
- •1.Світогляд його сутність та структура.
- •2. Основні історичні типи світогляду.
- •3. Філософія і світогляд: сутність і співвідношення.
- •4. Філософія і релігія : порівняльний аналіз.
- •5. Філософія і наука : порівняльний аналіз.
- •6.Історичн передумови виникнення та розвитку філософї.
- •7.Структура філософського знання
- •8.Філософія: основні теми дослідження,вічні філософські питання
- •9. Особливості філософського пізнання та його методологія.
- •10. Філософський світогляд : його роль у житті особи та суспільства.
- •11. Східний та західний типи філософствування.
- •12.Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.
- •13.Філософія як раціональний та систематичний світогляд.
- •14.Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови становлення
- •15.Ортодоксальні школи Давньої індіії
- •16.Неортодоксальні школи Давньої індії
- •17.Філософія Давнього Китаю
- •18. Етико-політичне вчення Конфуція (17)
- •19.Онтологія та етика Даосизму
- •20.Етико-політичні вчення маоїзму та легізму: порівняльна характеристика.
- •21.Ранньогрецька філософія про першооснову світу,мілетська школа.
- •22.Давньогрецька атомістична теорія
- •23.Сократівське тлумачення природи
- •24.Ідеальна держава Платона
- •25.Сенс платоністичного міфу про печеру
- •26. Вчення аристотеля про матерію та форму.4 причини виникнення речей
- •27.Етика Аристотеля
- •28.Етичні вчення стоїків та епікурейців
- •29. Античний скептицизм
- •30 Філософія неоплатонізму
- •31.Особливості філософського пізнання в епоху середньовіччя
- •32.Основні етапи становлення середньовічної філософії їх характеристики
- •33.Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії
- •34. Західна апологетика :Тертуліан
- •35.Західна патристика (Аврелій Августин)
- •36.Схоластика (Фома Аквінський)
- •37.Розуміння історії в середньовічній християнській флософї
- •38.Проблема людини в філософії епохи відродження (гуманізм та антропологізм)
- •39. Соціальні утопії епохи відродження (мор,Кампанелла)
- •40.Політична філософія Мак явеллі
- •41.Натурфілософія Бруно
- •42.Світоглядне значення природничо наукових поглядів Коперника та Галілея
- •43.Ідеї Реформації та їх значення для формування культури нового часу
- •44.Наукова революція 17 століття,формування механістичної картини світу
- •45.Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового часу.
- •46.Значення методології Бекона формування філософії Нового часу
- •47.Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Локка
- •48. Недоліки методології емпіризму виявлені Юмом
- •49.Принципи методології Декарта
- •50.Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Декарта,Спінози,Лейбніца
- •51. Концепція «природного права» т. Гоббса
- •52.Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.
- •53.Вчення про суспільство за цивілізацією ж.-ж. Руссо
- •54.Матеріалізм епохи Просвітництва(Дідро, Гольбах)
- •55.Філософія і.Канта антиномії теоретичного розуму
- •56.Кантівська етика
- •57.Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії г.В.Ф.Гегеля
- •58. Філософія історії Гегеля
- •59.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.
- •60.Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.
- •61. Матеріалістичне розуміння історії в Марксизмі. Вчення про суспільні формації.
- •62. Філософія життя Ніцше. Основні ідеї та поняття.
- •63. Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі
- •64. Загальна характеристика прагматизму
- •65. Філософія атеїстичного екзистенціоналізму. (Сартр, Камю)
- •66. Філософське значення психоаналізу (Фрейд, Юнг)
- •67. Філософія неотомізму ( Жільсон, Марітен, Войтила)
- •68.Проблема розуміння в Герменевтиці
- •69. Філософія Постмодернізму
- •70. Провідні ідеі української філософії
- •71.Філософські ідеї в культурі кр
- •72.Філософія в Києво-Могил академії
- •73.Філософія Сковороди вчення про світи натур
- •74.Соціально-філософські погляди г.С.Сковороди : ідея «сродної праці»
- •75. Суспільно-філософські погляди Шевченка
- •76. Філософія серця Юркевича
- •77. Філософські ідеї Вернадського
- •78. Соціально-політичні погляди в.Липинського та д.Донцова: порівняльна характеристика.
- •79. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби
- •80. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції
- •81. Становлення онтологічного знання в європейській філософії традицій.
- •82. Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.
- •83. Буття як предмет філософського аналізу.
- •84.Основні форми буття та їх взаємозв’язок.
- •85.Філософський сенс вчення про матерію. Основні рівні організації матеріального буття.
- •86. Поняття матерії в історії філософії.
- •87 Категорії руху, розвитку, спокою в онтології
- •88.Основні властивості простору та часу:субстанційна та реляційна концепції.
- •89.Діалектика як теорія і як метод.
- •90.Альтернативи теорії діалектики.
- •91. Походження та сутність свідомості.
- •92. Структура свідомості (сфери та рівні).
- •93. Онтологічний статус явиш свідомості. Проблема ідеального.
- •94. Пізнання як предмет філософського аналізу
- •95 Концепції істини в історії філософії.
- •96. Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.
- •97. Чуттєве та раціональне в пізнанні, їх основні форми та взаємозв'язок.
- •98. Наукове пізнання: структура та функції
- •99. Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання.
- •100. Метоли і форми теоретичного рівня наукового пізнання.
- •101. Методології загальнонаукового рівня( аналіз,синтез,аналогія,моделювання)
- •102. Методології конкретно-наукового рівня ( герменевтичний аналіз, математичний аналіз)
- •103. Методологічне забезпечення сучасних економічних досліджень.
- •104. Ненаукові форми пізнання : буденне, художньо-естетичне, релігійне.
- •105. Сутність людини як предмет філософської антропології.
- •108. Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.
- •109. Сенс життя: проблема справжнього та несправжнього буття.
- •110. Парадокси свободи : філософський аналіз.
- •111.Загальнолюдські цінності:ілюзія чи реальність
- •112.Творчі здібності людини:умови розвитку,можливості,межі.
- •113. Поняття «суспільство» в філософії.
- •114. Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.
- •115. Природа як передумова виникнення й розвитку людського суспільства
- •116.Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи
- •117. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •118. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •119. Духовне життя суспільства.Особливості духовної культури суспільства.
- •120.Людина як творець і творіння культури
- •121. Мораль та моральність: сутність і функції
- •122. Політична і правова свідомість
- •123. Глобалізація як визначній феномен сучасності: сутність, можливі сценарії.
- •124. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •125. Екологічні проблеми сучасності.
- •126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
- •128.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •129. Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.
- •130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
- •131. Мета та сенс історичного розвитку за к.Ясперсом. Поняття «осьового часу».
- •132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку
- •133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
- •134. Особливості філософського розуміння культури.
- •135. Поняття «цивілізація»: генеза та розуміння його в філософії
- •136. Співвідношення культури і цивілізації в концепціях о.Шпенглера та м.Бердяева
- •137. Цивілізаційна концепція с.Хантінгтона
- •138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
- •139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
- •140. Концепція «Третьої хвилі» а.Тоффлера.
- •141. Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.
- •142. Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.
- •143. Філософські засади економічної теорії а.Сміта
- •144. Філософсько-методологічні засади політекономії к.Маркса
- •145. Філософія грошей г.Зіммеля.
- •146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.
- •147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.
- •148. Економіка і розвиток суспільства (ф.Хайек).
- •149. Еволюція методології економічної науки.
- •150. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики
92. Структура свідомості (сфери та рівні).
Свідомість - найвища, притаманна тільки людям і зв`язана з мовою функція мозку, яка полягає в узагальненому і цілеспрямованому відображенні дійсності, в попередній уявній побудові дій і передбаченні їх результатів, в розумному регулюванні і самоконтролю поведінки людини. Вона не тільки відображає, а й творить світ на основі практичної діяльності.
Головними ознаками свідомості є відображення світу, відношення цілепокладання, управління. Свідомість як відображення відтворює насамперед форми людської діяльності і через них форми природного буття. Специфіка свідомості як відношення полягає з її націленості на буття, на пізнання, освоєння того, що лежить поза свідомістю, на розкриття його сутності. Водночас об`єктом розгляду свідомості може бути вона сама й її носії, тобто свідомість пов`язана з самосвідомістю.
Основними елементами свідомості, які перебувають в діалектичному взаємозв`язку, це: усвідомлення явищ, знання, самосвідомість, емоції, воля. Розвиток свідомості - це насамперед збагачення її новим знанням про навколишній світ і про саму людину. Пізнання речей має різний рівень, глибину проникнення в об`єкт і ступінь явності розуміння. Звідси повсякденне, наукове, філософське, естетичне і релігійне усвідомлення світу, а також чуттєвий і раціональний рівні свідомості.
Структура: Першим елементом є знання. Це головний компонент, ядро свідомості, засіб її існування. Знання - це розуміння людиною дійсності, відображення її у вигляді усвідомлених чуттєвих і абстрактних логічних образів.
Другим важливим елементом структури свідомості є емоції. Людина пізнає навколишній світ не з холодною байдужістю автомата, а з почуттям задоволення, ненависті або співчуття, захоплення або обурення. Вона переживає те, що відображає.
Третім структурним елементом свідомості є воля. Воля - це усвідомлене цілеспрямоване регулювання людиною своєї діяльності.
Слід також наголосити і на такому елементі, що входить до структури свідомості, як мислення. Мислення - це процес пізнавальної діяльності індивіда, який характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності.
До структури свідомості належать також увага та пам'ять. Увага - це форма психічної діяльності людини, що виявляється в її спрямованості та зосередженості на певних об'єктах. Пам'ять - це психічний процес, який полягає в закріпленні, збереженні і відтворенні в мозку індивіда його минулого досвіду. Основними елементами пам'яті є запам'ятовування, збереження, відтворення й забування. У суб'єктивній реальності людини має місце така важлива під-структура, як самосвідомість.
93. Онтологічний статус явиш свідомості. Проблема ідеального.
ІДЕАЛЬНЕ — характеристика онтологічного статусу свідомості, згідно з яким свідомість не відтворює дійсність у вигляді копій, а фіксує її через виявлення суттєвих, необхідних зв'язків та через доведення параметрів будь-якого сущого до гранично можливого виміру (див. термін "Абсолюція"). ОНТОЛОГІЧНИЙ СТАТУС СВІДОМОСТІ - здатність людської свідомості мати у своєму змісті те. чого без свідомості або поза свідомістю не існує і існувати не може; йдеться насамперед, про ідеації, предметність, цілеспрямованість, саморефлексію.
Найперші складності розуміння та вивчення свідомості пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явищ свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо їх вимірювати, досліджувати за допомогою різноманітних приладів. Наприклад, відомий американський нейрофізіолог Я. Прибрам писав, що ні на якому рівні наукового дослідження мозку людини не фіксується те, що ми називаємо думкою, хоча мозок узагалі не можна досліджувати інакше, ніж виходячи із тези, що він є орган думки та свідомості. У зв'язку із зазначеним інколи висувають досить радикальне твердження про те, що свідомості як особливої сутності взагалі не існує, що Ті можна звести або до функцій та процесів організму людини або до реакцій нервової системи людського організму на зовнішні чинники (біхевіоризм у психології, філософські течії натуралістичного спрямування).