24.Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія.

Оскільки МЕВ є підсистемою економічної системи, то найважливішим елементом середовища МЕВ є їх економічне середовище. До показників економічного потенціалу країни відносять:      - ефективність використання природних ресурсів;      - стан наукових досліджень;      - демографічну ситуацію, наявність кваліфікованих кадрів;      - фінансово-кредитну систему країни;      - рівень доходів і рівень споживання;      - стан інтегрованості країни у світове господарство та інші.      Отже, складність вивчення та оцінки економічного середовища, в першу чергу, пов'язана з тим, що національні економіки різняться між собою за кількісними і якісними показниками. Для оцінки відмінностей країн застосовують метод їх систематизації за ознаками:      - географічними;      - організаційними;      - економічними;      - соціально-економічними.      Найбільш стабільною є систематизація країн за певною ознакою: Європа, Азія, Латинська Америка тощо. За ознаками країни систематизують в залежності від їх участі в міжнародних відносинах.       До останнього часу за ознакою країни поділяли на 3 групи: капіталістичні країни; соціалістичні країни; країни, що розвиваються, з відповідною орієнтацією, з 1994 року універсальним є поділ країн на такі групи: розвинені країни з ринковою економікою; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються.      Багатоваріантність притаманна систематизації країн за такими ознаками:      1)за структурою господарства:       - промислово-розвинені (Нідерланди);       - аграрні (Болгарія);       - аграрно-промислові (Бразилія, Аргентина);      2)за рівнем економічного розвитку:       - розвинені;       - ті, що розвиваються;      3)за ступенем розвиненості ринкових відносин:      - з розвиненою ринковою економікою;       - з ринковою економікою;       - з централізованим плануванням;       4)за рівнем самоорганізації економіки:       - зрілі економіки;       - вразливі економіки.      Важливим критерієм є поділ країн за рівнем ВВП на душу населення.      Ще одним важливим критерієм є показники зовнішньої заборгованості. Виділяють:      - країни з бездефіцитними економіками;       - країни з низьким рівнем заборгованості;       - країни з високим рівнем заборгованості.       Важливим також є поділ країн за іншими економічними

27. Економічна основа, , види та форми мт

Міжнародна торгівля (МТ) – це сфера товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Зовнішня торгівля – це обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами. Термін «зовнішня торгівля» застосується тільки до окремо узятої країни.

 У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально–економічною категорією. її можна розглядати з двох позицій — операційної та державно–політичної .

З операційної точки зору міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. З державно–політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають У світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права. 

Основні форми міжнародної торгівлі

1 за специфікою товару:

-торгівлю товарами

-торгівлю послугами

2. за специфікою взаємодії суб’єктів:

-традиційну торгівлю(експорт та імпорт товарів)

-торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією в рамках ТНК(договірна торгівля)

-зустрічна торгівля(давальні операції, бартерні операції, аукціони, тендери, біржі)

3. за специфікою регулювання

- звичайна торгівля (між країнами немає ніякої домовленості з дотриманням усіх барєрів)

-дискримінаційна – певна держава ставить іншій торговельні барєри

-преференційна (надання пільг, квот, ліцензій тощо)

Види МТ: експорт, реекспорт,імпорт,реімпорт

28. Показники міжнародної торгівлі й міжнародних торгових відносин

Показники обсягів:

1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг

2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. 3) зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу ЗТО = Е + І 4) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року); 5) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів; 6) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї

Показники структури: 1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями; 2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу; 3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну; 4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки: 1) темпів росту:  - темпи росту експорту - темпи росту імпорту  - темпи росту зовнішньоторговельного обігу 2) темпи приросту: - темпи приросту експорту - темпи приросту імпорту - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Показники результатів: 1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни; 2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує; 3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс; 4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій; 5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.