96. Північно-американська угода про вільну торгівлю (nafta).

нтенсивно інтеграційні процеси розвиваються в Північній Америці. Так, уся територія Північної Америки охоплена Північноамериканською угодою про вільну торгівлю (НАФТА), укладеною в 1992 р. (набула чинності у 1994 р.). НАФТА включає в себе 3 країни: США, Канаду і Мексику.

Процес лібералізації торгівлі в НАФТА відбувається поступово. З 1994 р. знижено митні податки в торгівлі промисловими і продовольчими товарами; в наступні 5 років зниження становило ще 5 %. Остаточно митні податки були усунені в 2003 р.; таким чином, процес усунення всіх обмежень тривав на 5 років довше, ніж передбачалося угодою (до 1998 року).

Специфічність НАФТА визначається низкою характеристик, котрі певною мірою відрізняють її як від західноєвропейської, так і від інших моделей міжнародної економічної інтеграції. Північноамериканська зона вільної торгівлі має континентальні масштаби. У світовому господарстві – це перше інтеграційне угруповання з такою характеристикою. Воно об’єднує лише три, але досить великі за територією, людськими ресурсами та економічним потенціалом країни. Країни, що об’єднуються в НАФТА, мають різні рівні економічного розвитку, більше того, рівень Мексики різко контрастує з рівнем Канади і США. Якщо Канаді за останнє десятиліття вдалося наблизитися за головними макроекономічними показниками (обсягами ВВП на одну особу, продуктивністю праці) до США, то Мексика, що довгі роки була економічно відсталою державою з великою зовнішньою заборгованістю, поки ще помітно відстає від цих країн за основними базовими показниками. Яскраво вираженим центром Північноамериканської зони вільної торгівлі залишаються США – світовий лідер із величезним науково-технічним, технологічнім потенціали та конкурентоспроможною економікою. Основі торговельні та інвестиційні потоки в межах угруповання спрямовані переважно від США або до США; більша частина зовнішньоторговельного обороту Канади (74%) і Мексики (65%) припадає на торгівлю зі США. Країни-члени НАФТА є водночас і атлантичними, і тихоокеанськими. Вони майже рівновіддалені від двох інших потужних світових економічних регіонів – Західної Європи і Азійсько-Тихоокеанського регіону, що дає їм можливість рівномірно розвивати економічні зв’язки з ними і суттєво впливати на розвиток цих зв’язків.

97. Економічні наслідки інтеграції країн.

Після того, як інтеграція набуває сили, виникають динамічні ефекти, які можуть бути як сприятливими, так і несприятливими для національної економіки. Позитивні наслідки від утворення союзу такі:

—зростає конкуренція між виробниками з різних країн, яка стимулює зростання цін, призводить до покращання якості товарів, стимулює створення та впровадження нових технологій тощо;

—країни-учасниці користуються перевагами економії масштабу виробництва, що дає змогу збільшувати обсяги виробництва та скорочувати витрати;

—збільшується приплив іноземних інвестицій, оскільки корпорації з країн, що не входять до союзу, прагнуть зберегти за собою певний сегмент закритого митним бар´єром ринку за рахунок створення підприємств всередині країн, що інтегруються;

—позиція кожної з країн-учасниць інтеграційного угруповання на торгових та економічних переговорах є вигіднішою порівняно зі становищем окремої країни, що не входить до союзу, і це може забезпечити для країни-учасниці вигідні умови торгівлі або інші переваги.

Основні негативні наслідки, з якими може бути пов´язане приєднання до союзу, такі:

— за певного збігу обставин ресурси можуть відпливати із менш розвинених у економічному відношенні країн — членів союзу до розвиненіших або у напрямку до географічного центру союзу для зниження транспортних витрат;

—якщо встановляться тісніші інтеграційні зв´язки між окремими фірмами країн-учасниць, може виникнути олігопольний зговір, який веде до зростання цін на відповідну продукцію; може зрости кількість зливань, що посилить панування монополій;

—від збільшення масштабів виробництва може виникнути ефект втрат, пов´язаний з формуванням надто великих компаній, які стають неефективними через зайву бюрократизацію та інші чинники;

— за певних обставин витрати на функціонування союзу можуть бути надзвичайно високими, особливо за відсутності належного контролю за здійснюваними ним витратами