8. Системні ознаки міжнародної економіки.

З позицій сучасних реалій,тих зрушень, які викликаються трансформацією міжнародного всвітогосподарські розподіл праці, що забезпечує єдність цілісностіметасістеми світового господарства як системоутворюючою зв'язкуміжнародної економіки необхідно виділити:  1. Єдиний соціальний тип економіки.  2. Інтернаціоналізація та інтеграцію всіх сторін суспільного життя.  Соціальний тип міжнародної економіки. Сучасна міжнароднаекономіка, розвиваючись у метасістеме світового господарства є соціальноюсистемою. Загальна мета і механізм її функціонування визначаються соціально -економічним типом системи, а специфіка матеріального утримання яксвітогосподарської феномена обумовлюється станом процесівінтернаціоналізації та інтеграції.  Міжнародна економіка має здатність до саморегулювання прикоректує ролі транснаціональних корпорацій, міждержавних танаддержавних інститутів. Це є важливою особливістюміжнародної економіки як соціально-керованої системи  В якості суттєвої особливості міжнародної економіки як соціально -керованого ринкового господарства виступає і те, що вона єінформаційної економікою в інформаційному суспільстві. У системіінформаційної ринкової економіки змішаного типу  • інформація та інформаційна технологія виступають одним з вирішальнихчинників зростання продуктивності праці, конкурентоспроможності фірми,національного господарства, регіональних угруповань;  • використання інформаційних технологій виступає головним чинникомприйняття правильних управлінських рішень;  • інформаційні технології роблять ефективним дрібносерійневиробництво, орієнтоване на конкретну людину;  • інформація та інформаційні технології змінюють характер накопиченнябагатства, у кінцевому підсумку, саме поняття "багатство".

9. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.

В сучасних умовах на розвиток міжнародних економічних відносин роблять вплив такі фактори як: -розпад світової соціалістичної системи та поява нових незалежних держав, які не до кінця визначили свою політику і не усвідомили свої економічні, політичні, культурні та інші національні інтереси; -економічна криза в країнах Східної Європи та СНД; -криза світової фінансово-кредитної системи; -загострення енергетичної, сировинної та продовольчої проблем; загострення проблем навколишнього середовища, що робить вплив на все -світове господарство, національні та світові продуктивні сили; -посилення взаємозалежності національних господарств, їх економічної політики; -зближення економічних рівнів розвитку різних країн; -подолання міжсистемних суперечностей між країнами, що проявляється у визнанні конкуренції як головного фактора, який забезпечує рівновагу внутрігосподарського розвитку; -посилення процесів конвергенції, що базуються на універсальних економічних, культурних, моральних, правових та гуманітарних цінностях, визнаних світовим співтовариством кінця XX - початку XXI століть. В результаті дії названих факторів виникли певні особливості в розвитку сучасних міжнародних відносин. По-перше, міжнародні економічні відносини з розпадом світової соціалістичної системи стали більш однотипними, оскільки зросла кількість національних господарств, що функціонують на базі ринкової (змішаної) економіки з переважанням приватної власності на засоби виробництва. По-друге, сучасні міжнародні економічні відносини формуються виключно виходячи з принципу економічної зацікавленості партнерів, взаємної реалізації економічних інтересів. По-третє, міжнародні економічні відносини зазнають впливу нових суперечностей, які прийшли на зміну тим, що їх загострювала "холодна війна". Передусім в сучасних міжнародних відносинах посилюється конкурентна боротьба, оскільки в неї включаються нові суб'єкти міжнародної господарської діяльності.По-четверте, для сучасних міжнародних економічних відносин характерним є-активний перерозподіл ролей між групами країн та утворення регіонального інтеграційного співробітництва. По-п'яте, відбуваються структурні зрушення в міжнародній економіці, передусім такі, як зростання обсягів виробництва в матеріальній сфері, зменшення частки сільськогосподарського виробництва у світовому господарстві, зростання темпів розвитку сфери послуг та кількості зайнятих в ній, прискорення технічного прогресу транспортної та інформаційно-комунікаційної систем, зменшення частки сировинних товарів та збільшення питомої ваги машин й обладнання у світовому товарному обороті.