами діяльності між підприємствами матеріального виробництва. Зокрема, до інфраструктури належать підприємства і організації електро-, тепло- і газопостачання, транс­портні різних видів, матеріально-технічного постачання і збуту продукції, інформаційного та ділового обслуговування тощо.

Особливе місце у складі виробничої інфраструктури займає енергетична інфраструктура. Вона є невід’ємною частиною господарського комплексу територій усіх таксономічних рангів і включає в себе комплекс об’єктів і споруд електро-, тепло- і газопостачання, а також підприємства і організації, що виконують сукупність робіт енергоінфраструктурного профілю: проектні, будівельні, монтажні, пусконалагоджувальні, ізоляційні, ремонтні, збутові.

Підвищити ефективність енергетичної інфраструктури можна передусім при регіональному підході до її регулювання та ор­ганізації управління. Найбільш ефективним способом реалізації цього підходу є розробка цільової комплексної програми розвит­ку енергоінфраструктури в країні. Раціональне поєднання роботи різних за розміром транспортних підприємств забезпечить ефективну роботу транспорту в регіоні.

Розвиток виробничих зв’язків у регіоні визначається темпами зростання продуктивних сил та характером їх розміщення, рівнем спеціалізації і кооперування виробництва. Основними показника­ми виробничих зв’язків є: обсяги валової продукції наданих пос­луг у натуральному вираженні; обсяги капітальних вкладень і введених у дію основних фондів; показники розвитку матеріаль­но-технічної бази зв’язку (кількість відділень зв’язку, довжина ліній зв’язку, потужність міських і сільських АТС, кількість установ­лених телефонних апаратів та ін.). Регулювання розвитку виробничої інфраструктури регіону полягає насамперед в обгрунтуванні цільових нормативів і показників розвитку виробничої інфраструктури; визначенні етапів і черговості розвитку матеріально-технічної бази галу­зей системи виробничого обслуговування; усуненні обмежень на розвиток виробничої інфраструктури з огляду на виробничі, трудові та фінансові ресурси тощо. *