Ішемічна хвороба кишок.

Зумовлена зниженням або відсутністю кровопостачання кишок внаслідок порушення припливу або відтоку крові.

Розрізняють:

• оклюзивну ішемію, спричинену зменшенням просвіту судини, яка іде до кишок;

• неоклюзивну ішемію, зумовлену зниженням кровотоку на рівні мікроциркуляції.

Виділяють:

• гостру мезентеріальну ішемію (внаслідок тромбоза або тромбоемболії судини);

• хронічну мезентеріальну ішемію.

Гостра ішемія тонкої кишки. При закупорці брижової артерії виникає ішемія правої половини товстої кишки, з’являється біль у пупковій ділянці. Якщо уражена велика судина, то виникає дифузний біль – раптовий, сильний, стискаючий, постійний, колькоподібний. Може купіруватися нітрогліцерином, в інших випадках не допомагають навіть наркотичні анальгетики. Може супроводжуватися нудотою, блюванням, відсутністю апетиту, закрепами, діареєю. Болючість живота при пальпації виникають через 8 год або через добу. Кишкові шуми з часом не вислуховуються. Стан різко погіршується: пацієнт стає збудженим, землисте забарвлення шкіри з акроціанозом, тахікардія, зниження АТ.

Хронічна ішемія тонкої кишки. Біль виникає у епі- і мезогастрії, або по всьому животі, за 20 – 30 хв після їди або після фізичного навантаження, триває 2 - 3 год, купірується нітрогліцеріном. Спостерігається залежність болю від кількості спожитої їжі, а не від її якісного складу. Біль тупий або спастичний, супроводжується меторизмом. Характерні профузні проноси. При пальпації живота біль може посилюватися, ознак подразнення очеревини немає. Напади болю супроводжуються підвищенням АТ.

Гостра ішемія товстої кишки. Часто виникає раптовий біль у лівій половині живота, але може бути і розлитий, надто сильний, переважно постійний, супроводжується метеоризмом. Можливі проноси зі слизом і кишкові кровотечі.

Хронічна ішемія товстої кишки. Виникає біль у лівій половині живота (при ураженні обох брижових артерій – по всьому животі), на початку хвороби – інколи, після значного споживання їжі і фізичного навантаження, триває недовго. Поступово напади болю стають частішими і тривалішими. Біль стає інтенсивнішим, переважно стискаючий, постійний, супроводжується метеоризмом. На початку хвороби – закрепи, потім – проноси. Після нападу болю може з’явитися кров у калі. Спостерігається схуднення.

Лікування: хірургічне, проводиться за підозри на гострий живіт, коли неефективне консервативне лікування, за наявності стриктури кишки. Консервативне лікування подібне до лікування ІХС.

Особливості медсестринського догляду за пацієнтами похилого віку із захворюваннями органів травлення

Проблема — біль у животі. Одна з частих проблем при захворюваннях органів травлення. Він може бути гострим, тупим, постійним, періодичним, пов'язаним і непов'язаним із вживанням їжі, локалізованим і розлитим. Велике значення має локалізація болю, але в деяких випадках вона може не співпадати з топографічним розташуванням ураженого органа. Іноді біль у животі спостерігається при захворюваннях, які не стосуються ні органів травлення, ні черевної порожнини.

Біль у надчеревній ділянці може бути пов'язаний із подразненням черевного сплетення, захворюваннями шлунка, печінки, підшлункової залози і деякими іншими, наприклад, інфарктом міокарда, діафрагмальною грижею.