12. Проща, паломництво, хадж

Проща – це усвідомлена піша мандрівка до святих місць або місць сили (необов’язково Єрусалиму, Мекки, або інших) з наміром очиститись, оновитись та отримати необхідну чисту і додаткову енергію для виконання своїх завдань у земному втіленні.

Проща повинна відбуватись з постійною молитвою, аналізом своїх дій, розмірковуванням над тими порушеннями, які гнітять совість.

Звичай паломництва чи прощі, прийнятий багатьма релігіями, вважається давнішим за Біблію. За офіційними церковними визначеннями, це були подорожі віруючих до місць, освячених з’явленням святих чи діяльністю учителя-подвижника, де віруючі можуть творити молитву в найсприятливіших умовах. За звичаєм, відвідини святих місць, які вважаються складовою частиною паломництва, беруть початок від обрядів очищення і звершуються спільнотою віруючих. Паломництво – це шукання Бога, зустріч з Ним у культовому середовищі.

До святого місця потрібно прибувати пішки, пройшовши хоча б певну частину шляху від свого дому до святого місця. Від прощі потрібно отримувати релігійну користь, а також користь від знайомства і спілкування з вірними. Після прибуття потрібно завершити обрядове очищення від поту і дальньої дороги, і виконати свої обітниці, якщо хтось їх давав.

Проща – признак щирості віри

Важливий не сам обряд прощі, а твоя щирість у її здійсненні.

В кінці прощі (паломництва) можна здійснювати процедуру обмивання ніг, рук, шиї, обличчя і голови. Якщо ціллю паломництва є святе місце, в якому є джерело, то можна і попити води.

Обмиваючи ноги – змиваєш з себе мирські клопоти, порох буденності і втому дороги. Обмиваючи руки – усвідомлено змиваєш всі негативні наслідки діл своїх, щоб не нести їх в святе місце. Обмиваючи обличчя – очищаєш своє обличчя, очі, чоло для сприйняття іншої якісно енергії, і змиваєш з себе маску буденності, змиваєш той буденний шар, який накопичується впродовж життя і перетворюється з часом в маску, непроникну як для людей, так і для енергій. П’ючи воду – наповнюєш себе животворною Божою енергією, очищаєш внутрішній світ. Обмиваючи голову – очищаєш зв’язок з Богом від негативних втручань.

13. Йога

Слово йога походить від санскритського кореня yuj (поєднувати), як і споріднене з ним англійське дієслово to yoke, і означає поєднання нижчої людської природи з вищим божественним началом з ціллю підпорядкування нижчого вищому, і цей стан досягається шляхом управління думками. До тих пір, поки в свідомості виникають ті думкоформи і відбуваються ті мислительні процеси, які є наслідком переважаючого в людей помилкового уявлення про реальність світу явищ, свідомість залишається оповитою темрявою незнання, що стає перепоною на шляху до істинного знання. Тільки коли будуть викорінені всі хибні, затемнюючі свідомість уявлення і свідомість буде очищена від них, вона прийде у вихідний незмінний стан, де немає місця думкам, що породжені незнанням. При досягненні такого стану наступає прозріння.

Свідомість, затемнена незнанням через неправильні погляди, можна уподобити дзеркалу, покритому товстим шаром пилюки, або кришталевій вазі, наповненій мутною водою. Йога – це науковий метод, за допомогою якого видаляють пилюку з поверхні дзеркала і частинки землі з води. Тільки коли свідомість стане ясною, вона зможе відображати Світло Реальності і людина зможе пізнати себе. Майя – це Покривало Ізіди, що приховує від людини Реальність, яку ніщо не може заплямувати. Пронизують це Покривало і бачать те, що ховається за ним, за допомогою методів, таких же точних і надійних за своїми психологічними результатами, як методи, що застосовуються в хімічних лабораторіях для дослідження природних явищ. Як золото очищають від домішків за допомогою хімічних методів, так і Істину можна відділити від Помилковості за допомогою методів йоги.

Всі головні вчення неможливо застосувати на практиці без Правильного Знання. Щоб Правильне Знання принесло результат, воно не повинно базуватися лише на вірі або на теорії, але повинно досягатися безпосередньо. Досягнення Правильного Знання неможливо без управління свідомістю.

Кінцева мета всіх йогічних шкіл і йогів одна – досягнення вивільнення від пут феноменального існування (сансари), тобто те, що індуїсти називають мукті, а буддисти – нірваною.

Лами стверджують, що пізнати природу Ясного Світла можуть тільки ті, хто за допомогою вправ у зосередженні свідомості пережив стан екстазу і бачив Ясне Світло впродовж життя в фізичному втіленні і завдяки цьому досяг повного управління над діяльністю свідомості, що призводить до Правильного Знання за життя.