Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
опор.кнсп.doc
Скачиваний:
7
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
222.72 Кб
Скачать

Питання для перевірки знань

1.Зовнишні та внутрішні фактори життєдіяльності життєдіяльності .Дати визначення

2.Гомеостаз Дати визначення.

3.Таксономія виробничих небезпек. Дати визначення.

Лекція 4.

Вплив діяльності людини на навколишні середовище

План лекції:

Загальна характеристика і вплив людини на планетарні та космічні ресурси.

Основні джерела забруднення атмосфери, водних ресурсів та ґрунтів.

Основні сили взаємодії та трансформації забруднень в оточуючому середовищі.

Негативні насідки нераціонального природокористування.

Рекомендована література. [5] с. 215-222; [4] с. 12-32; [7] с. 28-131; [10] с. 104-106

Основні теоретичні положення

Людське суспільство впливає на навколишнє природне середовище різними шляхами, змінює структуру земної поверхні змінює склад атмосфери, гідросфери та біосфери..

Вилив на біосферу, в свою чергу, приводить до зміни потоку енергії та теплового балансу, зміни руйнує біосферу. Вплив на біосферу, в свою чергу, приводить до зміни потоку енергії та теплового балансу, зміни біогеохімічних циклів, вимирання видів, зниження біологічного різноманіття, до біологічного забруднення. Цьому сприяють: урбанізація, високий потенціал розвитку промисловості, розвинута інфраструктура, розвинута енергетика, тобто все те, що є символом прогресу та добробуту, а не якістю життя та збалансованості взаємин людства з середовищем.

Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, сотні тисяч котельних), усі промислові об'єкти (в першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові), екстенсивне, пере хімізоване сільськогосподарське виробництво, військова промисловість і військові об'єкти, автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний), гірниче виробництво. Вони забруднюють довкілля сотнями токсичних речовин, шкідливими фізичними полями, шумами, вібраціями, теплом. Вважають, що за ступенем забруднення природного середовища нині перше місце посідають металургійна промисловість і автотранспорт, які загалом спричиняють до 70-85 % всього обсягу забруднень (залежно від району та масштабів виробництва).

Забруднювачі, які надходять у природне середовище безпосередньо від джерела емісії, викликають первинне забруднення оточуючого середовища. Але забруднюючи речовини часто взаємодіють між собою. Це приводить до вторинного забруднення, часто не безпечнішому, ніж первинне забруднення. Ця взаємодія забруднювачів може бути хімічною (трансформація сірчистого ангідриду і сірчаний ангідрид); фізико-хімічною (утворення смогу); хіміко-біологічною (трансформація малотоксичних нітратів в токсичні нітрити під дією мікрофлори шлунково-кишкового тракту).

Нераціональне природокористування поставило перед людством екологічні проблеми, які вимагають прийняття термінових заходів. До них належать:

забруднення природного середовища відходами промислового та сільськогосподарського виробництва;

потепління клімату та викликане цим підняття рівня світового океану; кислотні опади;

запустелювання великих територій;

швидкі темпи зниження біологічного різноманіття, вирубка лісів та втрата цілих екосистем.

На планеті сформувалися регіони, де рівень забруднення біосфери сягнув загрозливих розмірів. У атмосферу щорічно викидається приблизно 15 млрд. окису вуглецю як наслідок горіння палива та різних видів господарської діяльності. За підрахунками ООН, економічні збитки від майбутнього потепління клімату можуть бути оцінені в 1013 доларів. Людство не має таких ресурсів. Під впливом кислотних дощів йде швидке закислення води в континентальних водоймах, в наслідок чого знижується видове різноманіття. Аральська катастрофа закінчилася оридізацією клімату на великій території. Вона відчувається на південь від Аралу на 100-400 км. Зменшення товщі озонового екрану та розриви в ньому ведуть до зростання ультрафіолетового випромінювання. За останні 10 років воно зросло на 10 % , а над Антарктидою - на 40 %.