Загальні ознаки зашлакування організму

Кажуть, мудрий лікар, тільки глянувши на хворого, може поставити йому діагноз. І хоч цим мистецтвом повинні володіти справжні лікарі, кожен з нас може відрізнити здорову людину від хворої. Надійними ознаками, чи то доказами здоров’я є гарний колір шкіри, блиск очей, приємний тембр голосу. І дійсно, поспостерігайте за маленькими дітьми, які у них живі, блискучі очі, здається готові увібрати в себе увесь світ, як дзвіночком бринить їх голос і якого кольору – світло-рожевого чи з легкою засмагою їхня шкіра, обов’язково з легким рум’янцем на обличчі. Як і дитині, здоровій людині хочеться постійно пізнавати цей світ, брати найактивнішу участь у житті суспільства. І навпаки, у хворої, „забитої”, як кажуть, під зав’язку шлаками людини очі втрачають свій блиск, на обличчі можна побачити найрізноманітніші плями, висипки.

Язик

Основним, надзвичайно показовим органом, є язик, бо на його поверхню проектуються внутрішні органи. Стань перед дзеркалом і подивися на свій язик. Якщо він рожевого кольору, вологий, без нальоту, значить нема чого особливо турбуватися про стан свого здоров’я. Якщо ж він густо вкритий білим, а ще гірше, з сіруватим відтінком нальотом, значить справи кепські.

В нормі колір язика рожевий, його поверхня гладка, з рівномірно розміщеними сосочками.

Процес очищення

Внаслідок повного припинення постачання їжі організм змушений живитись власними резервами. Спочатку він з’їдає різні шкідливі відкладення, що утворюються в процесі обміну речовин, наприклад, хворі клітини, хвороботворні віруси та їхні токсини, зберігаючи при цьому клітини, які важливі для правильного функціонування організму, зокрема, мозкові клітини та клітини тканин серця. Продукти розпаду ліквідованих старих та змертвілих клітин використовуються організмом, натомість утворюються нові здорові клітини. Таке відновлення сприяє морфологічному омолодженню організму. Омолоджені клітини нагадують ембріональні.

Підчас лікувального голодування слизова оболонка кишок перебудовується з функції всмоктування на функцію виділення. Яскравим свідченням цього є посилене обкладання слизової язика товстим шаром білою нальоту, видих має неприємний запах, а виділення калових мас не припиняється.

Навіть кількатижневі голодування можна сміливо застосовувати до 70-річного віку і навіть пізніше. Проте для осіб похилого віку і дуже худих краще застосовувати кількаденні голодування, які без ризику можна проводити вдома.

Відносним протипоказом до застосування цього методу є неврастенія. Друга половина вагітності і годування дитини грудьми теж є протипоказаним до застосування голодування.

Лікувальні голодування поділяють на:

1) короткотривалі (1-2-5-7-денні);

2) довготривалі (2-6-тижневі).

Можна виділити такі два етапи:

1) справжнє голодування;

2) період відбудови.

Причому правильний вихід з голоду, тобто період відбудови, не менш, а може і більш важливий.

У свою чергу ці два етапи поділяються на окремі стадії. Перша стадія справжнього голоду називається „харчовим збудженням” і триває в основному 2-3 дні. При цьому людина відчуває нестерпний голод (смоктання в ямці), її дратують розмови про їжу, погіршується настрій і сон, посилюється слиновиділення і бурчання в животі. Іноді можуть загострюватись симптоми захворювання, вага починає інтенсивно знижуватись на 1 кг та більше за добу.

Стадія харчового збудження активує дію гіпоталамуса, який у свою чергу впливає на залози внутрішньої секреції, забезпечуючи пристосування організму до існування без їжі. Це своєрідний стрес для організму. На другу добу почуття голоду збільшується кількість соматотропного гормону гіпофізу, який активує гормон підшлункової залози, збільшуючи розщеплення глікогену і печінці, А це вже їжа для організму.

Крім цього, йде виділення гіпоталамусом нейрогормонів, які забезпечують зменшення інтоксикації, алергічних проявів, сприяють відновленню імунної системи, генетичного апарату, і т. д. Збільшується кількість фагоцитів, які пожирають патологічні організми та клітини.

Крім цього, йде активне виведення натрію, який тягне за собою зайву воду (активно зменшуються набряки будь-якого походження).

Друга стадія – стадія наростання ацидозу. Починається на 2-3 день і закінчується на 6-10 або 5-8 так званим ацидотичним кризом. Як правило, на 3-5 день голодування потяг до їжі зменшується або зовсім зникає. Часто в цей день підвищується спрага, але не в усіх. Є і такі випадки, коли почуття голоду переслідує людину постійно. Це може бути пов’язане із зоровим, тактильним контактом з їжею або ослабленою силою волі, або ж незначними енергетичними ресурсами організму.

Дехто почувається досить задовільно, але більшість скаржиться на наростання загальної слабості, сповільнення реакцій, іноді на біль голови, головокружіння, нудоту. Наліт на язиці посилюється, з’являється сухість слизових оболонок і шкіри, запах ацетону з рота, іноді загострюються старі болячки. Вага зменшується вже не так інтенсивно (300-500 г/добу).

В стадію наростання ацидозу припиняється виділення соляної кислоти, а у просвіт шлунку починають поступати жирні кислоти і білки. Ненасичені жирні кислоти, активуючи тканинний нейрогормон холецистокінін, зменшують відчуття голоду. Крім цього, сприяють очищенню печінки і жовчного міхура, оскільки мають виражену жовчогінну дію.

На 7-9 день лікувального голодування секреція шлункового соку припиняється, і настає так звана спонтанна шлункова секреція білків, які всмоктуються у кров’яне русло, забезпечуючи організм амінокислотами, необхідними для відновлення найважливіших органів.

Посилене закислення внутрішнього середовища організму кетоновими тілами, накопиченою вуглекислотою веде до перебудови ферментативного апарату в клітинах, розгортаються згорнуті раніше механізми їх діяльності, які забезпечують розплавлення (автоліз) всього, що не потрібне організму.

Ацидотичний криз – це різке погіршення самопочуття, загострення хронічно тліючих болячок, може бути і з втратою свідомості.

Оскільки повним ходом ідуть процеси повноцінного харчування в самих клітинах, гіпофіз перестає виробляти велику кількість гормону росту. Тому стрес, який був у перші дні голодування, зникає до 10 днів і настає заспокоєння нервової системи, загальне розслаблення.

Таким чином, після цієї стадії різко активізується захисні сили організму, знищена патогенна мікрофлора, часткове вивільнення від шлаків, гарний відпочинок нервовій системі та органам травлення.

Третя стадія – компенсаційна або адаптаційна. Вона починається після ацидотичного кризу і закінчується очищенням язика і появою сильного почуття голоду.

Тривалість її індивідуальна для кожної людини і залежить від запасів жиру в організмі (відповідно, якщо їх більше, то і тривалість цієї стадії більша). Вона теж поділяється на дві частини:

• перша від 6-10 до 23-25 днів, тобто від першого до другого ацидотичного кризу;

• друга від 23-25 до 30-60 днів, тобто від другого ацидотичного кризу до очищення язика і появи сильного почуття голоду.

На 6-10 день настає перший ацидотичний криз, після чого значно покращується самопочуття, настрій, зникають або різко зменшується загальна слабкість та різні неприємні відчуття в організмі. Наліт на язиці помітно зменшується, практично зникає запах ацетону з рота, покращується колір обличчя, очі починають блищати. Вага втрачається всього по 100-200 г/добу. Такий стан триває до настання другого ацидотичного кризу, під час якого знову погіршується загальний стан і загострюються хронічні захворювання.

Тривалість його така ж як і першого, але симптоми виражені значно більше.

Після другого ацидотичного кризу організм людини практично повністю відновлено. Вага втрачається всього по 50-100 г/добу. Триває друга половина стадії компенсації до тих пір, поки в організмі є другорядні тканини, які можна розщеплювати.

Важливою ознакою закінчення третьої стадії є сильне відчуття голоду, оскільки очищення язика може настати пізніше.

Дуже важливо не пропустити цей момент, щоб не спричинити настання патологічного голодування, котре для організму є шкідливим.

Якщо в 1 і 2 стадіях голодування процеси автолізу були єдиними джерелами харчування, то у 3 стадії вони виконують роль природного хірурга, знищуючи весь непотріб в організмі. За час повного голодування клітини деяких органів встигають декілька раз повністю відновитись, формуючи, таким чином, здоровий генетичний апарат, зникає здатність клітин до переродження.

Отже, повне голодування включає всі три стадії, а неповне – коли людина почала їсти без відчуття голоду.

Про що потрібно пам’ятати і до чого повинна бути готова людина, яка зважилась на такий вид очищення?

Перш за все потрібно створити собі самому гарний психологічний настрій. Якщо для тебе основне – бути здоровим, уявляй себе частіше таким, хочеш бути гарним, розумним – налаштуй себе на це. Якщо основне – духовне очищення і вдосконалення, молися.

Пам’ятай, голод не тільки фізіологічний, а й духовний акт, і проводити його треба не з кислим обличчям, а з радісним. Потрібно перебороти у собі страх перед голодом, бо це та ложка дьогтю, яка може зіпсувати бочку меду. Прийом ліків під час голоду обов’язково припинити, а якщо є в цьому необхідність (наприклад, цукровий діабет), порадься із лікарем.

Пам’ятай, що з 5 по 10 і з 17 по 25 дні будуть перший і другий ацидотичні кризи, під час яких можуть загострюватись прояви різних хронічних захворювань або погіршитись самопочуття. Ступінь вираженості цих проявів може бути різним. Але перетерпіти їх потрібно обов’язково.

Під час голодування регулярно спостерігай за язиком, бо саме він найперший сигнальний пристрій. Білий або жовтуватий (може бути і сірий) наліт з язика потрібно кожен день зчищати. Робити це або ложечкою (не гострою), або щіточкою. Одні фахівці радять застосовувати при цьому соду для полоскання рота, інші не рекомендують цього робити, щоб не подразнювати рецептори. Але якщо вибирати між зубною пастою і содою для чищення, то друга в будь-якому випадку – кращий варіант. Щоб зменшити неприємний запах з рота, жувальні гумки бажано не вживати. Для цього краще підійде висушений і подрібнений корінь аїру (татар-зілля). Але коли ти не на людях, краще обходитись без нічого. Запах сам з часом зникне.

Існує така думка, що саме дистильована вода має не вельми приємну побічну дію – сприяє порушенню обміну кальцію в організмі. А в людей після 40 років дуже часто має місце остеопороз. Особливо це характерно для жінок в клімактеричний період. Крім цього, в багатьох країнах без припису лікаря таку воду не продають навіть в аптеках (вважається продуктом технічної переробки). Не бажано пити газовану мінеральну воду, а також воду з-під крану, оскільки вона багата не тільки хлором, але й всіма елементами таблиці Менделєєва у найрізноманітніших комбінаціях. Крім цього, сильний напір відриває зі стінок труб весь бруд, іржу тощо. Тому спочатку дай трохи воді стекти під сильним напором у ванну, потім кран прикрути, і набери для пиття в окремий посуд, і обов’язково для відстоювання на добу, а то і дві, краще на повітрі, кришкою не накривати. Тоді злий або збери верхній шар 1/3 і вилий. Придатна для використання середня порція. Нижню 1/3 теж потрібно вилити. Якщо ти не вживаєш сиру воду, а лише кип’ячену, то її потрібно після закипання швидко охолодити до кімнатної температури або хоч до 40°С. Дуже холодну і гарячу воду пити не бажано. Але, безперечно, сира вода є кращою. Тому, якщо маєш можливість, пий джерельну, криничну, дощову воду. Надзвичайно корисна вода з розтопленого льоду. Близькою до неї є вода, приготовлена за такою технологією: нагріти відстояну воду не до кипіння, а до стадії, коли з дна посудини починають підніматись дрібненькі бульбашки, як гейзерики. Тоді різко її охолодити або заморозити і розтопити. Пити теплою або кімнатної температури. Крім води, при виражених болях у м’язах, можна вживати узвар із кислих сушених яблук або напар шипшини. Дехто вважає, що при цьому йде підгодовування організму в мікродозах і немає повного голоду. Це ж стосується і до так званого вживання на кінчик ложечки меду. Перші дні це ще собі можна дозволити, а далі – ні.

Допомогти своєму організмові очиститись ти можеш, випивши зразу після сну води кімнатної температури. Гарно спрацьовує кишківник, коли погладити живіт за годинниковою стрілкою декілька раз.

Дуже корисними будуть прогулянки пішки у парку, містом, де менше автотранспорту. Більші фізичні навантаження можуть собі дозволити повні люди, а от худішим треба більше відпочивати і обов’язково носити щось тепле, коли холодно, щоб менше тратити енергії. Синтетичний одяг під час голодування носити не можна, щоб шкіра могла вільно дихати, і, крім цього, не провокувати алергійних проявів. У деяких людей може з’явитися виражена нудота, печія. В такому випадку потрібно промити шлунок, тобто випити великими ковтками 1-1,5 л холодної води до якої додати 2 чайні ложки солі, або соди, або перманганату калію (марганцівки) до світло-рожевого кольору (вважати, щоб не було нерозчинених кристалів) і збовтати її інтенсивними рухами живота або покачавшись по підлозі, вирвати. Якщо є скарги на слабість у м’язах ніг, тахікардію, що свідчить про недостатність калію в організмі, то випий узвар з сушки до 0,5 л, але не залпом. Пити під час голодування потрібно стільки, скільки хочеться, а не змушувати себе пити велику кількість рідини за принципом: більше вип’ю – більше виллю. Насправді це може обумовити зменшення кількості виведених шлаків.

Двотижневі голодування проводяться, в основному, без зміни робочого графіку, а от під час триваліших бажано побільше відпочивати.

Показником його завершення є поява сильного апетиту, свіжого кольору обличчя, очні яблука набувають небесного блиску, сеча, якщо була мутною – стає прозорою, зникає неприємний запах з рота, очищується язик. Спочатку очищуються краї язика і кінчик, а потім і решта. Основною ознакою є поява голоду, а очищення язика може запізнюватись, хоч може бути і навпаки.

Правильне проведення періоду відновлення має не менше, а може і більше значення, оскільки процеси оновлення організму ще йдуть повним ходом, тому дуже важливо переключити організм з ендогенного харчування на екзогенне. Існує така біологічна закономірність, що після будь-якого пригнічення обов’язково настає збудження.

Після припинення голодування з перших же днів починається інтенсивний синтез клітин ДНК, в шлунку з’являються нові клітини з світлою протоплазмою (у майбутньому це клітини, які виробляють слиз і захищають шлунок від пошкоджень).

Якщо людина не приймає їжі 2-3 дні, то ніяких проблем після відновлення харчування не буде, тобто вона може їсти як звичайно.

Коли ж ти голодував 6-10 днів (стадію наростання ацидозу), то зрушив всі шлаки в організмі з їхніх місць відкладення і вони циркулюють у крові. Тому, якщо почати вживати зразу варену і важку для травлення їжу (м’ясо, масло, сир, борщ, картоплю з м’ясом тощо), то організм не зможе зразу їх засвоїти, оскільки процеси травлення встигли вже частково перебудуватися і тому в кров будуть надходити напівфабрикати – своєрідний тваринний клей. В’язкість крові при цьому різко збільшуватиметься. Але ж організму потрібно вивести ще ті шлаки, які вийшли зі своїх місць або знову загнати їх у сухожилки, жирову тканину, і т. і.

Ці процеси можуть спровокувати зникнення одних хвороб і можливу появу інших, тобто спрацьовує феномен перекидання шлаків з одного місця на інше.

Якщо людина відголодувала 23-25 днів, тобто дійшла до другого ацидотичного кризу, то екзогенне харчування згорнулось ще більше, а процеси розшлакування виражені значно більше. Тому і тут потрібно бути терпеливим, щоб не звести нанівець витрачені напередодні зусилля, а вміло вийти з голоду. Якщо ж голодування закінчене і людина відчула голод, то процеси відновлення відбуватимуться значно легше. По-перше, немає інтоксикації, а по-друге, організм природнім шляхом запускає механізм харчування. Але в будь-якому випадку, незалежно від того, який термін ти не вживав їжі, основним і найважливішим застереженням буде – не накидатись на їжу, а терпляче день за днем збагачувати свій раціон у відповідних кількостях. Напередодні виходу з голодування ввечері потрібно випити 150-200 г свіжоприготовленої сироватки з додаванням соку 1-2 зубців часнику. Пийте малими ковтками, пережовуючи кожну порцію. Це сприяє посиленому току крові через слинні залози і додатковому очищенню крові – чудова нагода навчитись пережовувати їжу, а не поспіхом ковтати її. До речі, дехто рекомендує жувати 50-150 разів. Сидіти і рахувати кількість жувальних рухів, напевно, не дуже потрібно. Основне, щоб тверда їжа перетворилася на рідку кашку. Чому сироватка? Тому, що вона за своїм складом подібна до сироватки нашої крові, а часник покращує смакові якості, плюс до цього має антибактеріальну, дезінтоксикаційну властивість, а також створює ідеальне середовище для розвитку кишкової палички, яка потрібна в процесі травлення. Сироватку бажано пити і в наступні дні виходу з голоду, але весь час свіжу. Постав звечора молоко для скисання у півторалітрову банку, а зранку тільки відігрій сир. Якщо ж ти голодував в холодну пору року, то молоко, відповідно, скисатиме довше.

Основним правилом є – скільки днів голодував, стільки ж днів з голоду повинен виходити, але не менше 14 днів, навіть при тижневому голодуванні. При найменшому ускладненні на виході з голоду його потрібно припинити, почистити кишківник і почати знову з першого дня виходу.