5. Поняття та основні ознаки права.

Право-система загальнообов'язкових, формально визначених норм, встановлених і санкційованих силою держави і спрямованих на регулювання поведінки людей та їх колективів відповідно до прийнятих в даному суспільстві засад соціально-економічного, політичного та духовного життя. П характер-ся внутр-ою формою, тобто об'єд-ням прав-их норм в інститути, підгалузі й галузі П та окремі прав-і комплекси. П буд-ся на конкретних прав-их і демократ-их засадах. П має соц признач-ня з регул-ня поведінки не якоїсь конкретної особи, а будь-кого, хто вступає у відносини, що ним регул-ся. Осн-ні ознаки П : Заг-нообовість – Прав-і накази адрес-ні всім учасникам прав-их відносин і обов-ві для них; Нормат-сть –П скл-ся з правил загал-го харак-ру, розрахов-их на неодноразове застосув-ня П постає як модель поведінки людей; Формальна визнач-сть -П характер-ся тим, що поведінка суб'єктів у вигляді норм-ної моделі закріп-тся в нормах П як права та обов'язки учасників сусп-их відносин, а також як вид і міра реакції держ, застосов-ні у випадках порушень велінь, що містяться в норм-их приписах; Системність – П становить цілісну сис-му взаємопов-их норм, у кожної норми є своє строго визначене місце і взаємозв-ки з ін нормами; Зв’язок з держ – Проявл-ся в тому, що держ створює реальні умови й засоби, які сприяють безперешк-ому добровіл-му здійсн-ню суб'єктами зразків поведінки, сформул-их у прав-их нормах, а також відповідні заходи заохоч-ня, перекон-ня і примусу до здійс-ня бажаної поведінки, та застос-є ефект-ні санкції в разі невикон-ня вимог прав-их норм; Регулятив-сть – П виступає як регулятор сусп-их відносин, його головна соц цінність; Вираз міри свободи і справед-сті – П втілює осн-ні права і свободи лодей, надає людині можл-сть реаліз-ти свої інтереси, не поруш-чи прав і свобод ін людей. Встанов-є баланс між повед-ою людини і її соц станом. Полягає особистісна цінність П. П стає обов'я-им, коли воно санкціон-ся уповноваж-им суб'єктом, у межах його компетенції та в порядку, передбач-му встанов-ною процедурою, з дотрим-ням установ-их вимог, що пред'явл-ся до розробл-ня, прийн-тя, набир-ня чинності, зміни та скасув-ня дії прав-их приписів.

6. Право як особливий вид соціальних норм.

Соціальні норми - це загальні правила поведінки людей у суспільстві, що зумовлені об'єктивними закономірностями, є наслідком свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечується різноманітними засобами соціального впливу.

Залежно від способу їх утворення й забезпечення соціальні норми класифікують як: юридичні; моральні; корпоративні (громадських організацій, політичних партій, інших об'єднань громадян); звичаї чи традиції. Юридичні (правові) норми - загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, що встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах. Моральні норми - правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються насамперед внутрішньою переконаністю та силою громадської думки. Корпоративні норми - правила поведінки, що установлюються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей. Звичаї чи традиції - правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворились) у звичку людей.Залежно від сфери соціальних відносин, що регулюються нормами, їх поділяють на: економічні; політичні; сімейні; релігійні; етики та естетики; організаційні; соціально-технічні.Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.Такі правові норми, що у своїй сукупності утворюють право: виникають разом із виникненням держави; встановлюються чи санкціонуються державою; виражають волю керівної частини суспільства; утворюють внутрішньо узгоджену цілісність, єдність (систему права); існують у суспільстві як одна система норм; формулюють правила поведінки у вигляді прав та обов'язків; правила поведінки формально визначені за змістом; мають певні форми зовнішнього виразу; мають точно визначені межі дії; забезпечуються державним примусом та іншими засобами.Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання: існують у будь-якому суспільстві; встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами; виражають волю різноманітних частин населення; можуть існувати й безсистемне, не будучи внутрішньо узгодженими; існують здебільшого у вигляді декількох відносно самостійних систем нормативного регулювання; виражаються не тільки через права та обов'язки, а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо; зазвичай позбавлені формальної визначеності; можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих, формах; не завжди мають точно визначені межі дії; забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими позадержавними засобами. Отож, право, як особливий вид соціальних норм, відрізняється від інших соціальних норм взаємозв'язком із державою, напрямками впливу на суспільні відносини.