МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
КАФЕДРА АРХЕОЛОГІЇ ТА ІСТОРІЇ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ
Культурна антропологія
ПРОГРАМА КУРСУ
ДЛЯ СТУДЕНТІВ ІСТОРИЧНОГО ФАКУЛЬТЕТУ
Львів 2009
Рекомендовано до друку Вченою радою
історичного факультету
Львівського національного університету
імені Івана Франка
Протокол № від 07 лютого 2009 р.
Культурна антропологія
Програма курсу для студентів історичного факультету
Укладач:
проф. Ситник Олександр Степанович,
Відповідальний за випуск -
доц. Шуст Роман Мар’янович
© Історичний факультет ЛНУ
© Ситник О.С.
ПРОГРАМА КУРСУ
В С Т У П
Культурна антропология є синтетичною наукою, яка узагальнює результати дослідження низки дисциплін, що займаються конкретними проблемами первісного суспільства (археології, антропології, етнографії, історичного мовознавства та ін.).
Метою курсу є ознайомлення студентів з основними характеристиками і загальними принципами вивчення первісної історії людства через призму культурної антропології. У задачу курсу входить визначення об'єкта дослідження як комплексного історичного универсуму, що відбиває розмаїття і закономірності конкретно-історичного процесу первісної історії.
Перед нормативним курсом ставиться завдання дати студентам узагальнену картину розвитку первісної людини, способу її життя, соціальних структур, духовного життя. На цій підставі створюються умови для розкриття шляхів формування ранніх етапів цивілізації, закону нерівномірності розвитку і темпів цивілізаційного процесу у різних народів.
Основні особливостікультурної антропології: специфика перехідного періоду від тваринного стану до первісного родового суспільства, дуже мала кількість і неоднозначність джерельної бази історії первісного суспільства. Головні проблеми вивчення первісної історії: питания «перехідної ланки»в процесс олюднення, рушійних сил процесу антропогенезу, синкретичного характеру практичної діяльності і абстрактного мислення, свідомості, мови, релігійних вірувань, проблеми виникнення і функціонування структур родового суспільства. Окремо стоїть комплекс питань, пов'язаних з багатоплановістю переходу родового суспільства до цивілізацій.
Тема 1. Методичні засади вивчення культурної антропології план.
1.Предмет та джерела культрної антропології, як історії первісного суспільства. Пізнавальне та наукове значення предмету вивчення.
2. Історія та історіографія науки про первісне суспільство.
3. Проблеми періодизації та хронології первісності.
Антропологічна, археологічна та історична схеми періодизації
ЗМІСТ.
Предметом культурної антропології як історії первісності є розвиток людства від часу відокремлення людини від тваринного світу та формування суспільства до виникнення держави.
Предмет історії первісного суспільства і його зв’язки з гуманітарними та природничими дисциплінами.
Значення вивчення культурної антропології в контексті всесвітньої та вітчизняної історії. Теоретико-методологічні проблеми: походження людини, виникнення суспільства, походження приватної власності і держави та ін. Конкретно-історичні проблеми: виникнення суспільного виробництва, землеробства і скотарства, розподіл праці.
Поняття історичного джерела. Класифікація джерел первісної історії. Основні джерела до вивчення первісної історії: археологічні, антропологічні, геологічні, етнографічні, лінгвістичні, писемні. Археологія як джерело до вивчення первісної історії.
Археологічними джерелами є пам’ятки відкритого і закритого типу, культурний шар і його об'єкти (ями, западини, скупчення матеріальних залишків), кам'яні і кістяні вироби, кераміка, метал, вугілля, усі складові культурного шару.
Методи археологічних досліджень включають польові роботи на самих археологічних пам'ятках і аналіз усіх предметів, отриманих у результаті польових досліджень. Польові роботи включають вивчення мікростратиграфії, планіграфії, способи фіксації культурного шару і його об'єктів.
Принципи морфологічного опису і типологічного аналізу кам'яного і кістяного інвентарю, кераміки, виробів з металу. Категорія, типи, ознаки як різнопланові рівні аналізу. Принципи "провідного" знаряддя і перші схеми періодизації. Початки системного аналізу. Якісний і кількісний аналіз, використання статистичних прийомів. Основні етапи технології розщеплення каменю, виготовлення посуду і їхня роль в оцінці археологічних культур. Прийоми ремонтажу, експериментальні дослідження. Методи функціонального вивчення кам'яного і кістяного інвентарю, кераміки. Школа С.А.Семенова. Сучасні прийоми дослідження мікро- і макроознак використання інструментів.
Природно-наукові джерела і їхня роль у хронологічній оцінці і періодизації пам'яток археології. Антропологічні джерела, дані палеоантропології, приматології та історичної антропології.
Етнографічні джерела оцінки первісних матеріалів. Шлях від ілюстрації до заперечення етнографічних аналогів. Антропологічна школа Л.Бінфорда і його послідовників. Моделювання "антропологічно" значимих процесів і явищ. Этноархеологічні дослідження мисливців-збирачів Східної Європи. Палеоантропологія і її провідна роль у вивченні проблеми антропогенезу. Відносна самостійність у темпах розвитку матеріальної культури і видового утворення Homo.
Археологізація матеріальної культури первісності і можливості переходу на рівень синкретичного узагальнення. Археологічно-антропологічні епохи, стадії, шляхи розвитку, археологічні культури. Шляхи і можливості переходу до загальноісторичної проблематики досліджень - соціальної організації суспільства, локальної групи, родини, форми господарства і господарських зв'язків. Етнологічні дослідження і філософські концепції розвитку, їхній зв'язок і вплив. Еволюційна теорія, стадіальна теорія, теорія кущової еволюції, їхнє значення для оцінки розвитку науки про первісне суспільство.
Періодизація первісної історії у вітчизняній та зарубіжній науці (загальноісторична, археологічна, антропологічна, геологічна).
Антропогенез, соціогенез, історія розвитку господарства, соціальних відносин, сім’ї суспільних інститутів, етноісторичні процеси.
Лінгвістичні джерела: дані про первісні мови.
Уявлення про ранню історію людства в античності і середньовіччі. Великі географічні відкриття і нагромадження знань про первісні народи. Спроби перших узагальнень - М.Монтень, Ж.-Ф.Лафіто, Д.Толанд, просвітителі.
Нагромадження археологічного матеріалу і розробка археологічної періодизації - К.Томсен, Ч.Ворсо, С.Нільсен, Д.Леббок, Г. де Мортільє.
Нагромадження етнографічного матеріалу і реконструкція соціальних інститутів первісності - А.Гумбольдт, Д.Лівінгстон, Г.Мейн, И.-Я.Баххофен, Дж.Мак-Леннан. Еволюційна школа в етнографії і вивчення родо-племінної стуктуры - Е.Тайлор, Л.Г.Морган.
Еволюційна теорія в біології Ч.Дарвіна. Її розвиток К.Фогтом, Т.Гекслі, Е.Гекелем, Е.Дюбуа.
Найважливіші антропологічні відкриття ХІХ-ХХ ст. Виявлення неандертальських поховань. Відкриття пітекантропа. Знахідки австралопітекових мавп. Дослідження кісткових залишків синантропа. Homo habilis і інші відкриття Ліки.
Історіографія культурної антропології. Основні концепції в наукових дослідженнях (еволюціонізм, марксизм, дифузіонізм, функціоналізм, структуралізм, неоеволюціонізм, універсальний еволюціонізм, та ін) та їх місце серед сучасних наукових підходів до реконструкції і вивчення первісних культур.
Поняття періодизації історичного процесу. Історія виникнення і розвитку схем періодизації початкового періоду історії людства. Сучасний стан періодизації первісної історії.
Найважливіші схеми поділу первісного історичного процесу та їх співвідношення: геологічна, археологічна, антропологічна періодизації.
Поняття хронології історичного процесу. Абсолютне та відносне датування та його методи (стратиграфічний, дендрохронологічний, радіовуглецевий, калій- аргоновий та ін.). Фізико-хімічні методи абсолютного датування. Роль геологічних методів у визначенні відносного віку пам'яток. Прийоми стратиграфічних, літологічних і геоморфологічних досліджень.
Палеофауністичні дослідження і реконструкція способів життєдіяльності первісних колективів. Палінологічні дослідження і природне оточення стоянок. Особлива роль природно-наукових факторів дослідження пам'яток закритого типу