91. Особливості економіки Чехії та Словаччини.

За ІЛР у 2011 р Чехія посіла 27,а Словаччина 35 місце у світі. ВВП (ПКС) Чехії вдвічі більший за ВВП Словаччини (дані на 2012 рік).

Після роз’єднання 1 січня 1993 року з Чехією і утворення самостійної держави, Словаччина почала реалізовувати ідеї побудови економічно розвинутої європейської країни, проте мала на цьому шляху значно більше труднощів ніж її колишня союзниця. Основними труднощами, які потрібно було долати: нижчий рівень розвитку і конкурентних на світовому ринку виробництв ніж в Чехії; розрив глибоких коопераційних зв’язків з чеськими підприємствами; більша орієнтованість у зовнішній торгівлі на ринки східних сусідів ніж на ринки ЄС.

Швидкі та багато у чому мало популярні заходи уряду щодо долання системної кризи в країні, завершення приватизації, зменшення дефіциту бюджету, децентралізація банківської системи та переорієнтація на європейські ринки призвели до відновлення темпів економічного зростання.

Серед багатьох заходів стабілізац економ процесу передусім слід відмітити: введення єдиного податку у розмірі 19%, що створило хороший базис для подальшого соц-ек зростання; суттєве зменш рівня інфляції; зближення показників % ставки по кредитах з провідними країнами ЄС; скорочення суми державного боргу та дефіциту державного бюджету.

Економ Чехії мала особливості: країна має значні технологічні позиції у світі. Так, за Індексом технологічних досягнень (ІТД) Чехія входить в першу 20, країна-потенційний лідер. На відміну від багатьох держав ЦСЄ більша частина інвестицій поступала в галузі машинобудування (близько 40%), що призвело до збільшення експорту.

Швидко проходив процес приватизації банків, їх укрупнення та злиття.

Уряд країни постійно працює над доланням регіональних диспропорцій в країні, а чеська модель локального розвитку є у багатьох випадках показовою для всіх постсоціалістичних країн

98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.

Структурні фонди (СФ) та фонди згуртування є основним фінансовим інструментом країн-членів ЄС. Основною сферою державного втручання та концентрації ресурсів СФ є регіони з найнижчим серед усієї Спільноти рівнем соціально-економічного розвитку. Для реалізації політики зближення за період 2007-2013 булу надано 347 млрд. євро. Основні три мети даної політики, Конвергенція, Регіональна конкурентоспроможність і зайнятість і Європейське територіальне співробітництво, досягаються за допомогою трьох фондів: структурних – Фонду регіонально розвитку і Європейського соціального фонду, а також Фонду згуртування.

Польща є основним реципієнтом коштів з фондів. За період 2007-2013 на ціль Конвергенції було витрачено 67,3 млрд. євро, що становить 19% від суми всіх виділених коштів СФ. 0,56 млрд. було виділено на програму Територіального співробітництва, і приблизно 0,25% всіх виданих коштів Польщі спрямовані на програми прикордонного співробітництва. Основними цільовими галузями витрачених коштів є інфраструктура, навколишнє середовище та людський капітал.

У Чехії 26,7 млрд. є. спрямовані головним чином на проекти Регіонального розвитку та Зайнятість.

Угорщині за вказаний період виділили 25,3 млрд. є. (7,3%). Транспорт являється домінуючою галуззю інвестування, за яким слідують навколишнє середовище та енергетика і економічний розвиток.

На Словаччину припадає 3,3% виділених СФ та ФЗ коштів. Транспорт, навколишнє середовище та програми регіонального розвитку є основними сферами вкладання.