14. Піст і голодування

Піст – це усвідомлене обмеження доступу їжі (матеріальної енергії) з метою послабити патологічні зв’язки (як між органами, так і місця прив’язки структур до чакр і тіл) з подальшим їх виведенням (очищенням) з організму за рахунок постійного оновлення і поповнення чистою Божественною енергією.

Голодування – суворіший або строгіший варіант посту. Голодування може бути сухе і мокре.

Проте не путайте піст і голодування з дієтами або простими обмеженнями раціону.

Піст

Піст – це усвідомлене відпрацювання порушень законів простору методом обмеження власних потреб у їжі та задоволеннях. Якщо піст проводиться без усвідомлення порушення закону в цьому або попередньому втіленні, то відбувається лише оновлення енергії організму. Якщо ж піст відбувається з наміром очистити одне з тіл від гріха (порушення законів), то такий процес має на меті очищення кокону і перехід на інший рівень.

Піст можна проводити як за церковним календарем, так і тоді, коли відчувається в цьому потреба. Прив’язуватись до якихось певних строків або дат проведення посту недоцільно і непотрібно. Краще один раз в рік попостити з наміром, ніж позірно постити усі церковні пости для галочки, для людського ока. Тут відбудеться знову порушення закону: „Якщо постите – не грішіть, якщо молитесь – не кляніть”.

Голодування

У всіх релігіях боги і визначні мудреці для досягнення духовного і фізичного очищення проводили тривалий час окремо від решти світу без їжі (взяти хоча б 40-ка денний піст Ісуса Христа). Після тривалого періоду очищення люди повертались змінені. Вони були ліпше пристосовані до складних психоемоційних та фізичних випробувань.

Застосування голодування з лікувальною метою було відоме ще за часів перших цивілізацій Китаю, Греції і Близького сходу. Так, наприклад, грецькі філософи Платон і Сократ голодували по 40 днів з метою поліпшення фізичної та розумової продуктивності праці. Піфагор теж голодував 40 днів перед вступом в Олександрійську школу, а пізніше вимагав цього від своїх майбутніх учнів перед тим, як брати їх на навчання. Гіппократ застосовував голодування в критичний період захворювання. Плутарх казав: „Замість того щоб ковтати ліки, краще проковтнути один день”.

Останнім часом досить популярними стали дієти напівголодування – малокалорійні і скупі на жири. Науково доведено, що через декілька місяців їх застосування помітно покращується загальний стан здоров’я людини, а особливо судин.

Інтенсивніше діє періодичне голодування, особливо на організм, обтяжений „цивілізованою” дієтою і тому людина, що голодує, омолоджує його зовнішньо і внутрішньо. Під час такого голодування організм позбувається шкідливих метаболітів і відкладень, які ми накопичуємо у собі через надмірне вживання їжі.

Відомо, що за час тривалого голодування в організмі катаболізуються вуглеводи і ліпіди, котрі є необхідними для нормального функціонування організму, але в надлишкових кількостях призводять до розвитку різноманітної патології. Так, наприклад, надлишкове накопичення ліпідів прискорює виникнення атеросклеротичних змін.

Якщо ми ведемо активний спосіб життя, правильно харчуємось, уміємо розважливо реагувати на різні життєві ситуації, тоді наш організм без проблем справляється з усіма навантаженнями.

Але за певних умов ми втрачаємо цю унікальну можливість, накопичуємо в собі різноманітні шлаки, токсини, обростаємо безліччю хвороб і болячок. Нам виставляють найрізноманітніші діагнози, пропонують масу синтетичних медикаментів (по суті своїй – токсини), які ми ретельно вживаємо, та на жаль, краще від цього не стає, а якщо і наступає покращення стану, то не довготривале. Наш організм, уже зашлакований внутрішніми токсинами (ендогенними), ми нашпиговуємо ще й зовнішніми (екзогенними), замкнувши, таким чином, хибне коло, розірвати яке вдається не всім і не завжди.