- •1/Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки
- •2. Суть, матеріальний зміст і структура міжнародної економіки.
- •4. Рівні та форми міжнародних економічних відносин.
- •5. Глобальні й регіональні проблеми сучасності та загальні проблеми мев.
- •8. Системні ознаки міжнародної економіки.
- •9. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.
- •10. Суть і фактори розвитку мпп.
- •11. Основні тенденції мпп.
- •12.Форми й напрями розвитку мпп.
- •13.Показники розвитку мпп
- •14/Проблеми участі України в мпп
- •17. Світове господарство як сукупність національних господарств та єдиний національний простір.
- •18. Структура світового господарства.
- •19. Основні історичні етапи становлення світового ринку.
- •20. Світовий ринок та основні його складові.
- •22. Основні підсистеми структури єдиного світогосподарського простору.
- •23. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.
- •24.Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія.
- •27. Економічна основа, , види та форми мт
- •29. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •36.Етапи мт
- •30. Сучасні теорії міжнародної торгівлі та їх місце в системі міжнародного бізнесу.
- •32. Специфічні риси міжнародної торгівлі
- •34. Протекціонізм та його види.
- •35. Політика вільної торгівлі
- •37. Міжнародні ярмарки й виставки.
- •38. Міжнародні аукціони.
- •41. Цілі державного регулювання міжнародної торгівлі
- •39.Особливості біржової торгівлі.
- •42. Митно-тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •43. Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі
- •44. Міжнародні інститути регулювання міжнародної торгівлі
- •47. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •48. Квотування зовнішньоекономічних операцій
- •49. Приховані методи регулювання зт
- •50. Фінансові методи регулювання мт.
- •51. Правові методи регулювання міжнародної торгівлі
- •54. Основи й особливості ціноутворення на світовому ринку
- •55. Фактори ціноутворення та основні типи ринків.
- •56. Суть і форми міжнародного руху капіталу.
- •57. Причини та наслідки міжнародного руху капіталу
- •72. Валютне котирування та його види
- •59. Роль прямих іноземних інвестицій у розвитку економіки
- •60. Суть та значення портфельних інвестицій.
- •61. Суб’єкти та принципи міжнародного кредиту
- •62. Основні форми міжнародного кредиту
- •63. Світовий ринок позичкового капіталу.
- •64. Основні фінансові центри
- •65. Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
- •66. Прямі іноземні інвестиції та транснаціональні корпорації.
- •67. Стан і проблеми іноземного інвестування в Україну
- •68. Сутність і структура світової валютної системи
- •69. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •70. Еволюція міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •71. Поняття валюти та валютного курсу
- •73. Валютні операції та їх види
- •75. Міжнародні валютно-фінансові інститути
- •80.Міжнародне ліцензування.
- •78. Поняття міжнародної передачі технологій
- •81. Міжнародний інжиніринг
- •83. Суть процесу міжнародної міграції робочої сили
- •84. Види міграції.
- •85. Основні центри міграції робочої сили.
- •86. Основні причини та соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили.
- •87. Регулювання міграційних процесів на державному та міжнародному рівнях
- •89. Етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили
- •90. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-донорів.
- •91. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-реципієнтів
- •94.Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •92. Суть і передумови міжнародної економічної інтеграції
- •93. Цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •95. Утворення та розвиток європейської економічної інтеграції
- •96. Північно-американська угода про вільну торгівлю (nafta).
- •97. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •98. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
65. Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
У міжнародний рух факторів виробництва великі зміни внесла Друга світова війна. Необхідність відбудови народного господарства багатьох передових на той час країн дала могутній поштовх розвитку практично усіх факторів виробництва.
Посилення державно-монополістичного процесу та інтернаціоналізація виробництва в повоєнний період значно вплинули на міжнародний рух капіталів. Лідером в цьому процесі стали США, зарубіжні активи яких за 1950—1985 pp. зросли більш ніж у 30 разів. В 50—60-х роках їх частка становила понад 50 % усіх закордонних прямих інвестицій. Основними імпортерами капіталу в цей час були країни Західної Європи та Японія.
На кінець 80-х років ситуація змінилася кардинально.
Для залучення іноземного капіталу до розвитку національної економіки країни використовують різні методи, серед яких:
• позикові стимули — встановлення прямих позикових пільг або зниження податку тощо;
• фінансові методи — надання кредитів, субсидій, позик;
• нефінансові методи — надання інформаційної допомоги, допо мога в управлінні, створення спеціальних економічних зон тощо;
є) велика роль транснаціональних банків (ТНБ) і транснаціональних корпорацій (ТНК) в міжнародному русі капіталів.
Транснаціональні банки — це великі банки, що досягнули такого рівня міжнародної концентрації та централізації капіталу, який дає змогу їм брати участь в економічному розділі світового ринку позикових капіталів та кредитно-фінансових послуг. їхня діяльність стала важливою рисою інтернаціоналізації господарського життя,
про що свідчать такі дані: зовнішні активи банків США становлять 430 млрд дол., Японії — 101 млрд дол., Німеччини — 62 млрд дол. США [13, с. 123]. Цікавою є статистика діяльності найбільших банків світу [13, с. 124].
Найбільші банки має Японія, а з банків США лише один входить у двадцятку найбільших банків світу.
Транснаціональні корпорації — це концерни, національні за капіталом та контролем, але міжнародні за сферою діяльності. Єдиного визначення ТНК немає. Найавторитетнішим є трактування ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку), яка визначає ТНК як компанії приватної, державної або змішаної форм власності, які знаходяться в різних країнах.
Конференція ООН з торгівлі та розвитку (ЮНКТАД) визначає ТНК як підприємство, яке об'єднує юридичні особи будь-яких організаційно-правових форм та видів діяльності в двох і більше країнах, яке здійснює послідовну політику та загальну стратегію через один або декілька центрів прийняття рішення .
66. Прямі іноземні інвестиції та транснаціональні корпорації.
Прямі іноземні інвестиції транснаціональних корпорацій грають зараз найважливішу роль в об’єднанні багатьох національних економік і створенні інтегрованої інтернаціональної виробничої системи виробничого ядра світової економіки, що глобалізується”[29,30]. Про те ж йде мова і в дослідженні Конференції ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД), виданому в 2009 р.: “Прямі іноземні інвестиції продовжують бути рушійною силою процесу глобалізації, характерною для сучасної міжнародної економіки. Нинішній бум в сфері прямих іноземних інвестицій свідчить про все більш важливу роль, яку грають транснаціональні корпорації в розвинених і країнах, що розвиваються” [52]. ТНК розміщують в різних країнах свої матеріальні і нематеріальні активи (капітал, технологію і НДДКР, організаційний і управлінський досвід) з метою підвищити свою конкурентоздатність і ефективність, що знаходить вираження в прибутку. Разом з тим діяльність ТНК зміцнює ресурсну і виробничу базу приймаючих країн, розширює їх експортні можливості, сприяє реструктуризації їх економіки і в результаті поліпшує їх економічне становище. В принципі ТНК справляють позитивний вплив і на економіку тих країн, “звідки вони родом”, де знаходяться їх штаб-квартири.
На приблизно 100 самих великих ТНК приходиться третина всіх прямих іноземних інвестицій, 80% обміну науково-технічною продукцією. Серед них: 26% працюють в галузі електронної промисловості, 24% - гірничо- і нафтодобувній, 19% - автомобільній, 15% - хімічній і фармацевтичній, 9% - харчовій, 4% - торгівлі, 4% - металургійній.