- •Іі семестр лекція №1 Особливості захворювань органів травлення в похилому та старечому віці
- •Вікові фізіологічні зміни органів травлення
- •Гострий гастрит
- •Хронічний гастрит
- •Виразкова хвороба
- •Ішемічна хвороба кишок.
- •Особливості медсестринського догляду за пацієнтами похилого віку із захворюваннями органів травлення
- •Топографічна локалізація болю
Іі семестр лекція №1 Особливості захворювань органів травлення в похилому та старечому віці
План
ВІКОВІ ФІЗІОЛОГІЧНІ ЗМІНИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 1
ГОСТРИЙ ГАСТРИТ 2
ХРОНІЧНИЙ ГАСТРИТ 2
ВИРАЗКОВА ХВОРОБА 3
РАК ШЛУНКА. 5
ГЕПАТИТ. 5
ЦИРОЗ ПЕЧІНКИ. 5
ДИВЕРТИКУЛЯРНА ХВОРОБА ТОВСТОЇ КИШКИ. 5
ІШЕМІЧНА ХВОРОБА КИШОК. 6
ОСОБЛИВОСТІ МЕДСЕСТРИНСЬКОГО ДОГЛЯДУ ЗА ПАЦІЄНТАМИ ПОХИЛОГО ВІКУ ІЗ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАНІВ ТРАВЛЕННЯ 7
Вікові фізіологічні зміни органів травлення
Органи |
Вікові зміни при старінні |
Ротова порожнина |
• об'єм зменшується; • атрофія верхньої щелепи випереджає атрофію нижньої; • відбувається порушення прикусу, утруднюється жування їжі; • атрофуються мімічні і жувальні м'язи; • зменшується об'єм слинних залоз; • виникає виражена сухість у роті, з'являються тріщини язика і губ; • зуби, які збереглися, мають жовтуватий відтінок і різний ступінь стертості |
Стравохід |
• подовжується і викривлюється; • зменшується кількість секреторних клітин; • м'язові волокна заміщуються сполучною тканиною (можлива поява порушення проходження їжі); • знижується тонус нижньостравохідного сфінктера (збільшується ризик виникнення рефлюкс-езофагіту) |
Підшлункова залоза |
• гинуть ацинозні клітини, розростається сполучна тканина, а в клітинах, які збереглися, зменшується кількість секреторних гранул (зменшується секреція гідрокарбонатів, активність трипсину, амілази, ліпази); • збільшується об'єм жирової тканини; • зменшується кількість β-клітин острівцевого апарату, функціонуючі β-клітини мають підвищену активність; • зменшується кількість рецепторів до інсуліну |
Печінка |
• зменшується маса тіла; • знижуються функціональні можливості гепатоцитів; • збільшується вірогідність порушень білкового, ліпідного, вуглеводного і пігментного обміну; • зменшується антитоксична функція гепатоцитів |
Жовчний міхур |
• збільшується в об'ємі (за рахунок подовження його в передньозадньому розмірі і зниження тонусу м'язової стінки); • збільшується ризик розвитку дискінезії жовчовивідних шляхів, жовчнокам'яної хвороби |
Кишки |
• загальна довжина збільшується (частіше за рахунок подовження окремих ділянок товстої кишки); • у стінці тонкої кишки виявляються атрофічні зміни (виникають порушення мембранного травлення, процесів усмоктування білків, жирів, вуглеводів); • змінюється мікрофлора і зменшується кількість лактобактерій; • збільшується кількість бактерій гнилісної групи; • росте продукція ендотоксинів; • порушується функціональний стан кишок |
Гострий гастрит
Це гостре запалення слизової оболонки шлунка, яке виникає внаслідок впливу на неї недоброякісної їжі, хімічних речовин, алкоголю чи інших чинників, а також – переїдання.
Клінічні прояви у ППВ менш виражені, а захворювання перебігає тяжче і може бути небезпечним для життя. Це пов’язано з тим, що воно часто спричиняє тяжкі порушення водно-електролітного обміну, супроводжується значним погіршенням загального стану, тяжкою інтоксикацією, симптомами серцево-судинної недостатності, аж до колапсу. У ППВ частіше блювання призводить до хлоропенії, що посилює тяжкість хвороби. Розвивається різка загальна слабкість із холодним потом, тахікардією, знижується АТ, спостерігається запаморочення, головний біль, підвищується температура тіла до 380С, відраза до їжі, іноді пронос. При проносі можуть розвитися явища зневоднення організму, розвивається адинамія, затьмарення свідомості тощо.
Лікування гострого гастриту принципово не відрізняється від лікування патології в осіб молодшого віку.