Іі. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії при сибірці

1. Скляний посуд, у який зібраний досліджуваний матеріал, щільно закривають гумовими корками (кришками), обгортають вощаним папером або заливають парафіном.

2. Обгортають марлевою серветкою, змоченою дезінфектантом.

3. Укладають у бікс із супровідною документацією, окремо оформленою на кожен зібраний матеріал.

4. Бікс вміщують у металевий контейнер або дерев’яний ящик, оббитий металом.

5. Ящик закривають на замок. пломбують на кришці пишуть «Верх, обережно».

6. Оформляють загальну супровідну документацію.

7. Транспортують до лабораторії ОНІ спеціальним санітарним транспортом у супроводі проінформованого медичного працівника.

8. Матеріал у лабораторії здається і приймається під розписку.

9. Відібрані проби доставляються до лабораторії не пізніше 3 годин з моменту взяття.

Ііі. Взяття досліджуваного матеріалу та методи мікробіологічної діагностики при бруцельозі

	Досліджуваний матеріал	Методи діагностики
1.	Кров	1. Мікробіологічний метод виділення гемокультури, посів матеріалу у жовтковий мішок курячого ембріону 2. Серологічний – реакція аглютинації Райта, прискорена пластинчаста реакція на склі – Хеддлсона, РНГА 3. Алергічна проба з бруцеліном (проба Бюрне)
2.	Фекалії
3.	Мокротиння
4.	Пунктат лімфатичних вузлів
5.	Жовч
6.	Ліквор
7.	У тварин – викидні, навколоплідні води
8.	Молочні харчові продукти

Матеріали для самоконтролю: Питання

1. Характеристика збудників бруцельозу, сибірської виразки

2. Особливості роботи із збудниками особливо небезпечних інфекцій

3. Правила взяття досліджуваного матеріалу при бруцельозі та особливо небезпечній інфекції – сибірці

4. Транспортування досліджуваного матеріалу до лабораторії.

5. Методи мікробіологічної діагностики збудників сибірки, бруцельозу

6. Препарати для специфічної профілактики та лікування

Збудник сибірки Тестові завдання

1. Збудник сибірки:

А. Стрептобактерія

В. Стрептобацила

С. Стрептокок

D. Клостридія

Е. Стафілокок

2. Шкірна форма сибірки:

А. Міхур

В. Папула

С. Карбункул

D. Фурункул

Е. Виразка

3. На живильному середовищі колонії збудника сибірки нагадують:

А. «Левову гриву»

В. «Мережану хустинку»

С. «Краплини ртуті»

D. «Краплини роси»

Е. «Стокротку»

4. Морфологічні особливості збудника сибірки:

А. Рухомий

В. Містить зерна волютину

С. Має капсулу і центральну спору

D. Диплокок

Е. Утворює капсулу

Задачі

1. У сім’ї Н. захворіли мати і син, які в їжу вживали м’ясо, куплене у приватної особи. Клінічний діагноз: сибірська виразка.

Які лабораторні методи діагностики відіграють вирішальну роль у підтвердженні діагнозу?

3. У пацієнта з діагнозом: сибірська виразка на дослідження взятий вміст карбункула.

На які живильні середовища слід зробити посів?

4. У лабораторії для ОНІ із досліджуваного матеріалу пацієнта з підозрою на сибірську виразку виготовлений мікропрепарат.

Яку мікроскопічну картину Ви побачите?

5. Для діагностики сибірської виразки застосовують шкірно-алергічну пробу.

В чому її суть? Який препарат необхідно використати з цією метою?

6. При посіві матеріалу, взятого з карбункула у пацієнта з підозрою на сибірку, на живильному середовищі виросли R-форми колонії.

Охаректеризуйте їх.