
- •1.Світогляд його сутність та структура.
- •2. Основні історичні типи світогляду.
- •3. Філософія і світогляд: сутність і співвідношення.
- •4. Філософія і релігія : порівняльний аналіз.
- •5. Філософія і наука : порівняльний аналіз.
- •6.Історичн передумови виникнення та розвитку філософї.
- •7.Структура філософського знання
- •8.Філософія: основні теми дослідження,вічні філософські питання
- •9. Особливості філософського пізнання та його методологія.
- •10. Філософський світогляд : його роль у житті особи та суспільства.
- •11. Східний та західний типи філософствування.
- •12.Роль та призначення філософії в історії та сучасному світі.
- •13.Філософія як раціональний та систематичний світогляд.
- •14.Філософія Давньої Індії: культурно-історичні передумови становлення
- •15.Ортодоксальні школи Давньої індіії
- •16.Неортодоксальні школи Давньої індії
- •17.Філософія Давнього Китаю
- •18. Етико-політичне вчення Конфуція (17)
- •19.Онтологія та етика Даосизму
- •20.Етико-політичні вчення маоїзму та легізму: порівняльна характеристика.
- •21.Ранньогрецька філософія про першооснову світу,мілетська школа.
- •22.Давньогрецька атомістична теорія
- •23.Сократівське тлумачення природи
- •24.Ідеальна держава Платона
- •25.Сенс платоністичного міфу про печеру
- •26. Вчення аристотеля про матерію та форму.4 причини виникнення речей
- •27.Етика Аристотеля
- •28.Етичні вчення стоїків та епікурейців
- •29. Античний скептицизм
- •30 Філософія неоплатонізму
- •31.Особливості філософського пізнання в епоху середньовіччя
- •32.Основні етапи становлення середньовічної філософії їх характеристики
- •33.Проблема співвідношення віри та знання в середньовічній філософії
- •34. Західна апологетика :Тертуліан
- •35.Західна патристика (Аврелій Августин)
- •36.Схоластика (Фома Аквінський)
- •37.Розуміння історії в середньовічній християнській флософї
- •38.Проблема людини в філософії епохи відродження (гуманізм та антропологізм)
- •39. Соціальні утопії епохи відродження (мор,Кампанелла)
- •40.Політична філософія Мак явеллі
- •41.Натурфілософія Бруно
- •42.Світоглядне значення природничо наукових поглядів Коперника та Галілея
- •43.Ідеї Реформації та їх значення для формування культури нового часу
- •44.Наукова революція 17 століття,формування механістичної картини світу
- •45.Спільні та відмінні риси в методології емпіризму та раціоналізму Нового часу.
- •46.Значення методології Бекона формування філософії Нового часу
- •47.Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Локка
- •48. Недоліки методології емпіризму виявлені Юмом
- •49.Принципи методології Декарта
- •50.Розвиток вчення про субстанцію в концепціях Декарта,Спінози,Лейбніца
- •51. Концепція «природного права» т. Гоббса
- •52.Філософія епохи Просвітництва: людина і суспільство.
- •53.Вчення про суспільство за цивілізацією ж.-ж. Руссо
- •54.Матеріалізм епохи Просвітництва(Дідро, Гольбах)
- •55.Філософія і.Канта антиномії теоретичного розуму
- •56.Кантівська етика
- •57.Діалектика становлення Абсолютної ідеї в філософії г.В.Ф.Гегеля
- •58. Філософія історії Гегеля
- •59.Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха. Критика релігії як форми відчуження.
- •60.Філософія марксизму. Основні принципи, законі та категорії діалектичного матеріалізму.
- •61. Матеріалістичне розуміння історії в Марксизмі. Вчення про суспільні формації.
- •62. Філософія життя Ніцше. Основні ідеї та поняття.
- •63. Перегляд неопозитивістських ідей в постпозитивізмі
- •64. Загальна характеристика прагматизму
- •65. Філософія атеїстичного екзистенціоналізму. (Сартр, Камю)
- •66. Філософське значення психоаналізу (Фрейд, Юнг)
- •67. Філософія неотомізму ( Жільсон, Марітен, Войтила)
- •68.Проблема розуміння в Герменевтиці
- •69. Філософія Постмодернізму
- •70. Провідні ідеі української філософії
- •71.Філософські ідеї в культурі кр
- •72.Філософія в Києво-Могил академії
- •73.Філософія Сковороди вчення про світи натур
- •74.Соціально-філософські погляди г.С.Сковороди : ідея «сродної праці»
- •75. Суспільно-філософські погляди Шевченка
- •76. Філософія серця Юркевича
- •77. Філософські ідеї Вернадського
- •78. Соціально-політичні погляди в.Липинського та д.Донцова: порівняльна характеристика.
- •79. Розвиток філософської думки в Україні за радянської доби
- •80. Сучасна українська філософія: ключова проблематика та стрижневі тенденції
- •81. Становлення онтологічного знання в європейській філософії традицій.
- •82. Основні категорії філософської онтології: буття, суще, сутність, існування.
- •83. Буття як предмет філософського аналізу.
- •84.Основні форми буття та їх взаємозв’язок.
- •85.Філософський сенс вчення про матерію. Основні рівні організації матеріального буття.
- •86. Поняття матерії в історії філософії.
- •87 Категорії руху, розвитку, спокою в онтології
- •88.Основні властивості простору та часу:субстанційна та реляційна концепції.
- •89.Діалектика як теорія і як метод.
- •90.Альтернативи теорії діалектики.
- •91. Походження та сутність свідомості.
- •92. Структура свідомості (сфери та рівні).
- •93. Онтологічний статус явиш свідомості. Проблема ідеального.
- •94. Пізнання як предмет філософського аналізу
- •95 Концепції істини в історії філософії.
- •96. Основні підходи до проблеми пізнання: гносеологічний оптимізм, агностицизм, скептицизм.
- •97. Чуттєве та раціональне в пізнанні, їх основні форми та взаємозв'язок.
- •98. Наукове пізнання: структура та функції
- •99. Методи і форми емпіричного рівня наукового пізнання.
- •100. Метоли і форми теоретичного рівня наукового пізнання.
- •101. Методології загальнонаукового рівня( аналіз,синтез,аналогія,моделювання)
- •102. Методології конкретно-наукового рівня ( герменевтичний аналіз, математичний аналіз)
- •103. Методологічне забезпечення сучасних економічних досліджень.
- •104. Ненаукові форми пізнання : буденне, художньо-естетичне, релігійне.
- •105. Сутність людини як предмет філософської антропології.
- •108. Особистість і суспільство: соціальні ролі особистості.
- •109. Сенс життя: проблема справжнього та несправжнього буття.
- •110. Парадокси свободи : філософський аналіз.
- •111.Загальнолюдські цінності:ілюзія чи реальність
- •112.Творчі здібності людини:умови розвитку,можливості,межі.
- •113. Поняття «суспільство» в філософії.
- •114. Структура суспільства. Сфери суспільного життя та їх взаємозв'язок.
- •115. Природа як передумова виникнення й розвитку людського суспільства
- •116.Роль суспільства у перетворенні та відтворенні природи
- •117. Поняття суспільної свідомості, її структура.
- •118. Роль матеріального виробництва в житті суспільства.
- •119. Духовне життя суспільства.Особливості духовної культури суспільства.
- •120.Людина як творець і творіння культури
- •121. Мораль та моральність: сутність і функції
- •122. Політична і правова свідомість
- •123. Глобалізація як визначній феномен сучасності: сутність, можливі сценарії.
- •124. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення.
- •125. Екологічні проблеми сучасності.
- •126. Екологія та екологічні проблеми в Україні.
- •127. Поняття соціального передбачення та прогнозування майбутнього.
- •128.Проблема сенсу та спрямованості історичного процесу.
- •129. Історичні закони. Єдність та різноманітність історичного процесу.
- •130. Предмет філософії історії, сутність історичного процесу.
- •131. Мета та сенс історичного розвитку за к.Ясперсом. Поняття «осьового часу».
- •132. Спрямованість історичного процесу. Критерії суспільного розвитку
- •133. Рушійні сили та суб’єкти історичного процесу.
- •134. Особливості філософського розуміння культури.
- •135. Поняття «цивілізація»: генеза та розуміння його в філософії
- •136. Співвідношення культури і цивілізації в концепціях о.Шпенглера та м.Бердяева
- •137. Цивілізаційна концепція с.Хантінгтона
- •138. Проблема взаємовідносин культури і цивілізації. Перспективи їх розвитку у майбутньому.
- •139. Специфіка формаційного та цивілізаційного підходів до проблем духовності.
- •140. Концепція «Третьої хвилі» а.Тоффлера.
- •141. Економічна сфера суспільного життя та її характеристика.
- •142. Філософія економіки: предмет дослідження, методи та завдання.
- •143. Філософські засади економічної теорії а.Сміта
- •144. Філософсько-методологічні засади політекономії к.Маркса
- •145. Філософія грошей г.Зіммеля.
- •146. М.Вебер про взаємозалежність ментальності та господарського устрою.
- •147. Теорія зайнятості та грошей Дж.М.Кейнса.
- •148. Економіка і розвиток суспільства (ф.Хайек).
- •149. Еволюція методології економічної науки.
- •150. Сутність сучасних дискусій про співвідношення економіки та етики
47.Розуміння досвіду в сенсуалістичній концепції Локка
Вважається, що Просвітництво було започатковано в Англії під впливом філософських ідей Д. Локка., який створив вчення про державу, владу і право.
Локк спробував в противагу Декарту створити емпіричну (дослідну) методологію пізнання. Для нього не було проблеми стосовно того, звідки беруться знання, де їх джерело. Локк був засновником емпіричної філософії. Емпіризм (від грец. empeiria – досвід) – філософське вчення, що визнає досвід єдиним достовірним засобом пізнання і применшує значення логічного аналізу - теоретичних узагальнень. Емпіризм виводить загальний і необхідний характер знань не з мислення, а з досвіду.
Локк доводив, що всі ідеї, всі поняття, котрі людина має, виникають внаслідок дії предметів зовнішнього світу на органи відчуттів людини. Дж.Локк відкинув вчення Декарта про природженість ідей. Якби ідеї у людей були б природженими, то тоді вони б мали однакові погляди на все, мали б однакові ідеї. Однак цього ми не спостерігаємо, зауважує філософ. Це тому, що такі ідеї просто не існують.
Дж. Локк – автор сенсуалістичної теорії пізнання (від лат. sensus – відчуття). Сенсуалізм – філософське вчення, що визнає єдиним джерелом пізнання відчуття..
Важливою складовою теорії пізнання Дж. Локка є його вчення про первинні та вторинні якості речей. Первинні якості їх є об’єктивними, такими, що від людини, її відчуттів не залежать. Вторинні якості – суб’єктивні, тобто такі, що залежать від людини. Це те, що ми відчуваємо з допомогою наших органів відчуття, а саме: тепло тощо.
Дж. Локк є видатним теоретиком в галузі вчення про державу, державну владу і право.
Філософські та соціально-політичні ідеї Дж. Локка мали сильний вплив на подальший розвиток світової філософії, англійського просвітництва, спрямованого проти схоластики, на користь науки, емпіричного, дослідного знання – проти ідеології феодального суспільства.
48. Недоліки методології емпіризму виявлені Юмом
Методологічні недоліки емпіризму:
Відсутність глибоких знань про інші форми релігії (не про Християнство);
Знання з психології тільки починали накопичуватись і їх було недостатньо для розуміння феномену релігійної віри;
Історичні матеріали не аналізувались і не систематизувались належним чином;
Соціологічні теорії також були в стані формування, що не дозволяло оцінити релігію в її соціальному вимірі;
Глибокий суб’єктивізм та упередженість критиків релігії, що були під впливом антиклерикальних, антицерковних настроїв: наприклад, Франція XVIII століття втрачає колонії, являється найбільшої державою Європи, церква там збагачується, що викликає соціальний протест.
Д. Юм (1711-1776 рр. ) також був англiйським фiлософом.В системі Юма відобразився агностицизм – заперечення пізнавальності дійсності та деїзм – сприйняття бога як першопричини світу, але заперечення його втручання в явища природи і суспільні події.Iснування для Юма, як i для Берклi, тотожне сприйняттю. В фiлософiї Юма закладен скептицизм. Вiн вважав, що причини, якi породжують в нас цi “враження”, принципово не є пiзнаваємими. Тому, одним з центральних понять його фiлософiї е вiра.