- •1.Держава: поняття та ознаки.
- •2.Характеристика форм державного правління.
- •3. Характеристика форм державного устрою та політичного режиму.
- •4. Характеристика основних теорій походження держави.
- •5. Поняття та основні ознаки права.
- •6. Право як особливий вид соціальних норм.
- •7.Поняття та ознаки ,що характеризують норму права . Структура правової норми.
- •8. Поняття джерела права та їх система.
- •9.Нормативно-правові акти як джерела права
- •10. Межі дії нормативно-правових актів: в просторі , у часі , за колом осіб.
- •11.Систематизація законодавства: поняття , значення , форми.
- •12. Поняття галузі права та правового інституту.
- •13.Система права та система законодавства, їх співвідношення.
- •14. Поняття і форми реалізації права.
- •15.Застосування права як особлива форма його реалізації.
- •16. Характеристика стадій процесу застосування права.
- •17.Тлумачення правових норм: поняття, види та способи
- •18. Поняття і структура правовідносин.
- •19.Юридичні факти: поняття, значення та види.
- •20. Правомірна поведінка: поняття та її види.
- •21.Правопорушення: поняття, ознаки та види.
- •22. Склад правопорушення:поняття та зміст його елементів.
- •23.Юридична відповідальність: поняття, мета і принципи.
- •24. Види юридичної відповідальності. Заходи юридичної відповідальності.
- •25.Шлюб: поняття, ознаки, умови та порядок укладання.
- •26. Припинення та розірвання шлюбу.
- •27.Майнові права і обов’язки подружжя.
- •28. Особисті права і обов’язки подружжя.
- •29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
- •30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
- •31.Об’єкти цивільно-правових відносин.
- •32. Суб’єкти цивільного права, їх загальна характеристика.
- •34. Визнання особи безвісно відсутньою:підстави, порядок та наслідки.
- •35.Оголошення особи померлою: підстави, порядок та наслідки.
- •36.Поняття та ознаки юр особи.
- •37.Порядок та способи виникнення юридичних осіб.
- •38.Підстави, порядок та способи припинення діяльності юр осіб.
- •39.Правочин: поняття, ознаки та види.
- •40.Умови дійсності цивільних правочинів.
- •41.Визнання правочинів недійсними та правові наслідки виконання недійсного правочину.
- •42.Види недійсних правочинів.
- •43.Поняття представництва. Сфера та межі дії представництва. Види представництва.
- •44.Поняття довіреності, форми та строк дії довіреності.
- •45.Зобов’язання: поняття, структура та види.
- •46.Процес (порядок) укладання договору.
- •47.Загальні умови виконання цивільних зобов’язань.
- •48.Способи забезпечення виконання зобов’язань.
- •49.Поняття та способи припинення цивільних зобов’язань.
- •50.Понтяття, підстави та умови цивільно-правової відповідальності.
- •51.Збитки: Поняття та їх структура.
- •52.Види цивільно-правової відповідальності.
- •53. Поняття та умови укладення шлюбу.
- •54.Припинення шлюбу.
- •55.Поняття, предмет та метод трудового права України.
- •56.Поняття, умови та види трудового договору.
- •57.Порядок укладання трудового договору. Документи необхідні при прийнятті на роботу.
- •58.Види зміни умов трудового договору.
- •59. Загальні підстави припинення трудового договору.
- •60.Розірвання трудового договору з ініціативи працівника.
- •61.Розірвання трудового договору з ініціативи власника.
- •62.Робочий час:поняття та види.
- •64.Поняття і види часу відпочинку.
- •65.Відпустки: поняття та види.
- •66.Поняття трудової дисципліни. Дисциплінарна відповідальність, види дисцип стягнень. Порядок їх застосування.
- •67.Заохочення як метод забезпечення трудової дисципліни.
- •68.Поняття, умови та види матеріальної відповідальності працівників за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації.
- •69.Поняття трудових спорів, види та порядок їх вирішення.
- •70.Поняття державного управління та його ознаки.
- •71.Форми і методи управлінської діяльності.
- •72.Поняття, підстави адміністративної відповідальності.
- •73.Види адміністративних стягнень та їх зміст.
- •74.Органи, що розглядають справи про адміністративні правопорушення.
- •75.Поняття, структура та джерела кримінального права України
- •76.Підстави кримінальної відповідальності. Поняття злочину та його ознаки.
- •77. Склад злочину та зміст його елементів.
- •78.Покарання:поняття, його мета та види покарань у кримінальному праві.
- •79.Обставини, що виключають суспільну небезпеку і протиправність діяння: необхідна оборона та крайня необхідність.
- •80.Стадії вчинення умисного злочину.
- •81.Поняття та види співучасті у злочині.
29.Майнові права і обов’язки батьків і дітей.
Взаємні права та обов’язки батьків і дітей ґрунтуються на походженні дітей від них, засвідченому органом РАЦС у встановленому законом порядку.Батьки й іти зобов’язані надавати один одному взаємну підтримку та матеріальну допомогу.
Батько і мати мають рівні права та обов’язки щодо свох дітей незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою, Батьки користуються рівними правами та мають рівні обов’язки щодо своїх дітей і у випадках, коли шлюб між ними розірвано.
Право та обов'язок батьків з управління майном дітей
Право поважати спільну й роздільну власність і т. д.
Батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх і непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, а повнолітні діти зобов'язані утримувати й піклуватися про непрацездатних батьків.
аліменти на неповнолітніх дітей з їхніх батьків стягуються в розмірі; на одну дитину - чверті, на двох дітей - третини, на трьох та більше дітей - половини заробітку (доходу) батьків, але не менш як 25% мінімальної заробітної платні на кожну дитину. У разі стягнення аліментів із батьків на непрацездатних повнолітніх дітей, які потребують матеріальної допомоги, розмір аліментів визначається у твердій грошовій сумі з урахуванням матеріального становища особи, яка сплачує аліменти, та особи, яка має їх одержувати.
Визнаючи аліменти на користь батьків, що стягуються з повнолітніх дітей у твердій грошовій сумі, виходять із матеріального й сімейного становища кожного з дітей та батьків і зважають на можливість батьків одержувати аліменти один від одного.
30. Поняття, предмет та метод цивільного права України.
Цивільне право - одна з провідних галузей національного права України, яка регулює певну групу правових відносин за участю фізичних і юридичних осіб та держави в цілому.
Цивільне право України, як будь-яка інша галузь права, характеризується предметом і методом правового регулювання.
Предмет правового регулювання цивільного права складають правові відносини, що регулюються цивільно-правовими нормами. Це, зокрема, такі групи відносин: майнові відносини; особисті немайнові відносини.
Майновими відносинами є правові відносини, що пов'язані з належністю, набуттям, володінням, користуванням і розпорядженням майном. При цьому вони зумовлені використанням товарно-грошової форми.
Особисті немайнові відносини індивідуалізують особу, оскільки виникають завдяки здійсненню нею своїх особистих прав і свобод (наприклад, право особи на життя, здоров'я, честь, гідність, ім'я та авторство), що поділяються на дві групи: особисті права, пов'язані з майновими (скажімо, права авторів на результати інтелектуальної праці в царині науки, літератури, мистецтва тощо); особисті права, не пов'язані з майновими (приміром, права особи на честь, гідність, ім'я, листування тощо).
Сторони цих відносин виступають як юридичне рівні між собою, автономні та незалежні одна від одної, що є однією з характерних рис цивільно-правового методу. Учасниками цивільно-правових відносин можуть бути фізичні особи (громадяни, іноземці, особи без громадянства), юридичні особи та держава як у цілому, так і окремі соціальні утворення (адміністративно-територіальні одиниці, в тому числі автономні утворення). З виникненням цивільно-правових відносин їхні учасники не можуть нав'язувати свою волю один одному, а тому їхні стосунки повинні базуватися на основі досягнутої згоди (наприклад, в основу реалізації договору купівлі-продажу сторони мають покласти досягнення спільної згоди відносно кількості, якості й ціни товару).
Цивільно-правовий метод характеризується такими ознаками: юридичною рівністю сторін; диспозитивністю сторін, на підставі чого сторонам надається право визначати свої взаємовідносини на свій розсуд повністю або частково у межах, передбачених чинним законодавством; особливим способом вирішення майнових спорів між учасниками цивільних правовідносин (через загальний суд, арбітражний чи третейський суд); наявністю майнової відповідальності сторін.
Отже, цивільне право як галузь права являє собою сукупність норм права, які регулюють майнові та особисті немайнові відносини, що складаються в суспільстві між фізичними і юридичними особами та іншими соціальними утвореннями на засадах юридичної рівності сторін.