91. Інтеграційне об’єднання меркосур

МЕРКОСУР — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об'єднання. До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай , Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.

Історія формування МЕРКОСУР.

Ще в 1960-их роках в Латинській Америці заговорили про створення регіональної зони вільної торгівлі, а пізніше - і спільного ринку. Наслідком тих подій стало утворення Латиноамериканської асоціації інтеграції - LAIA, а у 1969 році - Андської групи. Але обидва об’єднання так і не зуміли досягнути серйозних успіхів у розвитку спільної торгівлі.

Нова хвиля ініціатив, спрямованих на інтеграцію, здійнялась у 1980-их роках внаслідок розчарування латиноамериканських країн в допомозі США після війни Аргентини та Великобританії за Фолклендські острови. Йшлося про зближення латиноамериканських держав на регіональній основі, економічну співпрацю та взаємну інтеграцію економік в рамках вільного ринку. Першим кроком на шляху до створення такого ринку стала угода про вільну торгівлю, підписана Аргентиною та Бразилією у 1986 році. У 1990 році до цієї угоди приєднались Парагвай та Уругвай.

26 березня 1991 року в Асунсьоні (Парагвай) було підписано чотирьохсторонній договір про створення інтеграційного об’єднання МЕРКОСУР. Цим договором було визначено мету створення об’єднання та його організаційну структуру. Договір передбачав:

вільний рух товарів, послуг і робочої сили, якого потрібно досягти через ліквідацію митних тарифів та нетарифних обмежень;

встановлення спільного зовнішнього тарифу та ведення спільної зовнішньоторговельної політики стосовно третіх країн чи їх груп та координація позицій на регіональних та міжнародних економічних конференціях;

координацію макроекономічної, фіскальної, монетарної та секторальної політики в галузях міжнародної торгівлі, сільського господарства, промисловості, транспорту і комунікацій та в будь-яких інших галузях для забезпечення вільної конкуренції між сторонами договору;

Найважливішою метою МЕРКОСУР висуває тріаду: забезпечення автономного розвитку, збереження національного суверенітету і національної культурної ідентичності латиноамериканських країн. При цьому вже не є таємницею, що основною перешкодою є Сполучені Штати Америки.

З 1 січня 1995 року відповідно до Оуро-Претських угод, підписаних у 1994 році, Меркосур перейшов на вищий інтеграційний рівень: від зони вільної торгівлі до митного союзу. У внутрішній торгівлі для всіх учасників вводиться єдиний зовнішній митний тариф (ЕЗМТ) на продукцію, яка завозиться з третіх країн.

У 1995-06 роках асоційованими членами Меркосур стали країни Андської групи: Болівія, Чилі, Колумбія, Еквадор та Перу. З 4-ого лютого 2006 року було підписано протокол про прияняття Венесуели як повноправного члена Меркосур. Проте цей протокол ще не ратифіковано парламентом Парагваю, де сумніваються у доцільності прийняття до складу Меркосур країни з авторитарним режимом. З 2004 року МЕРКОСУР та Андська Група ведуть переговори про створення новго об’єднання УНАСУР з єдиним центральним банком. Цього ж року протоколом у місті Олівос було уточнено режим вирішення міжнародних комерційних і некомерційних спорів між учасниками МЕРКОСУР.

18 грудня 2007 року було підписано угоду про ввільну торгівлю між Меркосур та Ізраїлем. В серпні 2010 року на 39-ій зустрічі на вищому рівні було затверджено спільний Митний кодекс.

Склад та організаційна структура.

На 2010 рік до Меркосур входять такі держави:

А. Постійні члени: Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай.

Б.  Венесуела - постійний член, протокол про вступ якого ще не ратифіковано. В. Асоційовані члени: Болівія, Еквадор, Колумбія, Перу, Чилі.

Основний орган МЕРКОСУР — Рада спільного ринку, який проводить зустрічі на найвищому рівні. Виконавчим органом є Група спільного ринку. МЕРКОСУР також має адміністративний орган — Секретаріат. Крім цього, у структуру входять 2 консультативні колегіальні органи: Парламентська комісія (представники національних парламентів) та Економічний та соціальний консультативний форум. Основним принципом діяльності вищих органів Меркосуру є консенсус.

3. Роль та вплив МЕРКОСУР у світовій економіці

МЕРКОСУР охоплює територію в 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів чоловік і сумарним обсягом валового внутрішнього продукту близько 1 трильйона доларів США. На сьогодні це четверта за потужністю економіка у світі (після ЄС, НАФТА та Японії), порівняна з економікою АСЕАН за обсягом ВВП, та третє за показником ВВП на душу населення велике інтеграційне об’єднання світу після ЄС та НАФТА.

Зростає роль МЕРКОСУР як економічного та геополітичного гравця. Зацікавленість у співробітництві з МЕРКОСУР проявили не тільки держави Андської Групи, але й 15  англомовних країн карибського басейну. Центральноамериканська інтеграційна система SICA у 1998 році заключила з МЕРКОСУР угоду про злиття зон вільної торгівлі двох об’єднань. Мексика та Чилі активно намагаються зайняти місце зв’язуючої ланки між НАФТА та МЕРКОСУР.  ЄС з 1991 року провів з МЕРКОСУР понад 15 раундів переговорів про зону вільної торгівлі між блоками (у грудні 1995 року підписано договір про союз та інтеграцію). Для ЄС МЕРКОСУР - найбільший партнер у Латинській Америці, для МЕРКОСУР ЄС - основний торговельний партнер та інвестор.  Росія проводить прямі переговори з МЕРКОСУР з 2000 року. Договори про вільну торгівля підписані з Ізраїлем та Єгиптом.  Таким чином МЕРКОСУР стає більш привабливим полюсом тяжіння американських країн, аніж НАФТА, і до того ж має вищий ступінь інтеграції.

У 2008 році Аргентина та Бразилія прийняли рішення про відмову від використання американського долара у міждержавних платежах, перейшовши на взаємний обіг бразильських реалів та аргентинських песо. Такий крок сприятиме зростанню фінансової незалежності об’єднання та запобіганню негативних наслідків можливого обвалу американського долара.