9. Проблеми гносеології в історії філософії

1. За Р. Декартом, здатність людини осягнути істину шляхом її прямого “бачення” – це інтелектуальна (Інтуїція)

2. (Раціоналізм) – це гносеологічна позиція Р. Декарта, що перебільшує роль розуму у пізнанні і недооцінює відчуття

3. Тотальний (-------------) є вихідним принципом адекватного пізнання світу за Р. Декартом

4. (Сенсуалізм) – це гносеологічна позиція, що перебільшує роль відчуттів у пізнанні

5. Дж. Лок увів поняття, що позначає процес спостереження розуму над своєю діяльністю і способами її прояву, – це (Рефлексія)

6. За Кантом, (Пізнання) – це творча конструююча діяльність розсудку, що породжує ідеальні об’єкти

7. Знання, яке винятково отримане в досвіді, Кант називає (Апостеріорне)

8. Знання, яке незалежне від будь-якого досвіду, Кант називає (Апріорне)

9. За Кантом, будь який об’єкт, пізнаваний розсудком – це (Феномен)

10. За Кантом, річ-у-собі – це об’єктивна реальність, яка принципово (непізнавана)

11. Емпіризм – це така гносеологічна позиція, згідно з якою єдиним джерелом пізнання є (досвід)

12. (Кант) здійснив “коперніканський переворот” у гносеології

13. (Метод) – це система регулятивних принципів і норм пізнавальної і практичної діяльності

14. (Індукція) – це метод сходження думки від окремих явищ до загальних понять

15. (Пізнання), за Беконом, – це більш-менш адекватне віддзеркалення властивостей об’єкта у розумі суб’єкта

16. Гносеологічниий (оптимізм) визнає всесильність людського пізнання та його необмежені можливості в досягнені істини

17. Гносеологічний (скептицизм) виражає сумнів у можливості достовірного пізнання дійсності

10. Моделі пізнання та наукового знання в сучасній філософії

1. Філософія, що ставить завдання націлити пізнання на практичний результат – це (прагматизм)

2. (Пізнання), за Джемсом, – це процес творчого оновлення та модифікації індивідуального досвіду суб’єкта

3. Знання, що забезпечують успішність дій, – це (Інструменталістська) істина

4. (---------------) – це принцип, який використовує аналітична філософія для перевірки змістовності наукового знання

5. Принцип, згідно з яким необхідно віднайти хоча б один факт, що суперечить науковому судженню, називається (фальсифікацією)

6. Повне, вичерпне знання про об’єкт, яке не буде спростоване в майбутньому, – це (-------------) істина

7. В основу діалектико-матеріалістичної гносеології покладено принцип (відчуження)

8. В основу гносеології прагматизму покладено принцип (---------------)

9. Критерієм істинності знання в діалектико-матеріалістичній філософії є (-----------)

10. Критерієм істинності знання в філософії прагматизму є (------------)

11. (Відчуття) – це відображення окремих властивостей предмета при його безпосередній дії на чуттєвість людини

12. (Сприйняття) – це відображення цілісного образу предмета при його безпосередній дії на чуттєвість

13. (Уявлення) – це відтворення в свідомості людини образу предмета без його безпосередньої дії на чуттєвість

14. (Поняття) – це форма думки, що містить загальні, істотні риси не одного предмета, а цілого класу предметів

15. Такий зміст наших знань, який відповідає буттю предметів – це (кореспондентна) істина