4. Можлива обстановка у випадку виникнення заторів і піднімання води на річках області.

Кліматичні та гідрологічні особливості Львівської області, для якої характерні різкі коливання температури атмосферного повітря особливо в осінньо-зимовий періоди, неврегульовані русла рік передгірної й гірської зон області з природно або штучно порушеною пропускною здатністю викликають ймовірність виникнення заторів і піднімання рівнів води в басейнах рік Стрий, Опір, Дністер у період формування льодоставу.

Найбільш характерними дільницями рік щодо визначених явищ прогнозуються:

- по р. Дністер на дільниці від с. Стрілки Старосамбірського району до м. Самбір загальною довжиною близько 35 км.;

- по р. Стрий на дільницях Матків - Завадівка - Турка - Ясениця Турківського району до Підсухів - Новий Кропивник - Довге Дрогобицького району; далі на дільниці Сопіт - Крушельниця - Корчин - Верхнє Синьовидне загальною довжиною близько 115 км.

Безпосередня загроза від заторів і піднімання рівнів води буде виникати в межах населених пунктів наступних районів області:

- м. Стрий;

- Сколівський район: с. Корчин, с. Крушельниця, с. Верхнє Синьовидне;

- Турківський район: с. Матків, с. Завадівка, м. Турка, с. Ясениця;

- Дрогобицький район: с. Новий Кропивник, с. Рибник, с. Підбуж, с. Дорошів, с. Довге;

- Стрийський район: с. Семигинів, с. Кути, с. Лісовичи, с. Задеревці, с. Великі Дідушичі, с. Зарічне, с. Заплатин;

- Самбірський район: с. Корналовичі, с. Гординя, с. Бісковичі, с. Бабино, с. Луки, с. Чернихів;

- Старосамбірський район: с. Чаплі;

- Жидачівський район: с. Сулятичі, с. Дубрівка, с. Мельничі, с. Гниздичів, с. Іванівці;

- Миколаївський район: с. Розвадів, с. Колодруби, с. Болоня, с. Березина, с. Липиці.

Різке піднімання води може спричинити вихід води на заплави рік і підтоплення окремих житлових будівель, громадських споруд, комунікацій.

Крім того, ймовірний негативний вплив на 10 автодорожніх, 8 залізничних мостів та 4 переходи магістрального газопроводу.

№ з/п	Назва штучної споруди	Місце знаходження штучної споруди			ОНГ на балансі якого знахо-диться штучна споруда	В/ч, органі-зація, яка захищає штучну споруду
		Назва авто-шляху, залізнич-ного пере-гону, газо-проводу	Найближчий н.п.	Назва ріки
Турківський район
1.	Автодорожній міст	Авто-дорога Бориня – Багнува-те	с. Яблунів	Стрий	Обл-автодор	ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір
2.	- " -	Авто-дорога Турка –Східни-ця	с. Ясениця	- " -	- " -	- " -
3.	- " -	Авто-дорога Матків - Висо-цьке-Бориня	с. Матків	- " -	- " -	- " -
4.	Авто-дорожній міст	Авто-дорога Н.Ви-соцьке -Зарічне - Яблунів	с. Н.Ви-соцьке	Стрий	Обл-автодор	ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір
5.	Залізнич-ний міст	Залізни-ця на дільниці Явора - Турка	с. Явора м. Турка	- " -	Львів-ська залізни-ця	Заліз-ничні війська в/ч А-0554 м. Львів
6.	- " -	Заліз-ниця на дільниці Більниці - Явора - Турка	с. Явора	- " -	- " -	- " -
Старосамбірський район
7.	Авто-дорожній міст	Авто-дорога Стара Сіль - Нове Місто	с. Засядки	Стрв’-ярж	Обл-автодор	ЗОК, в/ч А-3817 м. Самбір
8.	Заліз-ничний міст	Заліз-ниця на дільниці Самбір - Сянки	с. Тершів	Дністер	Львів-ська заліз-ниця	- " -
Миколаївський район
9.	Авто-дорожній міст	Авто-дорога Меде-ниця - Стрий	с. Коло-друби	Дністер	Обл-автодор	Дільниця № 1 підпр. "Карпат-вибух-пром"
10.	Заліз-ничний міст	Заліз-ниця на дільниці Львів - Стрий	с. Розвадів	- " -	Львів-ська заліз-ниця	- " -
Дрогобицький район
11.	Авто-дорожній міст	Авто-дорога Дрого-бич - Борислав - Самбір – Мости-ська	с. Уріж	Бистри-ця	Обл-автодор	МНС в/ч Д-0090 м. Дрого-бич
12.	- " -	Авто-дорога Східни-ця - Майдан	с. Кропив-ник	Стрий	- " -	- " -
Жидачівський район
13.	Заліз-ничний міст	Заліз-ниця на дільниці Ходорів- Стрий	с. Бород-чиці	Дністер	Львів-ська заліз-ниця	ЗОК, в/ч А-0998
14.	Перехід магі-стрального газо-проводу	Іванце-вичі - Долина, ІІ, ІІІ нитка	с. Чорний Острів	Сухо-долка	УМГ "Львів-транс-газ"	- " -
15.	- " -	КЗУ-ІІ	с. Буко-вина	Дністер	- " -	- " -
16.	- " -	Іванце-вичі - Долина, ІІ, ІІІ нитка	с. Залісці, с. Бород-чиці	- " -	- " -	- " -
Сколівський район
17.	Заліз-ничний міст	Заліз-ниця на дільниці Стрий - Сянки	с. В. Синьо-видне	Опір	Львів-ська заліз-ниця	ЗОК, в/ч А-0284 м. Хирів
18.	- " -	- " -	с. Гребенів	- " -	- " -	- " -
Стрийський район
19.	Заліз-ничний міст	Заліз-ниця на дільниці Стрий - Моршин	с. Слобідка м. Стрий	Стрий	Львів-ська заліз-ниця	МНС в/ч Д-0090 м. Дрого-бич
20.	Авто-дорожній міст	Виїзд на Моршин	м. Стрий	- " -	Стрий-ська міська Рада	- " -
21.	Перехід магі-стрального газо-проводу	Ходо-вичи - ДКС Угерсько - ДКС Опари	с. Пісчанки с. Ходо-вичи	- " -	УМГ " Львів-транс-газ"	- " -
Сокальський район
22.	Авто-дорожній міст	Під’їзд до с. Межи-річчя	с. Межи-річчя	Рата	Сокаль-ська РДА

Поява заторів та інтенсивне шугоутворення створює ймовірність припинення поступлення води у водопровідну мережу на водозаборах у межах населених пунктів із централізованим водопостачанням та можливим припиненням роботи котелень і відключенням теплопостачання в житловому, громадському секторах й зупинки роботи частини підприємств, які використовують парові установки та обладнання, дошкільних та шкільних закладів.

Характеристика

небезпечних ділянок на ріках Львівської області,

на яких можливе виникнення заторів та підйом рівнів води.

№ з/п	Райони області	Населені пункти	Назва річки	Протяжність дільниці (км.)
1.	Турківський	с. Матків с. Завадівка м. Турка с. Ясениця	Стрий	20
Всього за район:				20
2.	Сколівський	с. Сопіт с. Крушельниця с. Корчин с. Верхнє-Синьовидне	Стрий	12
Всього за район:				12
3.	Стрийський	с. Семигинів с. Кути с. Лісовичі с. Задеревці с. В. Дідушичі с. Зарічне с. Заплатин	Стрий	25
Всього за район:				25
4.	Жидачівський	с. Сулятичі с. Дубрівка с. Мельнич с. Гнездичів с. Іванівці	Стрий	25
Всього за район:				20
5.	Миколаївський	с. Розвадів с. Колодруби с. Болоня с. Березина	Стрий	20
Всього за район:				20
6.	Дрогобицький	с. Н. Кропивник с. Рибник с. Підбуж с. Дорошів с. Довге	Стрий	20
Всього за район:				18
Всього по річці:				115
1.	Самбірський	с. Корналовичі с. Гординя с. Бісковичі с. Бабіно с. Луки с. Чернихів	Дністер	20
Всього за район:				20
2.	Старосамбірсь-кий	с. Стрілки м. Ст. Самбір с. Чаплі	Дністер	15
Всього за район:				15
Всього по річці				35

Методи виявлення вражаючих факторів природних загроз

Методи виявлення зсувів.

Спостереження за зсувами виконують різними геодезичними методами.    Залежно від виду й активності зсуву, напрямки й швидкості його переміщення ці методи підрозділяють  на чотири групи:

1. осьові (одномірні), коли зсув фіксованих на обповзання точок визначають стосовно заданої лінії або осі;

2. планові (двовимірні), коли зсув зсувних точок спостерігають зр двома координатами у горизонтальній площині;

3. висотні - для визначення тільки вертикальних зсувів;

4. просторові (тривимірні), коли знаходять повний зсув точок у просторі по трьох координатах.

Осьові методи застосовують у тих випадках, коли напрямок руху зсуву відомо. До числа осьових відносять:

• метод відстаней, що полягає у вимірюванні відстаней по прямій лінії між знаками, установленими уздовж руху зсуву;

• метод створів , обладнаних у напрямку, перпендикулярному руху зсуву;

• променевий метод , що полягає у визначенні зсуву зсувної точки за зміною напрямку візирного променя з вихідного знака на зсувній.

До планового методу відносяться методи прямих, зворотних, лінійних зарубок, полігонометрії, комбінований метод, що об‘єднує вимір напрямків, кутів, відстаней і відхилень від створів.

Висотні зсуви зсувних точок знаходять в основному методами геометричного й тригонометричного нівелювання.

Для визначення просторового зсуву зсувних точок застосовують фототеодолітну зйомку.

Зсув зсувних точок обчислюють стосовно опорних знаків, розташовуваних поза зсувною ділянкою. Число знаків, у тому числі й зсувних, визначається з міркувань забезпечення якісної схеми вимірів і виявлення всіх характеристик процесу, що відбувається.

Спостереження за зсувами проводяться не рідше одного разу в рік. Періодичність коректується залежно від коливання швидкості руху зсуву: вона повинна збільшуватися в періоди активізації й зменшуватися в період вгасання.

Методи виявлення карсту

Для пошуків та виявлення карстових порожнин може бути використано більшість існуючих геофізичних методів:

1. електророзвідка постійним і змінним струмом,

2. малоглибинна сейсморозвідка,

3. гравірозвідка з градіентометра,

4. магнітометрія,

5. різні свердловинні методи.

6. звичайні методи інженерно-геологічних досліджень (зйомка, буріння).

 Геофізичні методи дослідження в карстових районах вирішують такі основні завдання:

• літологічне розчленування порід, встановлення потужності і глибини залягання карстових порід;

• пошуки і оконтурювання локальних карстових порожнин;

• вивчення ступеня тріщинуватості порід і переважаючого його напряму;

• вивчення гідрогеологічних особливостей карстового району.

При дослідженні карсту рекомендується застосовувати такі польові і свердловинні (каротажні) геофізичні методи:

 

1. електропрофілювання різних модифікацій;

2. вертикальне електричне зондування;

3. кругові модифікації зондування та профілювання;

4. радіохвильові методи (в сприятливих випадках електричний каротаж;

5. резістівіметрію;

6. стандартний каротаж ;

7. сейсмічний і сейсмоакустичний каротаж;

8. радіоактивний каротаж ;

9. сейсморозвідку (у разі неглибоко залягають форм - одноканальну сейсморозвідку;

10. сейсмоакустичне просвічування в свердловинах і сейсмокаротажі;.

11. РадіоКІП (у разі неглибоко залягають форм карсту).

12. метод зарядженого тіла (МЗТ);

13. У сприятливих випадках можуть використовуватися гравіметрія і магнітометрія

Електророзвідка

До завдань, що вирішуються електророзвідки (ВЕЗ, ЕП, КВЗ, КВП) при вивченні карсту, відносяться:

• виявлення та оконтурювання зон підвищеної тріщинуватості і закарстованості;

• визначення глибини розповсюдження закарстованих порід;

• виявлення окремих карстових порожнин і їх оконтурювання в плані.

Сейсморозвідка

Сейсморозвідувальні роботи на карст проводяться в комплексі з електророзвідкою переважно для деталізації аномальних ділянок, виявлених електророзвідкою.

Щільність порід тісно пов'язана з їх пружними властивостями, які можуть бути покладені в основу при вивченні карстових утворень сейсморозвідувальних методами.

За допомогою сейсморозвідки можна визначити глибину залягання і потужність закарстованной товщі, виділити найбільш зруйновані зони і простежити їх протяжність.

Радіохвильові методи

Виявлення та оконтурювання закарстованих зон, а також окремих великих карстових порожнин, як порожніх так і заповнених водою або глинистими відкладеннями, можна виеонувати радіохвильовими методами. При цьому карстова порожнина спотворює нормальне поле радіостанції, оскільки середовище в обсязі порожнини відрізняється за своїм електромагнітними параметрами від вміщуючих порід.

Свердловинні методи

Свердловинні методи дослідження в карстових районах покликані вирішувати такі основні завдання на детальному етапі робіт:

• виділення в розрізі свердловин зони активного водообміну, окремих місць припливу вод, водопоглинаючі інтервалів і покрівлі підстилаючого водоупора;

• оцінка фільтраційних здібностей окремих товщ порід;

• визначення швидкості потоку підземних вод і його спрямування. (Для визначення дійсної швидкості і напряму руху підземних вод проводяться вимірювання методом зарядженого тіла (МЗТ) по одній свердловині. На площі 1 км2 проводиться не менше п'яти дослідів МЗТ).

Електропрофілювання і електрозондірованія

Основним методом дослідження в карстових районах є електропрофілювання різних видів: симетричне (СЕП), комбіноване (КЕП), градієнтне (АВfix), дипольне (ДЕП). Найкращий вид електропрофілювання при зйомці на карст - площинної.

До завдань, що вирішуються електророзвідки при вивченні карсту, відносяться:

• виявлення і оконтурювання зон підвищеної тріщинуватості і закарстованості;

• визначення глибини розповсюдження закарстованих порід;

виявлення окремих карстових порожнин і їх оконтурювання

Вражаючі фактори природних загроз, номенклатура та одиниці виміру.