Іv. Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

1.Виконання завдання в робочому зошиті.

• О, я пригадую, коли ми проходили вузькими підземними дорогами, на стіні однієї печери був малюнок рослини. Тільки от малюнок не був кольоровим. А тут, на землі, так багато яскравих кольорів. Може, учні зуміють гарно розмалювати малюнки рослин?

(Діти виконують завдання у зошитах – розмальовують зображення рослин).

• Мені дуже сподобалися малюнки,- радісно сказав гном в зеленому ковпачку. – Тільки я хочу побачити якнайбільше, тому негайно вирушаймо далі.

2.Пояснення про життєву необхідність рослин для людей.

• Стежкою попрямували гноми далі і незабаром опинилися у лісі. Тут дихалося дуже легко і наші мандрівники присіли відпочити. Повітря було свіже, наповнене пахощами лісових рослин.

- Як тут легко дихати! – зраділи гноми в різнокольорових ковпачках.

• Чому ви кажете «тут», - здивувався малюк в зеленому ковпачку. – Хіба не скрізь однаково?

• Звичайно, ні. Чим більше місто, а в ньому заводів, машин, людей, тим менше місця рослинам. А де мало рослин – важко дихати.

• Чому? В старій книжці з підземелля писало, що всюди навколо Землі повітря.

• Так. Але якщо будеш пити із склянки воду, а нової не доливатимеш, склянка зрештою спорожніє. От і люди «п’ють» з атмосфери кисень, а видихають вуглекислий газ, не потрібний людям. З космосу ніхто свіжого повітря не підливає.

• Що ж виходить? Люди мусили б давно вже випити весь повітряний океан і задихнутися, - злякався малий в зеленому ковпачку.

• Та від цього рятують людей добрі чарівники планети – рослини. Вони вбирають вуглекислий газ, а виділяють чистий свіжий кисень. Чим більше навколо рослин, тим чистіше повітря. От чому ніколи не треба витоптувати траву, рвати квіти, ламати гілля. Зрубати дерево - на це потрібно мало часу. А на те, щоб виростити нове, часто йдуть роки і навіть десятиліття. Треба всім берегти зелене багатство, яке нам подарувала природа!

3.Ознайомлення із поділом рослин на групи: дерева, кущі, трав’янисті рослини; поняттям «дикорослі рослини».

Гном в зеленому ковпачку не міг всидіти на місці.

• І чому це одні рослини мають товсте стебло і ростуть такі високі? А чому інші значно нижчі, але мають по кілька стебел, їх навіть переламати можна? А чому найнижчі рослини досить малі, а стебло мають м’яке і соковите?

В голові нашого малюка виникали питання одне за одним, і невідомо, хто би йому відповів на них, якби не надійшов справжній господар лісу – лісник. Хто-хто, а він про лісові рослини знає все. Саме лісник і розповів гномам, що у лісі ростуть дикорослі рослини. Їх люди не садили, вони виросли самі. Рослини у лісі ростуть ярусами: оті, що найвищі і мають одне товсте стебло, то дерева. Вони бувають листяні і хвойні. На листяних деревах (дубах, берізках, липах, грабах, буках) весною виростають листочки, а хвойні покриті голочками – хвоєю, яка восени не облітає. От і зеленіють навіть взимку ялинки та сосни. Нижчі від дерев рослини, що мають кілька деревовидних стебел, називаються кущами. Стебло куща можна переламати, якщо докласти зусилля. А найнижчі рослини – трави, або трав’янисті рослини, у більшості з них на зиму стебло відмирає, а весною відновлюється. Серед трав дуже багато яскравих і запашних квітів.

• От цікаво, чи учні першого класу знають про це? - знову запитав гном в зеленій шапочці.

• А це ми зараз перевіримо. Пограємо у гру «Загадкові лісники». Хто з вас відгадає загадку, має право знайти малюнок-відгадку і «посадити» рослину у лісі. Але необхідно вказати, до яких рослин належить відгадана: до дерев, кущів чи трав’янистих рослин.

(Гра «Загадкові лісники»).

Не вогонь, а пече. (Кропива)

Живе один батько,

Тисячі синів має,

Усім шапки справляє,

А собі не має. (Дуб)

Перші квіти проростають

З цибулиночок малих,

Кожну весну зустрічають,

Розпізнайте, діти, їх.

Я той сніг колю «голками» -

Зелененькими листками,

Білу кітку вивільняю –

В ноги березню схиляю. (Підсніжник)

Зелененьку сукню маю –

Її ніколи не знімаю,

Один-єдиний раз на рік

Зірками прикрашаю. (Ялинка)

Весною зацвіла, влітку загоріла,

Червоні коралі восени наділа. (Калина)

Викупана в сонечку,

Стоїть собі донечка.

Бджоли сонячний медок

Дістають з її квіток. (Липа)

Діти виконують завдання.

• Молодці, не помилилися. Тепер у лісі буде ще більше рослин!