- •1.Основні теорії економічної інтеграції.
- •2. Негативна та позитивна інтеграція за я.Тінбергеном: практичне втілення в єс
- •3.Форми економічної інтеграції за б.Баласою
- •4.Етапи розширення Євросоюзу за п.Савоною та ж.Карло
- •5.Федералістська теорія європейської інтеграції
- •6.Функціональна теорія європейської інтеграції. Неофункціоналізм.
- •7. Теорія міждержавно-правового регулювання
- •8. Теорія «Європи регіонів»
- •9) Концепції гнучкої інтеграції в єс
- •10) Концепція «концентричних кіл»
- •11) Концепція ключових (піонерних) груп
- •12) Концепція вибіркової інтеграції
- •13) Концепція різношвидкісної інтеграції
- •14) Створення єс та основні етапи його розвитку
- •16) Сучасні позиції єс в глобальній економіці
- •17) Цілі та завдання єс
- •18) Лісабонська стратегія єс (2000-2010)
- •19) Стратегія «Європа 2020»
- •20. Договірно-правова основа єс.
- •21. Правова система єс: нормативні акти первинного і вторинного права єс
- •22.Акти первинного права: класифікація та значення для європейської інтеграції.
- •23. Значення і структура Угоди про єс.
- •24. Характеристика Угоди про Функціонування єс.
- •25. Нормативні акти вторинного права: їх класифікація та особливості.
- •26. Феномен м’якого права в єс (“білі книги”, “зелені книги”, керівні принципи, послання, декларації та ін.)
- •27. Інституційна будова єс, гілки влади.
- •28. Принципи та механізми взаємодії між інституціями єс.
- •29. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Євр. Парламенту.
- •30. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Ради Міністрів єс.
- •31. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Комісії.
- •32. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейської Ради.
- •33. Склад, повноваження, сфера діяльності, та процедури ухвалення рішень Європейського Суду.
- •34. Особливості формування та процедури прийняття бюджету єс.
- •36. Механізми та інструменти виконання бюджетту єс
- •37. Компліментарна модель фінансування європейських проектів
- •38.Структурні фонди єс та фонд Згуртування
- •39. Основні напрями бюджетної політики єс на 2007-2013 рр.
- •40.Фінансова перспектива єс на період 2014-2020.
- •41. Сутність та класифікація політик Європейського Союзу.
- •42. Основні горизонтальні політики єс (соціальна, регіональна, конкурентна, екологічна)
- •43. Секторальні політики єс (сап, енергетична, технологічна, промислова)
- •44. Зовнішні політики єс (торговельна, допомоги з розвитку)
- •45. Політики щодо громадян єс
- •46 Монетарна політика Євросоюзу
- •47 Чинники та етапи запровадження євро.
- •48. Маастрихські критерії конвергенції та механізми забезпечення фінансової дисципліни в зоні євро.
- •49. Спільні та відмінні риси країнових моделей в єс.
- •50. Класифікація соц.-економічних моделей в єс за а.Сапіром.
- •51. Сутність та особливості континентальної моделі розвитку (Австрія, Бельгія, Німеччина, Франція та Люксембург).
- •52. Сутність та особливості англосаксонської моделі розвитку (Великобританія, Республіка Ірландія).
- •53. Сутність та особливості нордичної (скандинавської) моделі розвитку (Данія, Фінляндія, Швеція та Норвегія).
- •54. Сутність та особливості середземноморської моделі розвитку (Греція, Італія, Португалія та Іспанія)
- •55. Позиції фрн в глобальній та в європейській економіці.
- •56. «Соціальне ринкове господарство» в фрн (модель л.Ерхарда)
- •57. Особливості німецької економічної моделі.
- •58. Сучасна трансформаційна модель розвитку фрн.
- •59. Структура господарства фрн.
- •60.Характеристика провідних німецьких тнк та їх впливу на європейську економіку.
- •61.Зовнішньоекономічні зв’язки фрн.
- •62.Позиції Франції в світовій економіці та в Європейському Союзі.
- •63.Еволюція французької моделі господарства.
- •64.Основні напрями політики «дирижизму» та індикативного планування у Франції.
- •65.Сучасна структура економіки Франції.
- •66.Провідні французькі корпорації, їх конкурентні позиції у глобальній економіці.
- •67. Особливості зовнішньоекономічних звязків Франції
- •68. Місце Великобританії в світовій економіці та єс. «Особливе» членство в Євросоюзі.
- •69. Трансформація британської моделі розвитку («тетчеризм») у 70-80-х р.Р.
- •70. Характерні риси формування моделі «акціонерного капіталізму» у Великобританії.
- •71. Галузева структура гос-ва Великобританії.
- •72. Провідні британські корпорації та їх роль в світовій економіці.
- •73. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Великобританії.
- •74.Місце Ірландії у світовій економіці та особливі позиції в єс.
- •75.Чинники формування економічного дива в Ірландії.
- •76.Структура господарства та особливості зовнішньоекономічних зв’язків Ірландії.
- •77.Причини і напрямки трансформації сучасної економічної моделі Ірландії.
- •79. Галузева спеціалізація південноєвропейських країн.
- •80. Особливості та причини неефективності середземноморської моделі розвитку в умовах глобальної нестабільності.
- •81. Позиції Італії в європейській та світовій економіці.
- •82. Особливості італійської моделі розвитку
- •83.Галузева структура господарства Італії
- •84. Особливості зовнішньоекономічних зв’язків Італії
- •85 Позиції скандинавських країн в світовій та в європейській економіці
- •86 Особливості розвитку економіки скандинавських країн. Еволюція соціальної моделі.
- •87 Суть та національна специфіка швецької моделі
- •88. Інноваційні моделі розвитку конкурентоспроможності скандинавської економіки
- •89.Модель Рена-Мейднера та її трансформація
- •90.Позиції нових (з 2004 р.) країн-членів єс в європейській економіці.
- •91.Спільні та відмінні риси трансформаційних процесів в державах цсє.
- •92.Польська економічна модель. Особливі позиції країни в єс.
- •93.Модель «шокової терапії» л. Бальцеровича та наслідки її реалізації у Польщі.
- •94.Структура господарства Польщі.
- •95.Угорська економічна модель «градуалізму».
- •96.Структура господарства Угорщини.
- •97.Особливості економіки Чехії та Словаччини.
- •98. Специфіка використання новими країнами-учасницями єс структурних фондів єс та фонду Згуртування.
- •99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
- •100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
- •101.Позиції України в європейській економіці.
- •102.Структура зовнішньої торгівлі України з єс.
- •103. Основні напрямки розвитку інвестиційного співробітництва України з єс.
- •104.Основні напрямки конвергенції України та єс.
- •105. Інституційні основи зближення.
- •106.Гармонізація горизонтальних та секторальних політик України та єс.
- •107.Єврорегіональне співробітництво України та єс.
- •108. Послання Європейської Комісії Європарламенту «Ширша Європа-сусідство» (2003 р.) та перспективи розвитку відносин України з єс.
- •109.Перспективи укладення Угоди про асоціацію України з єс.
- •110.Перспективи укладення Угоди про поглиблену звт між Україною та єс.
- •1. Основні теорії економічної інтеграції.
99. Проблема формування оптимальної територіальної моделі Європейського Союзу.
Лісабонський договір набрав чинності 1 грудня 2009 року. Він містить важливі напрямки розвитку майбутньої політики в Європі. Держав - учасниці і органи ЄС відповідають за сприяння територіального об’єднання, а також за реформування територіальної моделі. Поліпшення територіального зв’язку вимагає ефективної координації різних сфер політики, механізмів планування, вир-ва, а також спільне вик-ня специфічних для окремої території знань. Інструменти реформування входять в компетентність установ ЄС, держав-учасниць, регіонах і місцевих властей, визнання територіального виміру та координації спільного і нації пол. Для окремих областей – це важливі принципи підтримки території. При обліку територіального виміру та територіальних впливів політичні заходи можуть оформлятися більш ефективно на відповідному територіальному рівні і стає більш можливою синергія з іншими політичними полями. Проведені політичні заходи повинні враховувати територіальні відмінності і відповідати запланованій територ. програмі. Це дає можливість ефективно використовувати територ. капітал. Ефективна узгодженість стратегій може підтримати їх координацією на відповідному територіальному рівні. Політики ЄС можуть сприяти в різній мірі і різними способами перетворенню територіальних пріоритетів ЄС. Інститути ЄС повинні підтримувати реформування території порядку денного 2020 необхідними інструментами і заходами.
100. Сутність та структура Копенгагенських критеріїв членства в єс
Копенгагенські критерії- критерії вступу країн в ЄС, які були прийняті в червні 1993 року на засіданні ЄР в Копенгагені та в підтвердженні в грудні 1995 року на засіданні ЄР в Мадриді. Критерії вимагають. Щоб держава-кандидат була правовою, де б дотримувалися демократичні свободи і поваги прав людини.
Основні групи критеріїв:
Політичні критерії :
«Стабільність інститутів, що є гарантами демократії, верховенства права, прав людини і поваги та захисту прав меншин»
Економічні критерії:
«Існування функціонуючої ринкової економіки, а також здатність витримувати конкурентний тиск та дію ринкових сил у межах ЄС»
Критерій членства («юридичний критерій») :
«Здатність взяти на себе зобов'язання, що випливають з членства, у тому числі дотримуватись цілей політичного, економічного та монетарного союзу шляхом приведення національної системи законодавства у відповідність»
Незалежний критерій :
«Спроможність ЄС прийняти нових членів, одночасно підтримуючи динаміку Європейської інтеграції...»
Географічний критерій :
Членом ЄС може стати лише країна, яка знаходится на території Європи.
101.Позиції України в європейській економіці.
Правовою основою відносин між Україною та ЄС є Угода про партнерство та співробітництво (УПС) від 16 червня 1994 р. (набула чинності 1 березня 1998 р.), яка започаткувала співробітництво з широкого кола політичних, торговельно-економічних та гуманітарних питань. На сьогодні в рамках УПС визначено 7 пріоритетів співпраці між Україною та ЄС: енергетика, торгівля та інвестиції, юстиція та внутрішні справи, наближення законодавства України до законодавства Євросоюзу, охорона навколишнього середовища, транспортна сфера, транскордонне співробітництво, співпраця у сфері науки, технологій та космосу. Маастрихтські критерії (дефіцит державного бюджету не повинен перевищувати 3% ВВП, державний борг повинен бути менше 60% ВВП, рівень інфляції не повинен перевищувати більш ніж на 1,5%) Укр значно перевищують допустимі значення, що унеможливлює подальшу глибоку інтеграцію Укр з ЄС. За даними 2010 року Укр посідала 29 місце серед найбільших партнерів ЄС (частка Укр в торгівлі ЄС складає 0,5%). ЄС є важливим інвестиційним партнером Укр: інв з країн ЄС складають 79,8 % всіх інвестицій до Укр. Частка інвестицій ЄС в Україну активно зростала та з 2008 року стабільно складає близько 80 %. Кіпр, Німеччина, Нідерланди та Австрія є найбільшими інвесторами. Серед країн ЄС перше місце за обсягами інвестицій з України посідає Кіпр (більше 90%), Латвія, Польща. ВВП на душу населення Укр (7200 дол) значно нижчий за середній по ЄС (31000 дол). На відміну від країн ЄС, які вже у 2009-2010 роках стали на шлях відновлення економік після кризових років і відновили обсяги інвестицій і торгівлі,темпи зростання ВВП Україна все ще не може подолати наслідки кризи. Останнім часом ЄС і Укр створюють багато програм, до яких входить співробітництво в еколог сфері (Кіотський протокол), спрощення візового режиму для укр., програми розширення транскордонного співробітництва,на стадії обговорення знаходиться Угода про асоціацію, проте протягом певного часу обговорення було заморожене через незгоду урядів європ країн з недемократичними подіями на Укр.
