Космологія тіл

Існують різні математичні теорії про багатовимірні простори та їх властивості. Ці виміри насичені найрізноманітнішими формами свідомого життя, які відображаються в психіці людини, і навпаки – духовне життя людини відображається в тому або іншому світі.

В нашому просторі для вимірювання тіл оперуємо трьома координатами простору (довжина, висота, ширина – що є тією самою однією мірою) і одною координатою часу.

Рух в будь-якому напрямку породжує свій час і свій простір (v=s/t).

Тому рух кожного тіла породжує свій простір. Деякі з них чотиривимірні, як і фізичне тіло (ефірне, емоційне, інтелектуальне), деякі – п’ятивимірні (ментальне, каузальне, духовне), деякі – шестивимірні (астральне, інтуїтивне), і так далі.

В нашому світі 4-вимірного простору (3 просторові виміри і один вимір часу) часова координата є відрізком, на якому відкладаються механічні рухи і біологічні рухи. В той же час в інтелектуальному вимірі (з 4-ма просторовими координатами) часова координата є сталою і визначеною. Само поняття часу змінюється. Час в основному породжується інтелектуальним рухом. Це означає: якщо інтелектуальні здібності не прогресують, то сутності цього виміру бачать цей об’єкт статичним, як ми бачимо дерева, гори...

Якщо розкладати світ на складові, то це можна робити різним чином. Ось кілька прикладів.

Агні-йога розрізняє три складові (матеріальний, тонкий, вогняний), що тотожно трикольоровому спектру світу, комп’ютерникам відомого як RGB (red-green-blue), українською мовою ЧЗС (червоний-зелений-синій).

Можна розкласти світ на 4 частини: CMYK (cyan-magenta-yellow-black), українською ГБЖЧ (голубий-бузковий-жовтий-чорний).

Можна також розділити на 5, 7, 9 частин. Чим детальніше диференціація, тим багатше розуміння.

Є також такі поділи: 10, 12, 13, 24, 60.

М. Цвєтаєва розділяла в „Московському дзвонарі” на 1701 частину. Її дзвонар чув в октаві 1701 звук. Але це надзвичайно складна диференціація.

В нашому випадку виділяємо 11 частин.

При вивченні тіл потрібно оцінювати такі параметри:

1. відтінок – баланс кольорів;

2. глибину – плоскість, багатомірність;

3. забарвленість, колір – однотонність, кольоровість, інтенсивність, насиченість;

4. межі – обмеженість, необмеженість;

5. об’єм – більший, менший за середній;

6. орієнтація, положення в 3-вимірному просторі.

7. прозорість – прозоре, непрозоре;

8. різкість меж – різке, розмите;

9. рухомість – рухоме, стале (нерухоме);

10. симетричність та пропорційність – відносно фізичного тіла людини);

11. тривалість у часі – миттєве, вічне;

12. цілісність – розриви, пробої;

13. щільність, в’язкість;

14. яскравість, контраст – різкість світла й тіні, градації сірого;

Пошкодження тіл класифікуються наступним чином:

1. повна або часткова (пробої, проколи, розриви) руйнація;

2. порушення синхронізації тіла відносно інших тіл.

3. пригнічення тіла, що виражається в зміні параметрів тіла;

Тонкі тіла можуть бути пошкоджені точно так, як і фізичне тіло. Може порушуватися форма, структура, відбутися збій у синхронізації роботи всіх тіл. Пошкодження тіл можуть відбуватися в людини ще з моменту зародкового періоду. На клітинному і енергетичних рівнях відбувається запис негативних відчуттів і супроводжуючого фону (фізичної болі, слів навколишніх, звукового супроводу, і т. і.), що в подальшому призводить до пошкодження тонких тіл.

Під час перебування у ефірі і астралі, людина знаходиться в світі форм, і якщо тоді досягається Вивільнення, воно має форму. У цих світах людина знаходиться під впливом двох початків, оскільки в цей час і надалі вона отримує враження від двох джерел існування. З одної сторони, це – п’ять богів, символами яких є різні кольори сліпучої яскравості і випромінення в образах богів. І одночасно з цим планом виникають видіння шести світів сансари. Ці шість світів, за виключенням одного – синього, мають такі ж кольори, як і їх нірванічні кореляти, але потускнілі. Ряди цих лока і є гріхи їх жителів.

Трикая (три-тільність) у вищому прояві північного Буддизму є езотеричним символом триєдності, в той час як екзотерична тріада Південної школи є Будда, Дгарма (Священне Писання) і Санґха, які називаються Трьома Притулками. Між цими двома вченнями про триєдність, одне з яких езотеричне, а інше – екзотеричне, існує прямий взаємозв’язок.