Про явища

Всі явища спочатку існують в свідомості і не мають зовнішньої форми. Тому, оскільки форми нема, вважати, що там є все, означає притримуватися хибного погляду. Всі явища виникають лише внаслідок неправильних уявлень, всі явища щезають.

Звідси слідує, що явища в трьох світах, в світі бажань, в світі форм і в світі, що не має форм, створені свідомістю. І тому зовнішні об’єкти не існують поза свідомістю. Існування є наслідком неправильних уявлень, що виникають в свідомості. Всі різниці існують лише в свідомості. Але свідомість не може бачити себе, оскільки не має форми. Слід знати, що всі явища виникають внаслідок недосконалості обмеженої свідомості. Тому існування, як відображення в дзеркалі, позбавлено сутності і є лише примарою, що виникає в свідомості. Коли діє обмежена свідомість, виникають всі речі у всій її різноманітності. Коли обмежена свідомість припиняє свою діяльність, всі об’єкти зникають.

Про простір

Слід знати, що простір є ніщо. Він не існує і не є реальністю. Він є термін, протилежний до реальності. Ми говоримо, що та або інша річ видимі для того, щоб відрізняти їх одну від одної.

Про природу Первісної Свідомості

Свідомість первісно чиста, але, оскільки в ній є аспект кінцевого, який забруднений думками про кінцеве, існує цей її забруднений аспект. Хоча є це забруднення, первісна чиста сутність Свідомості незмінна навік. Ця тайна зрозуміла лише Просвітленому.

Якщо б не було Істинно Реальної Сутності свідомості, тоді все існуюче не існувало б. Не було б глядача для нього. Оскільки існує Істинно Реальна Сутність свідомості, існує і кінцева свідомість. Тільки тоді зупиниться божевілля кінцевої свідомості, кінцева свідомість зникне. Але не мудрість Істинної Реальності.

Як людина, заблукавши, вважає захід сходом, хоча в дійсності ні захід, ні схід не змінили свого місцеперебування, так і заблукале людство через своє невігластво вважає свої думки всесвітньою свідомістю. Але Свідомість завжди одна і та ж, і думка людська не може її змінити ні на крихту. Коли люди усвідомлять, що Абсолютній свідомості не потрібні думки, подібні людським, вони підуть шляхом, котрий веде до Безмежного.

Про природу Абсолюту

Це не те, що колись мало початок, і не те, що колись закінчиться. Воно воістину вічно. Воно заключає в собі завжди все можливе і описується як велике світло і мудрість, що освітлює все існуюче, істинна і всезнаюча. Його істинна природа – це чиста свідомість, завжди радіюча, істинне буття, чисте, спокійне, незмінне і тому вільне і наповнене всіма чеснотами і бодхічними якостями, що кількістю перевершують піщинки Гангу, божественне, що не має кінця, незмінне і невимовне.

Оскільки вся природа, що пізнається всіма видами досвіду, не має початку, то вона не має і кінця і є істинна нірвана...

Всі види існування завершуються Вищою нірваною, Досконалим Відпочинком.

Закони Ману

Того, хто володіє твердим розумом, приборкав мовлення, думку і тіло, можна по праву назвати їх Владикою... Той досягає щастя, хто, поборовши хіть і гнів, здійснює самоконтроль в думках і діях відносно всіх живих істот.

Сутність, що наділяє тіло здатністю здійснювати дії, мудрі називають кшетраджна – той, що пізнає поле, або джіватман – оживляючий дух. А тіло, що отримує від нього здатність здійснювати дії, називають бгутаатман – складений з природних стихій.

Інший невидимий дух, що називають махат – велика душа, супроводжує народження в фізичному тілі всіх сутностей і надає всім смертним здатність відчувати приємне і неприємне.

Ці дві сутності – оживляючий дух і душа, що володіє розумом – знаходяться в тісному взаємозв’язку з п’ятьма природними стихіями і цей же час зв’язані з вищим духом, або божественною субстанцією, яка присутня у всіх істотах, вищих і нижчих.

Mgnon-shes

Наднормальні здібності (санскритське абіджна), з яких зазвичай згадують шість:

1. наднормальний зір;

2. наднормальний слух;

3. читання думок;

4. здібність творити чудеса;

5. пам’ять про попередні існування;

6. вміння подавляти пристрасні бажання.