8. Пряма мова*

Читайте пряму інформацію і розумійте її та застосовуйте її в своєму житті. Все, що сказано без умислу – від Бога. Все, що надумано, додумано, придумано – від людей. Все, що не можна пояснити і підтвердити іншими прикладами – від людей. (Приклади можуть бути з іншого напрямку, або взагалі не стосуватись теми, але можуть пояснити і підтвердити думку, ідею, вчинок). Коли є боязнь (страх) вчинити неправильно, то він (страх) втілиться. Якщо є усвідомлення того, які можуть бути наслідки або як вплине такий вчинок на себе або інших, то необхідність такого вчинку „заради спроби „авось пронесе”” відпадає.

Страх і усвідомлення – антоніми (протилежність).

Не шукайте таємного змісту там, де його немає. Не досліджуйте речі, які є явними в своєму існуванні.

9. Рівні

* Одним з перших рівнів є позбавлення будь-якої емоційної та астральної та ментальної забарвлених реакцій. Відсутність реакції означає можливість реагувати на досвід (≡ ситуацію) на свій вибір: емоційно (захоплення, жаль, радість, задоволення…), ментально (роздумування, синтезування, пов’язування…), астрально (медитація, сон…). І робити все це усвідомлено і вільно.

Вчинки любові-доброти бодгісатви роблять без будь-яких умов, вчинки любові-милосердя можна робити тільки із спів страждання, все це є можливим за умови відсутності будь-якої прив’язаності до Я-форми, людської форми та форми живих істот.

Усвідомлення прозріння. Наслідування стану Будди. Досягнення стану Будди.

Свідомість прозріння є великою обітницею досягнути стану Будди. Бодгісатва бажає вдосконалити себе, отримати звільнення для себе. Він є всім людством.

Свідомість великого милосердя є великою обітницею врятувати себе досягненням стану Будди. Бодгісатва володіє Великим милосердям свідомості та вчинків. Свідомість Великого милосердя складається з Чотирьох величних думок почуттів: безмежна любов-доброта, безмежне милосердя, безмежне співчуття-радість та безмежна жертва. Вчинки Великого милосердя складаються з Чотирьох всеохоплюючих добро чинностей: великодушність, добрі слова, благотворна поведінка та взаємодопомога. Усі погані вчинки згубні для тих живих істот, які їх зробили. Усі добрі вчинки живодайні для всіх живих істот, які здійснюють їх, докладаючи великих зусиль.

…

10. Прив’язки до місця

Гаутама Будда народився в сім’ї царя і був за положенням одним з найвищих в державі. Держава сприйняла його так, як він того заслуговував. Він спробував народитися в палаці. Ісус народився без будь-яких прив’язок до місця. Але місце його народження все ж почали прив’язувати до чогось.

Людина красить місце, а не місце – людину.

11. Пророк *

Про рок – про долю – про існування.

Пророк є індивідом, слова якого втілюються в дійсну реальність незалежно від його бажання.

Біблійні пророки були людьми, з якими говорив Бог, і які говорили з Богом. Незалежно від того, що їм було сказано, вони корилися і йшли передавати пророцтва в народ. Вони були вибраними серед обраних. Обраними були всі люди і всі народи. Жодного вибраного народу не було. Всі рівні. Але кожен обирає для себе напрямок діяльності в житті: скотарство, землеробство, цілительство. Пророки ж обирали для себе передбачення майбутнього і пам’ятання минулого, а основне – творення сьогодення. Пророки відчувають саму структуру простору. Видячи події, відчуваючи події, вони вважають своїм обов’язком передати інформацію про такі події дотичним особам. Це – їх основна місія.

Паралельною місією пророків є творення сьогодення. Видячи шлях людини, народу, країни, краю, континенту, і відчуваючи відхилення від космічних законів, пророки вимовляють слово – і шлях змінюється, змінюється структура. Істинна мова людей – мова світла, мова хаосу – і було слово.

…