34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.

Визнання громадянина безвісно відсутнім може мати місце при встановленні певних умов: а)протягом року громадянин відсутній в місці його постійного проживання; б)протягом того ж строку в місці його постійного проживання немає відомостей про місце його перебування; в)невідомість місця перебування не можна усунути за допомогою відповідних заходів.

Перебіг річного строку починається з дня одержання відомостей про відсутнього. Якщо неможливо встановити цей день, початком безвісної відсутності вважається перше число місяця, що йде за тим, в якому були одержані останні відомості.

Визнання громадянина безвісно відсутнім здійснюється в судовому порядку. Справи про це розглядаються районним (міським) народним судом за місцем проживання. Народний суддя вживає заходів для встановлення відомостей про відсутнього: виявлення родичів, співробітників, знайомих; надсилання запитів до відповідних організацій за останнім місцем проживання (житлово-експлуатаційні організації, органи внутрішніх справ, виконкоми тощо).

Суд постановляє рішення про визнання громадянина безвісно відсутнім або про відмову в задоволенні заяви про це.

Наслідки визнання громадянина безвісно відсутнім:

1. Над майном громадянина, визнаного безвісно відсутнім, встановлюється опіка. Опікун призначається органом опіки та піклування на підставі судового рішення. Орган опіки та піклування має право і до закінчення річного строку за заявою заінтересованих осіб призначити опікуна для охорони майна відсутнього, а також для управління цим майном.

З майна, належного безвісно відсутньому, видається утримання громадянам, яких безвісно відсутній зобов'язаний за законом утримувати. За рахунок цього ж майна опікун задовольняє вимоги по сплаті боргів по різних зобов'язаннях безвісно відсутнього. 2. Неповнолітні та повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, дружина, незалежно від віку і працездатності, якщо вона доглядає за дітьми безвісно відсутнього, що не досягли 8 років, вправі вимагати призначення їм пенсії у зв'язку з визнанням годувальника безвісно відсутнім (Закон України про пенсійне забезпечення). 3. Чоловік або дружина безвісно відсутнього набувають права розірвати шлюб у спрощеному порядку через органи ЗАГСу. 4. Припиняються зобов'язання, тісно зв'язані з особою безвісно відсутнього, наприклад, чинність довіреності, договору доручення.

35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.

Підстави:1. Фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, – протягом шести місяців.

2. Фізична особа, яка пропала безвісти у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій. З урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців.

3. Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв’язку з воєнними діями, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті.

Правові наслідки оголошення особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті (видається свідоцтво про смерть, припиняється шлюб, утриманці набувають право на пенсію, припиняються особисті зобов'язання, відкривається спадщина, але спадкоємці не мають права відчужувати нерухоме майно протягом п'яти років).

Порядок оголошення фізичної особи померлою встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Оголошення фізичної особи такою, що померла, проводиться в судовому порядку за таких умов: у місці постійного проживання особи немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували її життю або дають підставу припускати її загибель від нещасного випадку, — протягом шести місяців; заходи, вжиті для встановлення місця перебування цієї особи, не дали результатів; визнано юридичне поважними причини, заради яких заявник просить оголосити фізичну особу такою, що померла.