- •1/Етапи еволюції світового ринку та міжнародної економіки
- •2. Суть, матеріальний зміст і структура міжнародної економіки.
- •4. Рівні та форми міжнародних економічних відносин.
- •5. Глобальні й регіональні проблеми сучасності та загальні проблеми мев.
- •8. Системні ознаки міжнародної економіки.
- •9. Умови та тенденції розвитку сучасних міжнародних економічних відносин.
- •10. Суть і фактори розвитку мпп.
- •11. Основні тенденції мпп.
- •12.Форми й напрями розвитку мпп.
- •13.Показники розвитку мпп
- •14/Проблеми участі України в мпп
- •17. Світове господарство як сукупність національних господарств та єдиний національний простір.
- •18. Структура світового господарства.
- •19. Основні історичні етапи становлення світового ринку.
- •20. Світовий ринок та основні його складові.
- •22. Основні підсистеми структури єдиного світогосподарського простору.
- •23. Особливості сучасного етапу розвитку світового господарства.
- •24.Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія.
- •27. Економічна основа, , види та форми мт
- •29. Класичні теорії міжнародної торгівлі.
- •36.Етапи мт
- •30. Сучасні теорії міжнародної торгівлі та їх місце в системі міжнародного бізнесу.
- •32. Специфічні риси міжнародної торгівлі
- •34. Протекціонізм та його види.
- •35. Політика вільної торгівлі
- •37. Міжнародні ярмарки й виставки.
- •38. Міжнародні аукціони.
- •41. Цілі державного регулювання міжнародної торгівлі
- •39.Особливості біржової торгівлі.
- •42. Митно-тарифні методи регулювання зовнішньої торгівлі
- •43. Нетарифні інструменти регулювання зовнішньої торгівлі
- •44. Міжнародні інститути регулювання міжнародної торгівлі
- •47. Ліцензування зовнішньоекономічних операцій
- •48. Квотування зовнішньоекономічних операцій
- •49. Приховані методи регулювання зт
- •50. Фінансові методи регулювання мт.
- •51. Правові методи регулювання міжнародної торгівлі
- •54. Основи й особливості ціноутворення на світовому ринку
- •55. Фактори ціноутворення та основні типи ринків.
- •56. Суть і форми міжнародного руху капіталу.
- •57. Причини та наслідки міжнародного руху капіталу
- •72. Валютне котирування та його види
- •59. Роль прямих іноземних інвестицій у розвитку економіки
- •60. Суть та значення портфельних інвестицій.
- •61. Суб’єкти та принципи міжнародного кредиту
- •62. Основні форми міжнародного кредиту
- •63. Світовий ринок позичкового капіталу.
- •64. Основні фінансові центри
- •65. Особливості сучасного міжнародного руху капіталу
- •66. Прямі іноземні інвестиції та транснаціональні корпорації.
- •67. Стан і проблеми іноземного інвестування в Україну
- •68. Сутність і структура світової валютної системи
- •69. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •70. Еволюція міжнародних валютно-фінансових відносин.
- •71. Поняття валюти та валютного курсу
- •73. Валютні операції та їх види
- •75. Міжнародні валютно-фінансові інститути
- •80.Міжнародне ліцензування.
- •78. Поняття міжнародної передачі технологій
- •81. Міжнародний інжиніринг
- •83. Суть процесу міжнародної міграції робочої сили
- •84. Види міграції.
- •85. Основні центри міграції робочої сили.
- •86. Основні причини та соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили.
- •87. Регулювання міграційних процесів на державному та міжнародному рівнях
- •89. Етапи розвитку міжнародної міграції робочої сили
- •90. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-донорів.
- •91. Основні соціально-економічні наслідки міжнародної міграції робочої сили для країн-реципієнтів
- •94.Етапи розвитку інтеграційних процесів та їх особливості
- •92. Суть і передумови міжнародної економічної інтеграції
- •93. Цілі міжнародної економічної інтеграції.
- •95. Утворення та розвиток європейської економічної інтеграції
- •96. Північно-американська угода про вільну торгівлю (nafta).
- •97. Економічні наслідки інтеграції країн.
- •98. Особливості розвитку інтеграційних процесів в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.
24.Нерівномірність соціально-економічного розвитку країн світу та їх типологія.
Оскільки МЕВ є підсистемою економічної системи, то найважливішим елементом середовища МЕВ є їх економічне середовище. До показників економічного потенціалу країни відносять: - ефективність використання природних ресурсів; - стан наукових досліджень; - демографічну ситуацію, наявність кваліфікованих кадрів; - фінансово-кредитну систему країни; - рівень доходів і рівень споживання; - стан інтегрованості країни у світове господарство та інші. Отже, складність вивчення та оцінки економічного середовища, в першу чергу, пов'язана з тим, що національні економіки різняться між собою за кількісними і якісними показниками. Для оцінки відмінностей країн застосовують метод їх систематизації за ознаками: - географічними; - організаційними; - економічними; - соціально-економічними. Найбільш стабільною є систематизація країн за певною ознакою: Європа, Азія, Латинська Америка тощо. За ознаками країни систематизують в залежності від їх участі в міжнародних відносинах. До останнього часу за ознакою країни поділяли на 3 групи: капіталістичні країни; соціалістичні країни; країни, що розвиваються, з відповідною орієнтацією, з 1994 року універсальним є поділ країн на такі групи: розвинені країни з ринковою економікою; країни з перехідною економікою; країни, що розвиваються. Багатоваріантність притаманна систематизації країн за такими ознаками: 1)за структурою господарства: - промислово-розвинені (Нідерланди); - аграрні (Болгарія); - аграрно-промислові (Бразилія, Аргентина); 2)за рівнем економічного розвитку: - розвинені; - ті, що розвиваються; 3)за ступенем розвиненості ринкових відносин: - з розвиненою ринковою економікою; - з ринковою економікою; - з централізованим плануванням; 4)за рівнем самоорганізації економіки: - зрілі економіки; - вразливі економіки. Важливим критерієм є поділ країн за рівнем ВВП на душу населення. Ще одним важливим критерієм є показники зовнішньої заборгованості. Виділяють: - країни з бездефіцитними економіками; - країни з низьким рівнем заборгованості; - країни з високим рівнем заборгованості. Важливим також є поділ країн за іншими економічними
27. Економічна основа, , види та форми мт
Міжнародна торгівля (МТ) – це сфера товарно-грошових відносин, що являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Зовнішня торгівля – це обмін товарами і послугами між державно оформленими національними господарствами. Термін «зовнішня торгівля» застосується тільки до окремо узятої країни.
У сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю, яка до того ж є складною соціально–економічною категорією. її можна розглядати з двох позицій — операційної та державно–політичної .
З операційної точки зору міжнародна торгівля — це процес безпосереднього обміну товарами та послугами між господарюючими суб'єктами різних держав, державами та міжнародними організаціями. З державно–політичної точки зору міжнародну торгівлю можна розглядати як особливий тип суспільних відносин, які виникають У світовій системі господарства в процесі і з приводу обміну товарами та послугами між державами, що мають власні зовнішні і зовнішньоторговельні політики. Такі відносини регулюються спеціальними міжнародними регламентами: договорами, угодами, актами та іншими нормами міжнародного права.
Основні форми міжнародної торгівлі
1 за специфікою товару:
-торгівлю товарами
-торгівлю послугами
2. за специфікою взаємодії суб’єктів:
-традиційну торгівлю(експорт та імпорт товарів)
-торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією в рамках ТНК(договірна торгівля)
-зустрічна торгівля(давальні операції, бартерні операції, аукціони, тендери, біржі)
3. за специфікою регулювання
- звичайна торгівля (між країнами немає ніякої домовленості з дотриманням усіх барєрів)
-дискримінаційна – певна держава ставить іншій торговельні барєри
-преференційна (надання пільг, квот, ліцензій тощо)
Види МТ: експорт, реекспорт,імпорт,реімпорт
28. Показники міжнародної торгівлі й міжнародних торгових відносин
Показники обсягів:
1) експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг
2) імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. 3) зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу ЗТО = Е + І 4) фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року); 5) генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів; 6) спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї
Показники структури: 1) товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями; 2) географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу; 3) інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну; 4) видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.
Показники динаміки: 1) темпів росту: - темпи росту експорту - темпи росту імпорту - темпи росту зовнішньоторговельного обігу 2) темпи приросту: - темпи приросту експорту - темпи приросту імпорту - темпи приросту зовнішньоторговельного обігу Показники результатів: 1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни; 2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує; 3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс; 4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій; 5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.
