
- •1.Основні теорії економічної інтеграції
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я. Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3. Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4. Етапи розширення єс за п.Савоною та ж.Карло
- •5. Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6. Функціональна теорія європейської інтеграції
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10. Концепція "концентричних кіл".
- •12.Концепція вибіркової інтеграції.
- •13. Концепція різношвидкісної інтеграції.
- •14. Створення єс та основні етапи його розвитку
- •15. Трансформація інституційної моделі єс у контексті Лісабонської угоди про реформування єс (2007).
- •16. Сучасні позиції Європейського Союзу в глобальній економіці
- •17. Цілі та завдання єс
- •Лісабонська стратегія єс (2000-2010).
- •Стратегія «Європа 2020».
- •Договірно-правова основа Європейського Союзу.
- •Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс.
- •Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •Значення і структура Угоди про Європейський Союз.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27.Основні інституції єс
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Парламенту.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •Сучасна структура бюджету єс, його дохідна та витратна частини.
- •Механізми та інструменти виконання бюджету єс.
- •Компліментарна модель фінансування європейських проектів.
- •Структурні фонди єс та фонд Згуртування.
- •Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна).
- •Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова).
- •Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку).
- •45. Політики єс щодо громадян.
- •Монетарна політика Євросоюзу.
- •Чинники та етапи запровадження євро.
- •Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •Класифікація соціально-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •Сутність та особливості англосакс.Моделі розвитку (вб, Ірландія).
- •Сутність та особливості скандинавської моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Нідерланди).
- •Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія
- •Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •«Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •Особливості німецької економічної моделі.
- •Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •Структура господарства фнр
- •Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •1. Загальні індикатори:
- •2. Позиції у світовій економіці:
- •Еволюція фран.Ї моделі госп.
- •Основні напрями пол..«дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •Сучасна структура економіки Франції.
- •Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура господарства Великобританії.
- •Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •Позиції південноєвропейських країн у світовій та європейській економіці.
- •Галузева спеціалізація середземномор країн.
- •Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку.
- •83. Галузева структура господарства Італії.
- •84.Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії.
- •85. Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці.
- •86. Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87. Суть та національна специфіка швецької моделі.
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки.
- •89. Модель Рена-Мейднера та її трансформація.
- •90. Позиції нових (2004 р., 2007 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •Структура господарства Польщі.
- •Структура господарства Угорщини.
- •Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України і єс.
- •109.Перспективи укладений Угоди про асоціацію України з єс.
- •110. Перспективи укладення Угоди про поглиблену зону вільної торгівлі між Україною та єс.
7. Теорія міждержавно-правового регулювання
Провідна роль в інтеграційних процесах – у наднаціональних урядів. Автори виступають проти посилення ролі наднаціональних інституцій.
Євроскептики наголошують, що визначну роль в інтеграційному процесі відіграє Рада Європи, Рада Міністрів ЄС та широка мережа допоміжних комітетів міждержавного співробітництва. Будь – яке просування на шляху поглиблення інтеграції відбувається лише тоді, коли співпадають інтереси країн – членів.
8. Теорія «Європи регіонів»
Серед багатьох новітніх економічних інтеграційних теорій на перший план поступово стала виходити теорія внутрішнього регіоналізму (М.Кітінг, Дж.Логлін, Р.Хадсон, А.Вільямс та інші), метою якої було обґрунтування створення гомогенного європейського економічного простору, в якому вдасться зменшити соціально-економічні диспропорції за рахунок посиленого впливу наднаціональних європейських структур. Сюди ж було додано принципи, які потім стали нормою європейської регіональної політики: субсидіарність (делегування в регіон тієї суми повноважень, які він може ефективно виконувати), компліментарності (структурні фонди ЄС можуть підтримати будь-який проект, якщо у регіоні будуть також вишукані кошти у розмір 25-75% (в залежності від рівня розвитку країни) для його фінансування), програмованості, визначення депресивності, запровадження структурних змін тощо.
Таким чином, одразу після створення економічного та політичного союзу країн-учасниць має розвиватися процес регіональної європейської єдності (її друга назва – регіональний союз чи “Європа Регіонів”)ю Всі етапи: зона преференційної торгівлі, зона вільної торгівлі, спільний ринок, митний союз, економічний союз, політичний союз, регіональна єдність.
9. Концепції гнучкої інтеграції в єс
Різношвидкісна: країни ЄС йдуть єдиним
шляхом інтеграції, проте з різною швидкістю поглиблення інтеграції
Вибіркова (гнучка-Європа): країни ЄС можуть вибрати будь-який інтеграційний проект на власний розсуд із переліку існуючих "Концентричні кола": країни розміщуються у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти.
"Ключові (піонерські групи)": країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію, беруть участь у проектах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших.
10. Концепція "концентричних кіл".
Відмінності ек-го розвитку країн ЄС, та рівень їх бажання приймати участь в інтегрованих областях, призвели до появи ідеї "концентричних кіл". Країни розміщ у різних колах інтеграції, залежно від рівня інтеграції, який вони здатні чи бажають досягти. Тобто це концепція поділу Європи на групи країн за ступенем інтегрованості. Такий підхід можна застосувати не тільки до інтеграційної структури самого ЄС, Напр, деякі відомі діячі пропонують такий поділ: "коло єдиного законодавства (країни-члени ЄС), "суміжне коло" (країни, шо очікують вступу в ЄС) та "особливі кола" - країни, з якими планується поглиблення співпраця в тій чи іншій сфері (валютне коло, коло спільної безпеки тощо). СУТЬ концепції зводиться до побудови Європи з трьох кіл. Перше коло - обмежена к-ть найбільш інтегрованих держав, які можуть співпрацювати за всіма аспектами політики, в т.ч. воєнним. Друге коло - ек-і організації, котрі об'єднують держави-члени. Основною сферою співроб-ва цих країн є ек-ка. Трете коло охоплює всю Європу, в т.ч. країни, шо не входять до ЄС. Співпраця з цими країни здійснюється через МО (ОБСЄ та Рада Європи).
концепція євроінтеграції, запропонована Жаком Делором у січні 1989 р. Передбачає дедалі вищий рівень інтеграції у напрямку "центру" Євроспільноти, що ним мали б бути країни ЄС після створення політ союзу, спільн ринку та господ й валютн союзу. Далі йшли б країни Європейської асоціації вільної торгівлі, наближені до ЄС у господарськ та правовому плані. Зовнішнє,щодо них, коло мали б утворювати країни, асоційовані з Є С, які в майбутньому претендують на членство. Четверте, найширше коло - це країничлени ОБСЄ, як спільного простору євроспівроб-ва.
11. Концепція ключових “піонерних груп” Ключові піонерні групи: це країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію та беруть участь у пректах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших. Автор: Ж. Ширак, 2000: Країни, які сильніше за інших прагнуть і здатні поглиблювати інтеграцію беруть участь у проектах поглибленої інтеграції, подаючи приклад для інших. Ширак виділив три сфери, які доцільно включити до об’єкту такої співпраці – економічна політика, політика безпеки та боротьба зі злочинністю, тобто всі ті напрямки, які регулювалися міжурядовою процедурою і не входили до комунітарного способу управління. Проект Ширака передбачав утворення секретаріату, що має сприяти зближенню позицій держав-учасниць, і можливість укладення окремої установчої угоди. На його думку, формування «піонерних груп» мало зберігати безумовну відкритість для інших держав та не спричиняти ревізію існуючих acquis communautaires (а звідси не ставити під питання наглядові функції Єврокомісії). 12.Концепція вибіркової інтеграції. Країни ЄС можуть вибрати будь-який інтеграційний проект на власний розсуд із переліку існуючих. СУТЬ концепції зводиться до надання змоги окремим державам-членам ЄС рухатись по шляху поглиблення інтеграції. Цей процес передбачає дотримання ряду принципів. По-перше, відповідно до принципу гнучкої інтеграції посилена співпраця означає ств-ня динамічної структури, а не певного ядра. При цьому коло країн, шо мають бажання погодитись на більш розгорнуту інтеграцію с відкритим і жодній країні-члену ЄС не може бути надано право блокувати розвиток інших держав-членів. По-друге, передбачається поглиблена співпраця між окремими державами-членами ЄС не тільки у сфері зовнішньої політики та безпеки, а й с/г, транспорту, навколишнього середовища, енергетики, дослідження та розвитку, окрім того для всіх держав-членів ЄС зберігається єдність законодавчої основи та системи інструментів.