57. Причини та наслідки міжнародного руху капіталу

В основі міжнародної міграції капіталу лежить бажання отри­мати більший прибуток, ніж у країні походження капіталу, або за­безпечити високоефективну роботу національних підприємств. Тому основними причинами міжнародного руху капіталу можна вважати:

•   відносний надлишок капіталу на національних ринках, що перешкоджає високоприбутковому його використанню;

•   попит на капітал, який не збігається з його пропозицією в різних ланках світового господарства, що зумовлено нерівномірні­ стю економічного розвитку держав;

•   різницю у витратах виробництва в різних країнах внаслідок різниці у вартості сировини, енергії, заробітної плати тощо;

•   інтернаціоналізацію виробництва;

•   зацікавленість у природних ресурсах інших країн для забезпе­ чення сировиною своїх підприємств;

•   відмінності в екологічних нормативах і стандартах різних країн, що сприяє вивезенню або створенню екологічно шкідливих вироб­ ництв у інших країнах для забезпечення своїх потреб;

*  бажання обійти тарифні та нетарифні бЗДІдоц*, і$#і s у Зви­ чайному комерційному експорті;

*  захист грошей від інфляції;

*  технологічне лідерство, що сприяє поширенню найновіших тех­ нологій;

*  необхідність технічного переозброєння та модернізації націо­ нальних підприємств.

Міжнародний рух капіталу має неоднозначні наслід­ки як для країн-експортерів, так і для країн-імпортерів капіталу. Для країн, які вивозять капітал, позитивними наслідками цього процесу є розширення ринків збуту віт­чизняних товарів і послуг; отримання прибутків від інве­стицій; вплив на зовнішню політику країн-експортерів; вигода від поглиблення процесу міжнародного поділу праці; можливість використання дешевих ринків робочої сили й інші економічні та неекономічні вигоди. Негатив­ними наслідками цього процесу є погіршення платіжно­го балансу (до моменту повернення у країни всіх або ча­стини прибутків від експорту капіталу); звуження ринку праці та ринку робочої сили в національній економіці: збереження або модифікація в необхідному напрямі еко­номічної системи.

Позитивними наслідками міжнародного руху для країн-імпортерів є: запровадження досконаліших техно­логій і техніки, передових форм організації виробництва; зменшення рівня безробіття; притік іноземної валюти; Прискорений розвиток існуючої економічної системи або її Негативними наслідками цих про­цесів є поступова втрата контролю над частиною підпри­ємств, галузей; посилення іноземного впливу у сфері вій­ськово-стратегічних і політичних інтересів.

72. Валютне котирування та його види

Фіксування курсу національної грошової одиниці в іноземній називається валютним котируванням. Воно дає змогу визначити співвідношення двох грошових одиниць, запропонованих для об­міну.

Котирування проводять державні (національні) і великі комерцій­ні банки. Розрізняють офіційне і вільне (ринкове) котирування валют. За офіційними котируваннями здійснюються всі валютні операції держави. У міжбанківській торгівлі валютою щоденні ко­тирування коливаються навколо офіційного курсу.

Валютне котирування може бути прямим і оберненим (непря­мим). Якщо котирування пряме 1, 10,100 одиниць іноземної валю­ти дорівнюють X одиниць національної валюти, а якщо обернене — 1, 10, 100 одиниць національної валюти дорівнюють X одиниць іно­земної валюти.

В більшості країн для встановлення курсу національної валюти використовується пряме котирування, у Великобританії — оберне­не котирування, а в США застосовуються обидва котирування.