- •1. Філософія, її предмет та науковий статус
- •2. Філософія. Світогляд. Культура
- •3. Стародавня філософія: становлення філософських традицій
- •4. Буття світу та людини в античній філософії
- •5. Буття Бога, світу та людини у філософії доби Середньовіччя та Відродження
- •6. Проблема субстанції та Абсолюту в новочасній філософії
- •7. Некласична онтологія та її проблематика
- •8. Філософські традиції в Україні
- •9. Проблеми гносеології в історії філософії
- •10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії
- •11. Моделі розвитку науки: класична, некласична, постнекласична парадигми
- •12. Методологія гуманітарного пізнання та знання
- •13. Субстанційні концепції людини в сучасній філософії
- •14. Функціональні концепції людини: духовний вимір
- •Соціальна філософія: історія та сучасність
- •16. Філософія національної ідеї в Україні (хіх–ххі ст.)
- •17. Культура і цивілізація
- •18. Глобалізація та перспективи сталого розвитку людства
14. Функціональні концепції людини: духовний вимір
1. У філософії Е. Фрома істотність людини – (-------------------)
2. Шлях до надлюдини Ф. Ніцше розкриває через три образи, які символізують три перетворення духу: (верблюд), лев, дитя
3. (Фізична) самотність – це відсутність безпосередніх контактів і взаємин із людьми і світом
4. (Моральна) самотність – це відсутність зв’язку індивіда з цінностями, символами і соціальними нормами
5. Автор праці “Так казав Заратустра” – (Ф.Ніцше)
6. (Нігілізм), за Ф. Ніцше, означає знецінення, девальвацію всіх традиційних вартостей європейської культури кінця ХІХ ст.
7. На думку Ф. Ніцше у європейській філософії і культурі від античності до сьогодення домінує (аполонівський) первень
8. Для повноти життя, за Ф.Ніцше, треба відродити в культурі (діонісівський) первень
9. Ідеал людини, за Ф. Ніцше, – це (надлюдина)
10. Найістотнішу характеристику життя, що визначає природу людини, Ф. Ніцше називає воля до (влади)
11. У філософії життя Ф. Ніцше істотність людини – (виживання???)
12. Ф. Ніцше, О. Шпенґлер, В. Дільтай представляють напрям – філософія (життя)
13. На думку Ф.Ніцше, в культурі є два первні: (аполонівський) і діонісійський
14. (аполонівський) первень є носієм міри порядку й розумності
15. (діонісійський) первень уособлює буяння творчої , сп’яніння життям, джерело сили
Соціальна філософія: історія та сучасність
Поняття “соціологія” увів у вжиток (О.Конт)
За Контом, принципом організації суспільства є соціальний (Консенсус)
За Спенсером, структурні елементи суспільства так скомбіновані та взаємозалежні, що живуть один завдяки одному та один задля одного, утворюючи (агрегати)
Спенсер розуміє соціальний прогрес як поступовий перехід від мілітарного до (індустріального)
Суспільний (договір) – це домовленість з іншими про об’єднання у спільноту задля зручного, спокійного і мирного співжиття
За Дж. Локом, кожна людина володіє природними правами: на життя, на свободу, на (власність)
Кризу європейського життя, що виявлена в життєвій дезорієнтації мас, Х. Ортеґа-і-Ґасет називає (бунт мас)
(Варварство) мас, за Х. Ортегою-і-Гасетом, – це нехтування нормами співжиття, відмова від необхідності вести діалог та досягати порозуміння з іншими людьми
Суспільство на певному історичному етапі розвитку К. Маркс розумів як суспільно-економічну (формацію)
За К. Марксом, економічний (базис) суспільства – це відносини власності, розподілу, обміну і споживання, які існують об’єктивно
Соціальна (інженерія) є принципом організації відкритого суспільства, за К. Попером
(Відкрите) суспільство, за К. Попером, критично раціональне, воно прагне доцільно і свідомо регулювати соціальні процеси
На думку Е. Дюркгайма, розподіл праці сприяє інтеграції суспільства, витворюючи соціальну (---------------)
За Е. Дюркгаймом, ціннісно-нормативна система суспільства – це його (----------), який визначає конкретні соціальні процеси