6. Теорії паритету купівельної спроможності (пкс)

Теорії паритету купівельної спроможності (ПКС) виходять з того, що валютний курс обов’язково має кореспондувати (залежати) від рівня внутрішніх цін.

Паритет купівельної спроможності (ПКС) – це рівність купівельної спроможності різних валют при незмінному рівні цін в кожній з країн.

1. Закон однієї ціни: в умовах досконалої конкуренції один і той же товар в різних країнах має однакову ціну, якщо вона виражена в одній і тій же валюті

P_d / P_f = E_d / E_f = E_{d /f}

P – ціни певного товару в середині країни і за кордоном відповідно.

E_d / E_f - курс національної по відношенню до іноземної валюти.

Ціна товару в середині країни:

P_d = (E_d / E_f ) * P_f

Закон однієї ціни може бути застосований до ціни одного конкурентного торгового товару, який продається в деклькох країнах. Цей закон в чистому вигляді не дотримується через існування недосконалої конкуренції і торгових бар’єрів, а також з причин відмінностей у якості товарів.

2. Абсолютний паритет купівельної спроможності:

Згідно теоретичних положень Давіда Рікардо щодо порівняльних переваг можна стверджувати, що врезультаті зростання внутрішніх національних цін купівельна спроможність національної валюти має знижуватись і це призведе до пропорційного знецінення його курсу.

Теорія абсолютного ПКС: обмінний курс між валютами двох країн дорівнює співвідношенню рівнів цін в цих країнах.

E_{d /f} = P_d / P_f

Відмінність цієї формули від попередньої полягає в тому, що закон однієї ціни кладе в основу валютного курсу ціну одного і того ж товару, а теорія абсолютного ПКС – співвідношення рівня цін на всі товари.

Валютний курс на основі абсолютного ПКС - це курс, який зрівнює ціни кошиків однакових товарів в двох країнах.

Перевагоє цієї теорії є те, що вона вказує на способи укріплення курсу національної валюти шляхом зниження внутрішньої інфляції та украплення купівельної спроможності національної валюти в середині країни. Однак, її важко використовувати на практиці, оскільки досить складно скласти кошики з цілком однаковими товарами і послугами, що продаються у різних країнах. Транспортні витрати і державні обмеження на торгівлю товарами формують недосконалу конкуренцію, крім того існує досить велика кількість неторгових товарів тощо.

3. Відносний паритет купівельної спроможності

Теорія відносного ПКС: зміна обмінного курсу між валютами двох країн пропорційна відносній зміні рівня цін в цих країнах.

E _{d /f} ¹ / E _{d /f} ⁰ = (P_d¹ / P_d⁰ ) / (P_f¹ / P_f⁰ )

E _{d /f} ¹ – валютний курс у поточному році

E _{d /f} ⁰ - – валютний курс у базовому році

P_d¹ _, P_d⁰ – рівень цін у поточному та базовому році в середині країни

P_f¹ _, P_f⁰ - рівень цін у поточному та базовому році за кордоном.

За рівноважний ВК базового року повинен прийматись курс того часового пероду, коли курс був стабільний або близький до значень своїх ковзних середніх. В якості індексів найчастіше використовують індекс споживчих цін, індекс гуртових цін, дефлятор ВНП. Кожен з ціих показників по-своєму вимірює відносний рух цін до поточного року, порівняно з роком, обраним як базовий.

Фактично прогнозування ВК відносно теорії відносного ПКС означає екстраполяцію (продовження тенденцій зміни) відносного курсу на майбутній період на основі співвідношення темпів інфляції у 2-х країнах.

У зв’язку з тим, що курси розраховані на базі теорії відносного ПКС відхиляються від поточних ринкових курсів, валюти можуть бути переоціненими або недооціненими.

Переоцінена валюта – це валюта, реальний валютний курс якої зростає швидше за курс, який розраховуються на основі паритету купівельної спроможності.

Недооцінена валюта - це валюта, реальний валютний курс якої зростає повільніше за курс, який розраховуються на основі паритету купівельної спроможності.

Якщо курс національної валюти знижується повільніше, ніж мав би на основі співвідношення темпів інфляції, то вважається що національна валюта переоцінена або іноземна валюта недооцінена.

Якщо курс національної валюти знижується швидше, ніж мав би на основі співвідношення темпів інфляції, то вважається що національна валюта недооцінена або іноземна валюта переооцінена.

Переоцінена національна валюта навіть відносно паритету купівельної спроможності є фактором, що шкодить експорту країни та призводить до виникнення дефіциту платіжного балансу.