- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
Цивільно-правова відповідальність - установлена законом негативна реакція держави на цивільне правопорушення, що виявляється в позбавленні особи певних цивільних прав чи накладенні на неї обов'язків майнового характеру. Вона є однією з форм державного примусу, оскільки пов'язана з застосуванням санкцій майнового характеру, спрямованих на відновлення порушених прав і стимулювання нормальних ринкових відносин, і полягає у стягненні неустойки, штрафу або пені.
Підставами для цивільно-правової відповідальності є: наявність майнової шкоди (у грошовому виразі - майнових збитків); протиправність поведінки (дія чи бездіяльність); вина; причинний зв'язок між збитком і протиправною поведінкою.
Тільки сукупність зазначених умов дає підставу для притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Під майновою шкодою слід розуміти будь-яке зменшення наявного майна або неодержання доходів; грошовий вираз майнової шкоди називають іще збитками. Збитки поділяються на два види: позитивна шкода (будь-яке зменшення наявного майна) і упущена вигода (неодержані доходи, що їх мав би одержати кредитор, якби зобов'язання було виконане).
Відповідальність настає лише за умови, що дії чи бездіяльність, якими вчинено договірну чи позадоговірну шкоду, є протиправними або забороненими законом. Умовою цивільно-правової відповідальності є також наявність причинного зв'язку між протиправною дією боржника і тим негативним наслідком, що настав через цю протиправну дію.
51.Збитки: Поняття та їх структура.
Забезпечуючи захист прав та законних інтересів суб'єктів господарювання, держава визначає шляхи, якими досягається стабільність господарського обігу. Права та законні інтереси суб'єктів господарювання захищаються в тому числі і шляхом відшкодування збитків.
Збитки – це перевищення суми витрат над сумою доходів, для отримання якого були здійснені ці витрати.
Основними причинами, які призводять до збитків підприємства є : зменшення обсягів реалізації; зменшення цін на реалізовану продукції; висока собівартість продукції; вимушені простої; знецінення запасів; курсові різниці та збитки від інших позареалізаційних операцій.
Відшкодування збитків є способом відновлення майнового стану суб'єкта господарського права за рахунок іншого суб'єкта-правопоруш-ника, тобто цей спосіб має передусім компенсаційну функцію. Під збитками розуміють витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Відшкодування збитків є видом відповідальності, господарською санкцією за порушення як господарсько-правових зобов'язань (договірна відповідальність), так і за порушення встановлених вимог щодо здійснення господарської діяльності (позадоговірна відповідальність). У свою чергу, порушення цих зобов'язань та встановлених вимог є підставою для відшкодування збитків суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Що стосується договірної відповідальності, то збитки відшкодовуються, коли один з контрагентів не виконує зобов'язання за договором або виконує його з порушенням умов договору (неналежне виконання). При цьому невиконання чи неналежне виконання умов договору повинно бути протиставлене належному виконанню договору з боку іншого контрагента. Слід зазначити, що відшкодування збитків, крім матеріальної компенсації моральної шкоди, є загальною (універсальною) мірою відповідальності і застосовується в будь-якому випадку незалежно від того, чи зазначено це в договорі або законодавстві, яке регулює певний вид зобов'язань. Проте законодавець обмежує розмір збитків і ставить їх у залежність від розміру штрафних санкцій, якщо вони підлягають стягненню. Якщо за невиконання або неналежне виконання зобов'язання встановлено штрафні санкції, то збитки відшкодовуються в частині, непокритій цими санкціями.