- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
Норма права –обов’язкове, формально визначене правила поведінки заг-го харак-ру, встанов-ся або санкціон-ся держ з метою регул-ня сусп-их відносин і забезпеч-ся її організац-ою, виховною та примус-ою діял-стю. Ознаки правових норм: 1) загальнообов’язковість: (пошир. на всіх людей, обов’язкові для виконання незалежно від визнаня або невизнання їх людьми; 2) формальна визнач-ть: зафіксовні в офіційному джерелі П. 3) зв’язок з держ: НП встанов-ся держ (шляхом прийн-тя закону) або санкціо-ся держ. Викон-ня НП забезпеч-ся силою держ примусу; 4) систем-сть: НП становить мікросистему, що скл-ся з гіпотези, диспозиції і санкції. Кожна норма пов’язана з ін., утв-чи цілісну сис-му нац-го чи міжнарод-го 5)прийняте в суворо встановленому порядку, забезпечене всіма заходами державного впливу, аж до примусу.
Структура: Гіпотеза(якщо)- частина НП, яка містить умови, обставини, з настанням яких можна чи необхідно здій-ти правило, що міститься в диспозиції. Види гіпотези: Абстрактна – умови застос-ня стаб-ої норми визнач-ся заг-им родовими ознаками, без глиб-ої деталіз-ії, що дає змогу охопити та врегул-ти значну кіл-ть однор-их випадків. Казуальна – визнач-є умови дії норми, використ-чи більш вузькі, спец родов ознаки, її дія пошир-ся на більш обмежене коло випадків, а норма має меншу стаб-сть, ніж в абстрак-ій. Диспозиція (то) – центр-на частина прав-ої норми, яка зазначає П або обов’язки суб’єктів, передбачає дозволену, обов’яз-ву і заборонену поведінку особи. Види: 1 визнач-а – закріп-є однозначне правило повед-и; 2не повністю визнач-а- вказує на заг-ні озн-ки поведінки. 3 відносно виз-на – вказує на П й обов-ки субєктів. Різновиди диспоз НП: Проста- наз-є прав-о повед-ки; описова – розкриває зміст повед-ки, скл-у, дає визнач-ня; відсильна – скл-ся з кіл-ох частин од-єї статті, що посил-ся на осн-ну част-у; бланкетна – відсилає до норм ін галузей П, тех-них норм. Санкція(інакше) -– складова част-а НП , яка в разі невикон-ня норми визн-є заходи держ-го впливу у формі примусу. Види: 1 визнач-на- вказує на конкретний засіб впливу на П поруш-ка; 2 відносно визнач-а – вказує на кілька можливих засобів впливу на Ппоруш-ка; 3 альтернативна – передбачає вибір на розсуд суду конкретної санкції з числа передб-их відповідно до тяжкості діяння.
8. Поняття джерела права та їх система.
Джерела права - способи юридичного виразу права, його організація в належну юридичну оболонку. До джерел права підносять: правовий звичай, судовий чи адміністративний прецедент, нормативний договір,нормативно-правовий акт. Правовий звичай - це санкціоноване державою звичаєве правило поведінки загального характеру. Судовий чи адміністративний прецедент - це рішення компетентного органу держави, якому надається формальна обов'язковість під час вирішення всіх наступних аналогічних судових чи адміністративних справ. Нормативний договір - це формально-обов'язкові правила поведінки загального характеру, що встановлені за домовленістю і згодою 2 чи більше суб'єктів і забезпечуються д-вою. Нормативно-правовий акт - це рішення компетентних суб'єктів, що виноситься в установленому законом порядку, має загальний х-р, зовн. вигляд офіційного документа в письмовій формі, забезпечується д-ою та породжує юридичні наслідки. Нормативно-правові акти поділяють на закони й підзаконні нормативно-правові акти. Закони - це нормативно-правові акти, що видаються законодавчими органами, мають вищу юридичну силу і регулюють найважливіші суспільні відносини в країні. Усі закони мають вищу юридичну силу (ніхто, крім органів законодавчої влади, парламенту і народу в процесі законодавчого референдуму, не може приймати закони, змінювати чи скасовувати їх; усі ін. нормативно-правові акти повинні видаватися відповідно до законів)
Підзаконні нормативно-правові акти — це результат нормотворчої діяльності компетентних органів д-ви, уповноважених на те державою громадських об'єднань з установлення, впровадження в дію, зміни і скасування нормативних письмових документів, що розвивають чи деталізують окремі положення законів. Нормативні акти діють у часі, просторі та відносно кола осіб. Характеризуючи дію нормативно-правових актів у часі, слід розрізняти: набрання чинності, припинення дії, зворотну силу дії.