54. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.

• ВВП за ПКС – 2,25 трлн. $ (майже 14% від ВВП ЄС. 8 місце в світі та 3 місце в ЄС)

• ВВП на д.н. за ПКС- 36 тис. $ (майже вдвічі вище середнього по ЄС)

• Структура ВВП: с.г. -0,7%, промисловість - 21%, послуги -78%

• Рівень безробіття – 7,9%

• Держ. борг - 82,5% від ВНП (2011р)

• Дефіцит бюджету - 9% від ВНП (2011р)

• Індекс глобальної конкурентоспроможності – 8 місце в світі

• Обсяг промислового виробництва - 6 місце в світі

• Основні галузі промисловості: автомобілебудування, авіакосмічна (2 місце в світі за

обсягом), фармацевтична

• Великобританія не приєдналася до зони євро, не підписала Угоду про фіскальний союз.

Велика Британія утримує друге місце в світі (після США) за обсягом іноземних інвестицій. Лондон є одним з найбільших фінансових центрів, він посідає перше місце за кількістю діючих тут іноземних банків. Тут знаходиться третя в світі за обсягом операцій фондова біржа (після Нью-Йорка й Токіо). Лондон є великим валютним центром, через нього здійснюється третина валютних операцій, а також най­більший у світі обсяг страхових операцій. Лондон контролює значну частку світового біржового ринку металу, нафти та деяких інших стратегічних товарів

Велика Британія — ядерна держава, третя у світі за військовими витратами.

Сполучене Королівство є постійним членом Ради безпеки ООН з моменту її заснування. Воно також є членом Співдружності націй, Ради Європи, Європейського Союзу, Великої сімки, Великої вісімки, Великої двадцятки, НАТО, Організації економічного співробітництва та розвитку, Світової організації торгівлі.

54. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.

Основними напрямками реалізації нової економічної політики тодішнього Уряду М.Тетчер були:

1. Зміна економічної ідеології : поглядів на роль держави у суспільстві.

2.Перехід від корпаритивізму, який представляв собою сукупність компромісів між державою, приватним бізнесом та профспілками до індивідуалізму, що орієнтувався на особисті переваги та особистий успіх.

3. Децентралізація управління економікою мала на меті зменшити залежність від національного уряду і перекласти відповідальність за кінцеві рішення на місцеві органи влади.

4. Масштабна приватизація, що мала місце у 80-х роках призвела до того, що збиткові державні підприємства були чи закриті чи продані приватному бізнесу.

5. Контрактування підрядів на конкурентних засадах на послуги. Будівельні та ремонтні роботи, прибирання територій сприяло підвищенню їх якості та збільшенню зайнятості населення, а відтак і зменшенню рівня безробіття.

7. Вводилася нова модель захисту національної економіки, яка була доволі суперечливою. З одного боку не було обмежень щодо іноземного інвестування та діяльності ТНК у т.ч. на приватизацію державного майна (за виключенням аерокосмічної промисловості, авіаційного та морського транспорту, телебачення та радіомовлення), з іншого – у відповідності із законом про промисловість перехід під іноземний контроль великих підприємств обробної промисловості міг бути заборонений урядом.

8. Був ліквідований валютний контроль, який ще донедавна стримував рух капіталу між країнами. У 1981 році було скасовано систему коефіцієнтів резервних активів банків, а вже у 1986 році було реорганізовано одну з найбільших у світі Лондонську фондову біржу,

9. Податкова реформа торкнулася перш за все зниження базової ставки прибуткового податку з 33% у 1979 році до 28% у сер. 80-х. У 1995 році він ще знизився і сягнув рівня 25%.