16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці

Населення (2012): 503492041 (ІІІ м.), ВВП за ПКС (2011): 15,821 трлн. дол. (І м.), ВВП на д.н. (2011): 31607 дол. (15 м.), індекс Джині (2010): 30,4, ІЛР (2011): 0,876, інфляція (2012) 3,1%, безробіття (2012) 10,6%. ІМ квота: 19%, ЕХ квота: 18,5%. Виробництво енергоресурсів: 8,3%. Споживання енергоресурсів: 15,1% - від світового. Частка ЄС у світовому ВВП: 28,9%.

17) Цілі та завдання єс

Головними цілями ЄС згідно з Амстердамським договором є: 1) створення міцного союзу народів Європи; 2) сприяння збалансованому та тривалому економічному прогресу завдяки ліквідації внутрішніх кордонів, посиленню економічної і соціальної взаємодії; 3) утвердження власної ідентичності в міжнародній сфері шляхом проведення спільної зовнішньої політики і політики в галузі безпеки, а в перспективі – і спільної оборонної політики; 4) розвиток співробітництва в юридичній сфері; 5) збереження та примноження загального добробуту

ЄС впродовж певного періоду переглядає свої стратегічні і тактичні орієнтири. Agenda — 2000 визначив пріоритетні напрями розвитку Європейського Союзу протягом наступних семи років (2000—2006 рр.), а також основні напрями підтримки чотирьох «сензитивних» галузей європейської економіки (с/г, металургійну промисловість, текстильну індустрію і рибальство) та депресивних регіонів країн — учасниць ЄС. Тоді ж було визначено три основні цілі Європейського Союзу. Ціль 1: сприяння розвиткові та реструктуризації регіонів, що мають відставання. Ціль 2: підтримка регіонів зі структурними проблемами у сфері соціально-економічних перетворень і сільського господарства. Ціль 3: модернізація політики у галузі освіти, професійно-технічної підготовки та зайнятості і відповідних систем.

Реалізація названих вище програмних цілей, які фінансуються країнами-учасницями в межах 0,5 % щорічного ВВП, здійснюється через структурні фонди ЄС: Європейський Фонд регіонального розвитку, Європейський Соціальний Фонд, Фінансовий механізм розвитку рибальства, Європейський Фонд з управління та надання гарантій для сільськогосподарського виробництва.

18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)

Лісабонська стратегія (ЛС) визначила за стратегічну мету перетворення до 2010 року економіки ЄС на одну із найбільш конкурентоспроможних у світі. ЛС базується на трьох стовпах економічних реформ – економічному, соціальному та екологічному. Основними пріоритетами ЛС було визначено: 1) підвищення конкурентоспром.економіки через розвиток інновацій (наука, освіта, підприємництво); 2) створення повноцінного єдиного ринку через поглиблені структурні реформи (фінансовий сектор, лібералізація природних монополій, створення ефективної системи соціального захисту та пан’європейського ринку праці); 3) створення нових робочих місць та міцнішої соціальної згуртованості суспільства (боротьба із бідністю та соціальною виключеністю); 4) забезпечення екологічно сталого зростання (енергоефективність, відновлювані джерела енергії, екотехнології, реалізація умов Кіотського протоколу). В уточненій ЛС, ухваленій Єврокомісією у 2005 р., акцент було зміщено у бік стимулювання економічного зростання, зайнятості та соціальної згуртованості, однак конкурентоспроможність залишалася головним пріоритетом ЛС.